Рейди є — результатів не видно: що відомо про державний контроль вейп-ринку
- Автор
- Дата публікації
Відсутність системного контролю як головна причина суцільної тінізації ринку "електронок" в Україні
У Нацполіції та ДПС досі відсутня окрема статистика порушень у нелегальному вейп-сегменті, оскільки її повністю "топлять" у загальних звітах щодо класичного підакцизу. БЕБ гучно заявляє про нібито системну боротьбу з вейп-схематозом, але за вісім місяців 2026 року спромоглося направити до суду лише 29 обвинувальних актів. У митників дані про е-сигарети взагалі надійно заховані у загальному пулі митних кодів, разом з теле- та звукозаписувальною апаратурою. А Держпродспоживслужба виправдовується, що у неї немає важелів.
"Телеграф" вивчив відповіді профільних відомств на свої інформаційні запити та мусить констатувати: державна система в Україні досі не сприймає нелегальну вейп-індустрію як автономний ринок зі своїми унікальними законами та особливостями.
Сліпа зона: як примітивний вейп-схематоз переграє державний контроль
Український вейп-ринок давно нагадує парадоксальне задзеркалля: на рівні законів у нас заборонено продавати майже все, окрім чистого тютюнового присмаку, а на практиці країна впевнено димить усіма можливими фруктовими та хімічними ароматами.
Поки незалежні аналітики фіксують масштабну суцільну тінізацію цієї індустрії (дані Kantar, наприклад, показують рівень нелегальності ринку загалом у 93,3%), найдивнішим виглядає інше: три чверті курців купують свій нелегальний товар абсолютно відкрито офлайн. Не в законспірованих кутках даркнету, а на яскравих острівцях топових ТРЦ, у фоє супермаркетів та у тисячах вуличних кіосків, що працюють в Україні буквально на кожному кроці.
Тестові закупівлі та рейди по вейп-точках, проведені нещодавно "Телеграфом", наочно довели, що під виглядом "харчових добавок", гліцерину, пропіленгліколю для харчових та інших побутових потреб в країні спокійно продаються набори для самостійного приготування заборонених ароматизованих рідин для "електронок". Нікотин покупцеві таємно дарують під виглядом "підсилювача смаку", а безготівкові розрахунки за вейпи через термінали маскуються під "розваги" чи "побутову техніку".
Бажаючи з'ясувати, хто і як контролює та розслідує цей відвертий роздрібний схематоз, редакція спрямувала офіційні запити до БЕБ, ДПС, Держмитслужби, МВС та Держпродспоживслужби. Ми запросили загальні дані щодо боротьби з нелегальним вейп-ринком, а також прямо вказали назви зафіксованих нами фірм з ознаками порушень (серед яких ТОВ "АТП РІТЕЙЛ", ТОВ "ДЕВАЙС ТУРБО", ФОП Передерій Е.О.) і попросили надати конкретні дані щодо їхніх перевірок.
Проте отримані відповіді виявили набагато серйозніший діагноз, ніж просто небажання чиновників ловити конкретних порушників. Виявилося, що в нашій країні ринок вейпів досі не сприймається як окрема індустрія зі своїми окремими правилами гри. Окрім того, замість впровадження системного контролю, чиновники профільних відомств нерідко демонстрували дивовижну винахідливість у спробах відхреститися від перевірок конкретних брендів та сховати власну аналітичну сліпоту за зручними юридичними відписками.
400 тисяч перевірок "для галочки", або Чому Нацполіція не бачить вейп-індустрію
З відповідей Нацполіції, отриманих редакцією, стає зрозумілим, що вона, схоже, сама не володіє точними даними, що насправді відбувається з вейпами, бо не веде окремої статистики, звалюючи підакцизні товари в один загальний мішок.
На папері діяльність Нацполіції виглядає масштабно: протягом 2025–2026 років поліцейські здійснили 431 784 перевірки об’єктів можливої нелегальної реалізації тютюнової продукції, включаючи 83 860 ринків, понад 69 тисяч місць стихійної торгівлі та більш ніж 278 тисяч магазинів і кіосків.
Проте реальний результат цих візитів мізерний. З 1 січня 2026 року поліцейськими задокументовано лише 5 936 протоколів про адміністративні правопорушення за статтею 156 КУпАП. За ними вилучено всього 6 995 штук електронних сигарет та трохи більш як 818 літрів рідин до них.
У Нацполіції визнали, що вейп-індустрія для них, фактично, не існує як окремий об'єкт аналітики: "не формується окрема статистична звітність щодо результатів діяльності за напрямом протидії незаконному обігу електронних сигарет та рідин для них".
Виокремлення вейп-показників для відомства є занадто складним, оскільки це "потребувало б проведення додаткової роботи зі збору, опрацювання, зіставлення та узагальнення інформації, що міститься у різних документах та інформаційних ресурсах".
