"Блек Аудит" під захистом? Чому правоохоронці досі не бачать конвертцентр і до чого тут Кравченко

Наближений до СБУ скандальний telegram-канал "Джокер" протягом кількох днів опублікував близько десятка дописів про діяльність так званого "Блек Аудиту" (неофіційна назва великого конвертцентру, який легалізує кошти та виводить їх за кордон). У них стверджується, що до роботи схеми нібито причетний генеральний прокурор Руслан Кравченко.

За версією каналу, очільник Офісу генерального прокурора (тепер колишній), який нещодавно написав заяву про звільнення і за відставку якого вже проголосувала Верховна Рада, нібито переслідував конкурентів "Блек Аудиту", водночас забезпечуючи захист "партнерів".

Жодних доказів на підтвердження цих звинувачень "Джокер" не навів. Водночас окремі обставини, встановлені "Телеграфом", породжують питання не лише до можливих організаторів схеми, а й до правоохоронців, які, попри розкриту інформацію, досі не продемонстрували очевидного інтересу до цієї історії.

Про нові деталі щодо роботи "Блек Аудиту" та дивну вибірковість ОГП, читайте в матеріалі "Телеграфу".

Головне:

• "Джокер" звинувачує Кравченка у можливому "кришуванні" "Блек Аудиту", але доказів не наводить. Водночас бездіяльність правоохоронців щодо схеми породжує додаткові питання.
• Попри публічні розслідування та звернення громадських організацій, щодо "Блек Аудиту" досі не видно активного кримінального розслідування. При цьому правоохоронці регулярно розслідують інші конвертаційні центри.
• Компанії, які пов’язують із "Блек Аудитом", демонструють ознаки фіктивного бізнесу. Зокрема, "Радугатойс" провів імпорт щонайменше на 800 млн грн, але має напівпорожній сайт без цін, товарів і контактів.
• За "Блек Аудитом" можуть стояти колишні податківці та митники. Серед названих можливих організаторів – Василь Сандул та Євген Кулібаба, які раніше працювали у структурах ДФС.
• Головне питання – чому ОГП та Нацполіція не реагують на вже оприлюднені дані. Журналісти назвали компанії, можливих фігурантів і описали фінансові операції, однак помітних дій правоохоронців досі немає.

Чому "Блек Аудит" не цікавить правоохоронців?

"Блек Аудит" – неофіційна назва великого конвертаційного центру, серед послуг якого – виведення коштів за кордон. Ділки не лише "легалізують" зароблене вчорну, але й допоможуть відправити кошти на іноземні рахунки. "Телеграф" уже публікував дані про ймовірну діяльність "Блек Аудиту", зокрема, перелік фейкових інтернет-магазинів та компаній, через які, за наявною інформацією, могли проводитися значні фінансові операції. Однак після появи цих матеріалів кримінального провадження, про яке було б публічно відомо, так і не з’явилося.

Ба більше, до правоохоронних органів із заявами щодо діяльності "Блек Аудиту" зверталися громадські організації. У цих зверненнях вказувалися не лише назви компаній, а й імена можливих організаторів схеми – Василя Сандула та Євгена Кулібаби. Однак, судячи з реєстру судових рішень, ці звернення не призвели до розслідування.

І тут виникає ключове питання: чому роботу одних конвертаційних центрів правоохоронці розслідують, а діяльність "Блек Аудиту", попри велику кількість публічних сигналів, залишається поза їхньою увагою?

Коли правоохоронці хочуть – конвертцентри знаходять. Процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях щодо діяльності конвертаційних центрів здійснює Офіс генерального прокурора. Тобто саме ОГП має суттєвий вплив на те, як і в якому напрямку розвиваються відповідні розслідування.

І коли правоохоронці прагнуть діяти, вони можуть досить швидко знаходити та блокувати великі фінансові потоки.

Наприклад, за процесуального керівництва Офісу генпрокурора у травні 2026 року було зареєстровано кримінальне провадження №12026000000001141. У його межах правоохоронці наклали арешт майже на 104 млн грн на рахунках ТОВ "Аквапаст". Гроші начебто виводили через конвертцентри.

В іншому провадженні – №12025000000002811, зареєстрованому ще у жовтні 2025 року, – розслідується діяльність великого конвертаційного центру, у схемі якого, за даними слідства, використовувалися, зокрема, ТОВ "Трейдингхаус", "Сейлпром" та "Горіпроф".

Подібних проваджень – десятки. Силовики звертаються до суду, блокують рахунки, знаходять учасників, арештовують їхнє майно. Але щодо "Блек Аудиту" виникає дивна ситуація: інформації багато, назви компаній озвучено, можливі учасники схеми відомі, масштаби фінансових операцій можна оцінити за документами, – а активного кримінального переслідування не видно.

