На трьох 18-річних хлопців оформили компанії на мільярди: нові деталі про "Блек Аудит"

"Телеграф" знайшов сотні компаній, які можуть бути пов’язані з однією схемою: їх оформлювали на молодих людей, через них проводили багатомільйонний імпорт, а потім переписували на нових власників. У частини фірм – сайти без товарів, цін і навіть робочих телефонів.

Ми вже розповідали про те, як компанії з ознаками сумнівного імпорту могли використовуватися для виведення грошей за кордон. Йдеться про "Блек Аудит", мережу компаній, які надають послуги конвертцентру та допомагають переміщати кошти в інші країни.

ЗМІ заявляли про те, що за "Блек Аудитом" можуть стояти колишні працівники податкової та митниці Василь Сандул і Євген Кулібаба. "Телеграфу" вдалось встановити повну картину. Мова може йти не про кілька фірм-одноденок, а про цілу фабрику компаній, які створювалися за схожим шаблоном.

Головне:

• У 2024 році на молодих хлопців (віком 18-20 років) масово оформлювали десятки компаній з однаковим статутним капіталом, через які провели імпорт на сотні мільйонів, після чого переписували їх на іноземців (зокрема громадян Узбекистану).
• Усі фірми мають примітивні односторінкові сайти з прихованими через приватність доменними даними, де повністю відсутні каталоги, перелік товарів, ціни, контактні номери та інформація про постачальників.
• На прикладі компанії "Хвиляопт" зафіксовано, що під виглядом звичайних побутових товарів (наприклад, парових очищувачів) намагалися ввезти брендовий одяг (Gucci, Louis Vuitton тощо) та дорогі навушники AirPods на сотні мільйонів гривень.
• Цей масив фірм може бути пов'язаний із масштабною схемою виведення грошей за кордон через "Блек Аудит", до ймовірного організаційного ядра якого ЗМІ відносять колишніх податківців та митників Василя Сандула і Євгена Кулібабу.
• "Телеграф" закликає БЕБ, СБУ, САП та Офіс генпрокурора розслідувати діяльність цієї мережі та звернувся до фігурантів із проханням прокоментувати оприлюднені факти.

Як створювали фабрику підозрілих компаній

У 2024-му в Україні на трьох 18-20- річних хлопців оформили кілька десятків компаній. Фірми отримували статутний капітал приблизно по 200 тис. грн, декларували оптову торгівлю, починали імпортувати товар на сотні мільйонів, а потім змінювали назви та власників.

Іноді на цьому ланцюжок не закінчувався. Перший герой цієї історії – Ілля Гриценко.

У 2024 році, коли йому було лише 18 років, на нього офіційно зареєстрували десять компаній. П’ять – у березні. Ще п’ять – у червні. Назви різні: "Ентоблаун", "Панська мода", "Квадросфера", "Фаузеропт", "Трейдлот", "Лаудер торг", "Модна хвиля", "Гейтсвіт", "Пріамтрай оптимал", "Дистрибконтакт".

А ось конструкція – майже однакова. Компанії займалися оптовою торгівлею, мали невеликий штат, статутний капітал переважно у межах 200-220 тис. грн та проводили імпортні операції.

Ця схема схожа на те, як працює "Блек Аудит". Ба більше, деякі компанії, які оформили на хлопців, також фігурували у заявах до правоохоронців про діяльність "Блек Аудиту". Зокрема, ТОВ "Планета Речей" раніше належала Юрію Ярошу. Детальніше про це читайте тут.

За даними YouControl, сукупний обсяг заявленого імпорту за цими компаніями вимірюється більш ніж мільярдом гривень. Виникає просте питання: що саме продавали ці фірми?

У частини з них є сайти, де можна було б поцікавитися асортиментом… І саме тут починається найцікавіше. Це не схожі на повноцінні інтернет-магазини ресурси. Немає каталогу, конкретних товарів, цін, фотографій продукції, інформації про постачальників. Подекуди немає навіть робочого номеру телефону.