Аналогічно поліція не веде обліку в онлайн-сегменті: "окремий статистичний облік інформації за сукупністю критеріїв, визначених у запиті, зокрема щодо кількості інтернет-магазинів, вебсайтів та Telegram-каналів… Національною поліцією не здійснюється".
Відтак, про яку системність чи урядову стратегію можна говорити, якщо профільне правоохоронне відомство не відокремлює звітність, узагальнює дані "під загальну гребінку" тютюну й проводить сотні тисяч оглядів, які завершуються мінімальним результатом?
Таємниці фіскального двору: як Податкова оберігає репутацію вейп-шопів
Аналогічну картину з масовим узагальненням показників і небажанням відокремлювати вейп-індустрію демонструє й Державна податкова служба України (ДПС). Редакція "Телеграфу" звернулася до фіскалів із запитами щодо контролю роздрібного вейп-сегменту та результатів перевірок конкретних торгових точок. І побачила, що ДПС аж надто не палає бажанням розкривати інформацію про учасників оборудок на цьому ринку.
У відповіді ДПС видала парадну статистику: за січень — серпень 2026 року проведено понад 20 тисяч фактичних перевірок торгівців алкоголем, тютюном та вейпами, виявлено 26 тисяч порушень та застосовано штрафів на 1 532,84 млн гривень. Проте за цими цифраи ховається знайома аналітична сліпота. Відомство відмовилося надати дані щодо вейп-сегмента, заявивши, що інформація "акумулюється у згрупованому вигляді… без розмежування товарів".
Крім того, у Класифікації доходів бюджету не передбачено відокремленого обліку акцизу з вейп-рідин — цей потік просто тоне в загальних тютюнових графах. При цьому на всю країну офіційно діє лише 576 роздрібних ліцензій.
Щодо вивчення діяльності конкретних фірм-фігурантів (ТОВ "АТП РІТЕЙЛ", ТОВ "ДЕВАЙС ТУРБО" та ФОП Передерій Е.О.), ГУ ДПС у м. Києві визнало, що провело щодо них 10 фактичних та одну документальну перевірку. Проте суми штрафів фіскали засекретили як конфіденційні, оскільки їх оприлюднення "загрожує охоронюваним законом правам суб’єктів… може завдати суттєвої шкоди їх цивільним правам, діловій репутації, особистій безпеці".
Ця турбота про "репутацію" виглядає цинічно на тлі іншого зізнання ДПС: у фігуранта розслідування — ФОП Передерій Е.О. (ТРЦ Smart Plaza Obolon) — взагалі немає ліцензії на торгівлю підакцизною продукцією.
Виходить, оберігати від розголосу штрафи безліцензійного торговця під дахом ТРЦ — це тепер називається захистом закону. Логіка податківців дивує: коли ділки маскують розрахунки та "впарюють" нікотин поза чеком — це в межах норми, а коли журналісти хочуть дізнатися про покарання — це стає ледь не державною таємницею.
Електроніка замість нікотину: як Митниця "ховає" імпортерів е-цигарок у збірній солянці імпорту
Слідом за податківцями стіну секретності вирішила вибудувати й Державна митна служба України. Хоча "Телеграф" у своїх пунктах запиту цікавився передовсім загальною вартістю вилученого у "нелегалів" майна та судовою статистикою без акценту на назви конкретних фірм чи брендів, митники все одно вирішили обмежити доступ до цих даних. Відомство відмовилося деталізувати обсяги конфіскацій, пославшись на статтю 11 Митного кодексу України, яка захищає інформацію щодо товарів, які переміщуються через кордон.
Втім, деякі узагальнені цифри Митниця все ж надала, і вони виявилися напрочуд цікавими, оскільки також можуть говорити про відсутність системного підходу щодо аналізу ситуації з електронними цигарками. По-перше, митники у відповідь на наш запит щодо обсягів імпорту цієї групи товарів показали інформаційну "солянку" з пристроїв за узагальненим кодом 8543 40 00 00 УКТ ЗЕД, серед яких разом з електронними сигаретами — різноманітне електричне обладнання, апаратура для запису звуку та зображення тощо.
По-друге, цифри легального імпорту за перше півріччя 2026 року демонструють очевидний розрив. Обсяг ввезення самих електронних пристроїв (тієї самої "телевізійної солянки"), за даними митників, нібито склав аж 208 тонн. Водночас легальний імпорт готових нікотинових рідин за цей же період становив мізерні 2,1 тонни (на суму 237,8 тис. доларів). Співвідношення — усього 10 кілограмів офіційної заправки на кожну тонну ввезених гаджетів.
Це наочно підтверджує: ринок живиться масштабним внутрішнім "самозамісом" та підпільним розливом сировини всередині України. Сама ж Митниця, схоже, бореться з цим косметично: за 8 місяців 2026 року виявлено лише 70 спроб незаконного переміщення е-сигарет та рідин на загальну суму 9,13 млн гривень.
Системна теорія та скромний вихлоп: як БЕБ шукає організаторів вейп-схем
Офіційну відповідь на інформаційний запит "Телеграфу" надало також Бюро економічної безпеки України (БЕБ). З неї можна констатувати, що заходи БЕБ залишаються недостатніми, щоб перекрити кисень гнучкому тіньовому ринку.
