Фейкові імпортери з сайтами-одноденками і банк-порушник: "Телеграф" встановив, як з України могли вивести сотні мільйонів

Читать на русском
Автор
Гроші Новина оновлена 18 серпня 2026, 13:35
Гроші. Фото Колаж "Телеграфу"

Хто стоїть за тіньовим офісом, який надавав послуги з виведення грошей за кордон

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Google

Профільні ЗМІ впродовж кількох місяців писали про появу в Україні нового тіньового офісу. Мовляв, близько 80 працівників "Блек Аудиту" (неофіційна назва) надають повний спектр незаконних послуг для бізнесу в тіні: від "обналу" до виведення коштів за кордон. Начебто в цій діяльності їм допомагав банк "Український капітал".

Кілька громадських організацій написали заяви в БЕБ та СБУ з вимогою розслідувати діяльність "Блек Аудиту", однак правоохоронці порушень не помітили та розслідування не розпочали. Проте порушення виявили в Нацбанку: на початку серпня "Український капітал" оштрафували на десятки мільйонів гривень через недотримання правил фінансового моніторингу.

"Телеграф" отримав інформацію про діяльність "Блек Аудиту" та встановив цілу низку підозрілих фактів. Зокрема, фірми, які начебто використовуються "Блек Аудитом", ймовірно, займалися фейковим імпортом. Вони оформлені на підставних осіб, а свої сайти відкрили одночасно, не зазначивши ані опису товарів, ані контактів для їхнього замовлення.

Про те, як працює "Блек Аудит" і хто може бути до нього причетний, читайте в матеріалі.

Головне:

  • Національний банк оштрафував банк "Український капітал" на 42,5 млн грн за порушення вимог щодо запобігання відмиванню коштів – сума, яка майже вдвічі перевищує річний прибуток фінустанови (23 млн грн). Частину штрафу (2 млн грн) накладено за невиконання вимог закону про валютні операції та ігнорування перевірки документів клієнтів.
  • Банк пов'язують із діяльністю неформального офісу "Блек Аудит", який надавав послуги податкової мінімізації, "обналу" та виведення капіталу за кордон під виглядом оплати неіснуючих імпортних контрактів (наприклад, закупівлі одягу чи будматеріалів).
  • Фірми, задіяні у схемах (такі як колишня "Радугатойс" / "Планета Речей" та "Тріокомпані" / "Мегапобут"), імпортували товари на сотні мільйонів гривень, маючи при цьому примітивні й напівпорожні сайти без цін, каталогів чи контактів, а самі компанії оформлювалися на масових підставних осіб ("лосів").
  • Десятки фіктивних підприємств були зареєстровані за одними й тими ж адресами масової реєстрації (наприклад, у звичайному кабінеті офісної будівлі в Дніпрі чи на підставних громадян із сотнями оформлених на них компаній).
  • ЗМІ пов'язують появу "Блек Аудиту" з колишніми працівниками податкової та митниці Василем Сандулом та Євгеном Кулібабою. "Телеграф" закликає правоохоронні органи (БЕБ, СБУ та САП) розслідувати масштабні тіньові схеми виведення коштів.

Як працювала схема: покрокова інструкція

"Телеграфу" вдалося встановити, що ще до того, як Нацбанк зафіксував порушення в "Українському капіталі" та оголосив про штрафи на 42,5 млн грн, низка громадських організацій та активістів зверталися із заявами до БЕБ, СБУ та САП з вимогами розпочати розслідування щодо низки ТОВ та "Українського капіталу". Матеріали цих заяв є в розпорядженні редакції. Про можливі порушення також написали кілька ЗМІ.

За версією розслідувачів, банк використовували в діяльності тіньового офісу "Блек Аудит" (неофіційна назва), де надавали послуги податкової мінімізації, "обналу" та виведення коштів за кордон. Що цікаво, частину штрафу, а саме два мільйони гривень, "Український капітал" має заплатити через те, що порушив вимоги закону "Про валюту і валютні операції", зокрема, не перевіряв документи під час здійснення валютних операцій окремими клієнтами.

Як це працювало на практиці: наприклад, в "Блек Аудит" звертається чиновник, якому треба вивести за кордон два мільйони доларів. Він віддає гроші в офіс, а вони через одну з десятків своїх компаній переводять велику суму начебто в оплату імпортних товарів, які насправді ніхто не отримує.

Як виводили кошти за кордон. Інфографіка "Телеграфу"
Як виводили кошти за кордон. Інфографіка "Телеграфу"

Кейс перший: від "сокамєрніка Юрца" до іноземного "лося"

Трохи більш як два роки тому в Україні зареєстрували ТОВ "Радугатойс" (входить в "Блек Аудит"). З цього моменту фірма двічі змінювала назву: на "Планета Речей" та "Кінгстаропт". Першим засновником та офіційним власником був мешканець села Стара Чортория Житомирської області Юрій Ярош. На момент реєстрації йому був 21 рік. Загалом на хлопця зареєстрували 17 компаній.

"Телеграф" знайшов мобільний номер телефону хлопця. У спеціальному сервісі, де видно, як інші контакти підписували цей номер, можна побачити такі теги: "сокамерник Юрєц", "Юра тайнік". Ймовірно, Юрій Ярош – фіктивний власник.

Дані з GetContact про номер Юрія Яроша
Дані з GetContact про номер Юрія Яроша

Після "Юрца" власником "Радугатойс" упродовж року була киянка Галина Оліфіренко, зареєстрована в одному зі столичних гуртожитків ГУМВС. Чоловік Галини, Віктор Оліфіренко, – колишній працівник карного розшуку ГУ Нацполіції в Києві. А в травні 2026-го ТОВку "злили", оформивши на "лося" – громадянина Узбекистану Турсунходжієва Абдурауфхна Боходірхона Огли. На нього в Україні записали вже близько 70 компаній.