Один із показових прикладів – ТОВ "Радугатойс", який, ймовірно, входить до структури "Блек Аудиту". Цю ТОВку зареєстрували трохи понад два роки тому. Після цього вона двічі змінювала назву – спочатку на "Планета Речей", а згодом на "Кінгстаропт".

Першим засновником та офіційним власником був 21-річний мешканець села Стара Чортория Житомирської області Юрій Ярош. Загалом на нього було оформлено 17 компаній.

"Телеграф" також знайшов номер телефону Яроша. У сервісі, де відображаються теги, під якими користувачі зберігали цей номер, є, зокрема, записи "сокамерник Юрєц" та "Юра тайнік". Це може свідчити про те, що офіційний власник компанії міг бути номінальною особою. Водночас остаточно встановити це можуть лише правоохоронці в межах розслідування (якого немає).

А масштаб операцій компанії виглядає зовсім не як бізнес 21-річного мешканця невеликого села. За документами, "Радугатойс" імпортував товарів щонайменше на 800 млн грн.

Йдеться, зокрема, про взуття та білизну. Для компанії навіть створили сайт. Однак його наповнення викликає додаткові запитання.

На ресурсі немає нормального каталогу товарів – лише категорії зі стоковими фотографіями. Відсутні ціни, конкретна номенклатура та умови замовлення. Немає навіть номера телефону менеджера, з яким потенційний клієнт міг би зв’язатися.

Замість цього вказана лише адреса офісу в Дніпрі. За аналогічним принципом працює сайт ТОВ "Тріокомпані". У розділі "Товари" зазначено лише загальні категорії – "текстильні вироби", "будівельні матеріали" та "запасні частини". Без переліку конкретних позицій, цін, фотографій і контактів для замовлення.

За документами, обсяг імпортних операцій цієї компанії становив щонайменше 150 млн грн. При цьому "Телеграф" встановив цікаву деталь: сайти-прикриття обох компаній зареєстрували в один день – 22 жовтня 2025 року о 13:27.

Хто може стояти за "Блек Аудитом": нові деталі

Окремі питання виникають і щодо людей, яких громадські організації та журналісти називали можливими організаторами схеми.

Василь Сандул до 2019 року працював у Слідчому управлінні фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області, а до цього – у львівській податковій.

На самого Сандула оформлена одна земельна ділянка. Водночас його 67-річна мати Ірина Сандул володіє 61 об'єктом нерухомості, серед яких, зокрема, 18 квартир у Львові та області.

Ім'я Ірини Сандул раніше фігурувало в журналістських розслідуваннях щодо так званої "Афери століття" – масштабної історії з незаконною перереєстрацією комунальних приміщень у центрі Львова.

Після первинної реєстрації приміщення швидко перепродавали, вносили до статутних капіталів новостворених компаній або оформлювали на інших власників. У цій історії згадувалися, зокрема, компанії, співзасновницями яких були Ірина Сандул та Людмила Малькова.

Цікаво, що син Малькової, Сергій Мальков, також працював у львівській податковій. Тобто діти обох жінок у різний час працювали у податкових органах.

Нині Ірина Сандул офіційно володіє низкою компаній, серед яких "Прокпідс", "Пекара" та "Коміна".

Другий фігурант – Євген Кулібаба, який раніше працював оперуповноваженим відділу викриття кримінальних правопорушень у митній сфері ГУ ДФС у Львівській області.

Кулібаба володіє будинком у Бориспільському районі. Крім того, разом із Сандулом він був співзасновником ТОВ "Індастріалтаун". У 2023 році компанію переписали на Катерину Дорошенко – особу, на яку, за даними відкритих реєстрів, оформлено понад 600 компаній по всій Україні.

То що заважає почати розслідування? У цій історії є принциповий момент.

Мова не про те, що журналісти вже встановили злочин і визначили винних. Це може зробити лише слідство та суд.

Але для початку перевірки, схоже, інформації вже достатньо: в журналістських розслідуваннях названі конкретні компанії, наведені дані про їхні багатомільйонні операції, описані ознаки можливого використання фіктивних сайтів, встановлені особи, які можуть бути пов’язані з цими структурами.

Що саме потрібно слідчим Нацполіції та Офісу генерального прокурора, щоб звернути увагу на цю історію?

Якщо йдеться про звичайний бізнес – це можна встановити в рамках перевірки. Якщо йдеться про конвертаційний центр – має бути розслідування. Чи, можливо, злита інформація в телеграм-канали все ж варта уваги? "Телеграф" публічно звертається до ОГП з проханням прокоментувати, що заважає правоохоронцям розслідувати "Блек Аудит". Далі буде…