Наприклад, одна з компаній Гриценка – ТОВ "Модна хвиля". За даними YouControl, за два роки вона імпортувала товар приблизно на 400 млн грн.

У документах зазначено, що з Китаю завозили трикотажні полотна та текстильні матеріали. Постачальником виступала компанія Soltera Trade Limited (запам’ятайте цю назву).

Митне оформлення відбувалося через Одеську митницю. Китайський постачальник теж має сайт. Його створили у березні 2025 року. Інтернет-сторінка фактично становить собою імітацію візитівки, без нормального переліку продукції, цін та іншої інформації, якої очікуєш від компанії, що позиціює себе як міжнародний постачальник.

Дані про власника домену приховані через Withheld for Privacy.

А сайт "Модної хвилі" має схожу концепцію.

Його створили у листопаді 2025 року. І тут знову використали Withheld for Privacy.

Тобто маємо українського імпортера, іноземного постачальника, сотні мільйонів гривень товарних операцій – і два максимально непоказні сайти, які практично не дають потенційному клієнту можливості зрозуміти, що саме продають ці компанії.

Але ще цікавіше те, що сталося з самими фірмами.

Сьогодні компаній, які б "висіли" на 18-річному Гриценкові, вже немає.

Їх переписали на інших людей. Серед нових власників – громадянин Узбекистану Усаров Мухаммаджон Егамберді Огли, на якого, за даними відкритих реєстрів, оформлено понад 40 компаній. Цей сценарій повторюється і в іншій групі підприємств.

21-річний хлопець із села та ще 16 компаній

Юрій Ярош – мешканець села Стара Чортория Житомирської області. У 2024 році, коли йому був 21 рік, на нього почали оформлювати компанії. Загалом – 16.

"Хвиляопт", "Сінтексред", "Ліндеріо", "Екобудія", "Кінгстаропт", "Візіонпром", "Денісопт", "Торгсток", "Орігент Світ", "Торгрух", "Торгімпакт", "Глобаверс", "Хатній смак", "Товарний шлях", "Асортітрейд" та інші.

Знову бачимо знайомий набір:

• Оптова торгівля.
• Невеликий штат.
• Статутний капітал приблизно у 200 тис. грн у частини компаній.
• Імпорт.
• А потім – зміна назв та власників.

Частину компаній згодом переписали на громадянина Узбекистану Турсунходжієва Абдурауфхона Боходірхон огли. За даними з реєстрів, на нього оформлено понад 70 компаній.

Найбільш показовою в цій історії є компанія, яка сьогодні називається "Хвиляопт".

Спочатку вона мала назву "Хозпортал". Її Юрій Ярош створив 7 березня 2024 року. Потім фірма стала "Центром Покупок". А згодом – "Хвиляопт".

Власники теж змінювалися: спочатку Ярош, потім Василь Цалко, а пізніше – той самий громадянин Узбекистану Усаров Мухаммаджон Егамберді Огли.

За даними YouControl, компанія імпортувала товарів приблизно на 400 млн грн. А далі трапилася історія, яка вже не вкладається лише в статистику реєстрів.

У серпні минулого року вантаж компанії зупинили на митному посту "Мостиська" у Львівській області. У митній декларації було зазначено понад 1,7 тис. парових очищувачів.

Але під час огляду митники побачили інше. У вантажі були речі з маркуванням Gucci, Hermès, Louis Vuitton, Dior, Montblanc, Boss, Tommy Hilfiger, Prada, Loro Piana, Yves Saint Laurent, Celine. І ще 398 Apple AirPods Pro.

Митники склали протокол про адміністративне правопорушення за переміщення товарів через кордон із приховуванням від митного контролю. Але, за даними, які вдалося встановити "Телеграфу", ця історія не переросла у кримінальне провадження щодо компанії.

Навіщо мільйонному імпортеру сайт, на якому нічого не можна купити?

