На цій скромній роботі 50 років назад могли заробляти величезні гроші: в чому секрет
- Автор
- Дата публікації
Приймальники склотари отримували оплату за обсяг зданого посуду, а додаткові гроші приносила різниця між розцінками
У СРСР робота приймальника скляного посуду могла приносити 300–700 рублів за офіційної зарплати 70–90 рублів. За скромною посадою стояли великий потік пляшок, відрядна оплата та можливість заробляти на прийманні тари дешевше від установленої ціни.
Півлітрову молочну пляшку приймали за 15 копійок, літрову – за 20. Пивна місткістю 0,5 літра коштувала 12 копійок, а після вересня 1981 року – 20. Люди масово повертали посуд, біля пунктів утворювалися черги. Приймальники розраховувалися зі здавачами, а пляшки складали в ящики для відправлення на заводи.
Роботу приймальника оплачували відрядно – залежно від обсягу зданого посуду. Найвищі розцінки до зарплати були на банки. Найдешевше для зарплати цінувався молочний посуд
згадував колишній вантажник
Додатковий заробіток виникав, коли люди погоджувалися віддавати пляшки дешевше через брак ящиків або готівки в пункті. Різниця залишалася тим, хто готував тару до відправлення. Водночас регулярне вивезення потребувало витрат: за спогадами вантажника, водієві платили 3 рублі за машину винних пляшок і 5 рублів – за машину банок.
Я збирав в окрузі дощечки, робив перегородки в порожні ящики, у які ставили пляшки, прийняті по 10 копійок. Я заробляв 40 копійок на кожному ящику
розповідав колишній вантажник
Сума у 300–700 радянських рублів була величезним доходом: у 1980-х роках середня зарплата становила близько 150 рублів, тож приймальник склопосуду заробляв від 2 до 4,5 місячних окладів звичайного працівника. У перерахунку на сучасні гроші (через еквівалент середньої української зарплати у ~21 000 грн) це приблизно 40 000 – 100 000 гривень на місяць, що дорівнює близько $950 – $2 400.
Раніше "Телеграф" розповідав, що в СРСР продавці могли жити як королі. Чому вони отримували таку високу зарплату.