Компанія, яка в різний час була оформлена на підставних власників та дружину правоохоронця, за документами імпортувала товарів на щонайменше 800 млн грн (!). Вони нібито замовляли речі (взуття, білизну). Компанія навіть створила сайт.

Сайт "Планети речей"
Сайт "Планети Речей"

Щоправда, він напівпорожній: без переліку товарів (натомість є лише категорії з використанням посередніх стокових фото), без цін і без жодних деталей про номенклатуру чи умови замовлень. Ба більше, на цьому сайті клієнт не знайде номера телефону менеджера, з яким можна зв'язатися та обговорити замовлення, – вказано лише адресу: кабінет в офісній будівлі в Дніпрі.

Контакти
Контакти

У цьому ж кабінеті в Дніпрі зареєстровано ще 21 компанію. Зокрема, "Енерго Лідерс", яка займається торгівлею деревиною, та "Біо Трейдінг ЛТД" (оптова торгівля). Насправді жодна з компаній за цією адресою не перебуває – це місце масової реєстрації.

Фейковий сайт, схоже, створили для прикриття. Насправді ж єдина мета такого "імпорту" – вивести гроші за кордон. І без участі українського банку, який закриватиме очі на перевірку документів і проводитиме валютні операції, така схема неможлива.

Кейс другий: "Тріокомпані" та "Мегапобут"

Ще одна ТОВка, яка є в матеріалах заяв до правоохоронців, задіяна в роботі "Блек Аудиту", – "Тріокомпані". Зараз ця фірма оформлена на підставну особу – мешканку Полтавської області Маргариту Кононенко, яка має кілька прострочених мікрокредитів та близько 250 (!) ТОВ. А першим власником також був 20-річний Дмитро Гнатюк з Білої Церкви.

Раніше ця компанія називалась "Мегапобут". У неї також є власний фейковий сайт, де в розділі "товари" зазначені "текстильні вироби", "будівельні матеріали" та "запасні частини" – без переліку позицій, без цін і фотографій. Жодних контактів для замовлення на сайті теж немає.

Сайт "Мегапобут"
Сайт "Мегапобут"

Фейкові сайти "Мегапобуту" та "Планети Речей" створені одночасно: 22 жовтня 2025 року о 13:27. Зовні сайти схожі між собою (використані примітивні конструктори) та мають одного реєстратора.

Інформація про "Планету речей"
Інформація про створення сайту "Планета Речей"
Інформація про "Мегапобут"
Інформація про створення сайту "Мегапобут"

За інформацією "Телеграфу", учасники "Блек Аудиту" створили низку таких сайтів задля видимості реальної діяльності. Насправді ж усі операції відбувалися лише на папері з єдиною метою – вивести кошти за кордон. Так, ТОВ "Тріокомпані" (вона ж "Мегапобут") здійснила імпортних операцій щонайменше на 150 млн грн.

Хто насправді стоїть за "Блек Аудитом"?

Ціла низка ЗМІ опублікувала імена можливих організаторів схеми "Блек Аудит". Йдеться про Василя Сандула та Євгена Кулібабу. Раніше вони працювали у правоохоронних органах та, зокрема, контролювали митні оформлення. Окрім виведення коштів, "Блек Аудит" займається тіньовим ввезенням автівок через митницю та контролює низку інших схем.

"Телеграфу" не вдалося знайти беззаперечних доказів причетності зазначених експравоохоронців до згаданих схем. Василь Сандул до 2019 року працював у Слідчому управлінні фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області, а до того – у львівській податковій.

Його номер у спеціальних сервісах підписували як "Василь Рябошапка Син", "Вася схеми від Соловйова", "Вася Рябошапки новий податкова Сандул".

Дані з GetContact про номер Василя Сандула
Дані з GetContact про номер Василя Сандула
Дані з GetContact про номер Василя Сандула
Дані з GetContact про номер Василя Сандула

Зараз на нього оформлено низку компаній, зокрема "СК Партнери". У цій ТОВці його повноправний партнер – Євгеній Кулібаба, колишній опер відділу викриття кримінальних правопорушень у митній сфері ГУ ДФС у Львівській області.

Банк "Український капітал" належить родині Сергія Бєлашова. З 2020 року він є депутатом Полтавської обласної ради VIII скликання, де очолює фракцію ВО "Батьківщина". В його власності 48,91% банку, дружина Бєлашова Ліліана має 19,99%.

Ще 9,98% банку належить доньці бізнесмена Сергія Задорожнюка – Дані Задорожнюк. Два роки тому, на своє 18-річчя, дівчина отримала новенький Rolls-Royce Spectre 2024 року, вартість якого становить близько 600 тис. доларів. А кілька місяців тому на неї оформили Mercedes-Benz GLC-Class 2025 року вартістю близько 80 тис. доларів. Враховуючи стан київських доріг, мати два автомобілі, один з яких не шкода експлуатувати щодня, цілком прагматично.

"Телеграф" звернувся до Василя Сандула та Євгена Кулібаби з проханням прокоментувати інформацію про їхню причетність до "Блек Аудиту". На момент публікації відповіді ми не отримали.

Ми також публічно закликаємо БЕБ розслідувати діяльність згаданих у публікації ТОВ та встановити, чи дійсно через ці компанії та "Український капітал" з України вивели сотні мільйонів гривень. Незабаром ми детально розповімо про діяльність "Блек Аудиту". Далі буде…