Редакція звернулася до детективів, аби з'ясувати чітку статистику: скільки кримінальних проваджень було відкрито з 1 січня 2026 року, скільки справ дійшло до суду і, головне, яку суму збитків було реально відшкодовано державі від ліквідації нелегальних вейп-схем.
У своїй відповіді відомство намагається переконати у, нібито, комплексному характері своєї роботи. Аналітики БЕБ зазначають, що окрема торгова точка на ринку — це лише кінцева ланка розгалуженої схеми, відтак, їхні зусилля, нібито, спрямовані на встановлення організаторів, джерел походження продукції, каналів її постачання, місць зберігання та документування руху коштів.
Проте реальний "вихлоп" цієї правильної на словах стратегії у масштабах усього українського ринку виглядає досить стримано. Протягом січня — серпня 2026 року детективи БЕБ внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості лише у 40 кримінальних провадженнях, пов’язаних із незаконним обігом рідин для е-сигарет. За цей же період про підозру повідомили 39 особам, а до суду скеровано всього 29 обвинувальних актів.
Відомство звітує про масштабні заходи — наприклад, вилучення компонентів та обладнання орієнтовною вартістю понад 30 млн грн на Київщині та закриття групи з 38 магазинів у Вінницькій області. Проте 40 справ на всю країну, де тіньовий сегмент вимірюється десятками тисяч точок… Якось не надто надихає, погодьтеся.
Окрім того, щойно мова заходить про фінансові результати, БЕБ підтверджує прогалини моніторингу: орган, створений для захисту економіки, не веде відокремленого підрахунку коштів, повернутих до бюджету від боротьби з тіньовим вейпом. Детективи офіційно визнали: "Інформація щодо суми реально відшкодованих державі збитків у кримінальних провадженнях зазначеної категорії окремо не узагальненюється та не обліковується". За весь 2025 рік у них взагалі "відсутня статистична інформація щодо кількості обвинувальних актів… у запитуваному розрізі".
Держпродспоживслужба: бюрократичний футбол під прикриттям МОЗ — 114 перевірок на всю країну
З відповідей Держпродспоживслужби, яка за законом має карати за продаж ароматизованих сумішей чи вейпів підліткам, стає зрозуміло, що під час воєнного стану відомство опинилося у пастці обмежень. Навіть за наявності скарги громадянина воно не може вийти на рейд самостійно: зобов'язане щоразу звертатися до МОЗ України для отримання індивідуального наказу про погодження перевірки.
Через цей складний документообіг заходи мають символічний характер: за 9 місяців 2026 року Держпродспоживслужба здійснила лише 114 позапланових перевірок по всій Україні, застосувавши санкції до 66 суб’єктів на загальну суму 1,3 млн гривень. Виходить, що, поки чиновники місяцями погоджують папери заради однієї точки, тисячі нелегальних вейп-шопів спокійно працюють, адже бюрократичний футбол нівелює оперативність реагування держави.
Проте найбільший подив викликає намагання чиновників виправдати бездіяльність перекручуванням правових норм. У відповіді відомство стверджує, що закон нібито "не встановлює вимог" до розповсюдження нікобустерів. Ця заява не дуже відповідає чинному законодавству. Нагадаємо, частина 2 статті 23 Закону № 3817-IX містить пряму заборону на роздрібну торгівлю чи безоплатне розповсюдження нікотину окремо або в наборах. Крім того, стаття 16 Закону № 2899-IV суворо забороняє будь-яке дарування тютюнових виробів та е-сигарет. Називаючи пряме ігнорування закону "відсутністю вимог", відомство, схоже, просто розписується у небажанні помічати роздрібний схематоз.
Попри наявність суворих законів, нелегальний вейп-ринок в Україні почувається комфортно саме через відсутність координованого контролю з боку держави. Поки Митниця у своїх відповідях змішує нікотинові гаджети разом із телевізорами, Податкова ховає аналітику в загальних алкогольних звітах, а Нацполіція проводить сотні тисяч оглядів "для галочки" — органи контролю країни, що воює, воліють воювати з паперами та оберігати "конфіденційність" порушників, замість того, щоб реально контролювати цей специфічний сектор.
Можливо, державі пора нарешті визнати реальний масштаб тінізації вейп-індустрії та повністю змінити філософію розслідування тютюнового схематозу? І замість спроб заганяти інноваційний ринок під "загальну гребінку" класичного підакцизу, сегмент електронних сигарет необхідно виокремити в окрему категорію контролю та забезпечити системне відстеження виконання вже чинного законодавства?
Інакше розрізнені зусилля відомств так і залишатимуться хаотичним бігом по колу, а нелегальний обіг рідин — суцільною тіньовою дірою, яка щороку вимиває з бюджету країни, за даними аналітиків, щонайменше 18 мільярдів гривень.