Повернімося до "Хвиляопт". У компанії є сайт, який створили 18 листопада 2025 року.

Дані про власника домену приховали через Withheld for Privacy. Він, як і сайти інших компаній, дуже схожий на сайт для прикриття. Так:

• Сам сайт складається фактично з однієї сторінки.
• Немає нормального каталогу.
• Немає конкретного переліку товарів.
• Немає цін.
• Немає фотографій продукції.
• Немає інформації про постачальників.
• Немає даних про засновника та керівника.

Третій герой публікації – 20-річний Дмитро Гнатюк з Білої Церкви. У 2024-му на нього оформили близько десятка компаній. І знову – знайомий сценарій.

Компанії створювали протягом кількох місяців, декларували оптову торгівлю, проводили значні імпортні операції, а потім переходили до інших власників.Одна з них – "Мейден Сейл".

Її сайт має інший вигляд, але принцип той самий. Замість повноцінного каталогу – іконки. Замість конкретних товарів – загальні категорії.

Немає цін, нормальних описів, інформації про постачальників чи керівництво.

"Телеграф" спробував зателефонувати за номерами, які були вказані на сайтах таких компаній. Майже жоден із мобільних номерів не виявився робочим.

І знову – Withheld for Privacy для приховування даних про реєстранта домену.

Якщо розглядати кожну компанію окремо, усі ці деталі можна списати на недбалий маркетинг, молодий бізнес або невдалий сайт.

Схожий сайт має й іноземний постачальник "Модної хвилі". Це важливо, адже якщо компанія справді купує товар у Китаї на сотні мільйонів гривень, її постачальник має бути реальною комерційною структурою з відповідним масштабом діяльності.

А тут ми бачимо сайт, який практично не містить інформації про продукцію.

Питання – хто створює ці компанії, навіщо їх десятками оформлюють на молодих людей і хто фактично контролює їх після переписування?

"Телеграф" не стверджує, що кожна з цих компаній є частиною "Блек Аудиту". Це можуть довести лише слідчі. Але занадто велика кількість однакових деталей змушує замислитися: чи не маємо ми справу з єдиною мережею, яка штампує фірми за однаковим шаблоном?

Ось що насторожує найбільше:

• Десятки компаній відкрили за дуже короткий час;
• У засновниках – зовсім молоді люди, які навряд чи є представником реального бізнесу;
• У всіх майже однаковий розмір статутного капіталу і ті самі види діяльності;
• Мільйонний імпорт йде через примітивні сайти, які нашвидкуруч створили в один період;
• Контактних телефонів, нормальних каталогів товарів та цін немає, а дані про власників сайтів приховані;
• Компанії постійно змінюють назви і переписуються на людей, на яких повішено ще з десяток таких же фірм.

Окремі питання викликають і самі вантажі: на митниці оформлюють одне, а всередині раптом опиняються брендовий одяг чи дорогих AirPods. Коли таке трапляється з однією фірмою – це дивно. Але коли це ціла система, нею мають зайнятися правоохоронці. І тут ми знову повертаємося до "Блек Аудиту".

"Телеграф" писав про компанії, через які, схоже, виводили гроші за кордон за допомогою фейкового імпорту (тоді ж НБУ оштрафував банк "Український капітал" на 42,5 млн грн). ЗМІ пов'язували "Блек Аудит" з іменами колишніх податківців та митників – Василя Сандула та Євгена Кулібаби (хоча прямих доказів їхньої вини у нас немає).

Тепер до цієї картини додається новий масив даних. Якщо це звичайний бізнес — довести це легально дуже легко. Але якщо за цим стоїть одна велика схема, через яку прогнали мільярди гривень, масштаб вражає.

"Телеграф" публічно звертається до правоохоронців з проханням розпочати розслідування зазначених в публікації фактів. Ми також вчергове звертаємось до Василя Сандула та Євгена Кулібаби з проханням прокоментувати, чи мають вони відношення до "Блек Аудиту". Далі буде…