Бензин з етанолом розділяється на два шари: чому це відбувається і як уберегти техніку

Бензин з етанолом у нещільно закритій каністрі може розділитися на два шари через вологу з повітря. Це важливо для запасів пального: з 1 травня 2025 року до звичайного бензину на українських заправках обов’язково додають не менше 5% біоетанолу або подібних добавок, виняток – бензин 98-го й вище.

Механізм такого розшарування пояснює Ukr.Media. Біоетанол – спирт із рослинної сировини, і бензин із ним легше набирає вологу з повітря.

Як вода утворює окремий шар у каністрі

Найгірші умови для такого запасу – нещільна кришка та місце, де вдень тепло, а вночі холодно. Через перепади температур каністра "дихає": усередину потрапляє сире повітря. Етанол змішується з водою, і ця суміш опускається на дно.

Зверху залишається бензин зі зменшеним вмістом етанолу. Його октанове число стає нижчим, тому двигун на ньому працює гірше. Струшування каністри не поверне пальне до початкового стану.

Для бензопил, тримерів та іншої техніки з невеликими двигунами нижній шар особливо небезпечний. Такі мотори отримують пальне знизу бака, тому суміш води й етанолу потрапить до них першою – двигун заглухне.

Скільки зберігати бензин і суміш для техніки

Виробники пального вважають, що в щільно закритій каністрі бензин з етанолом зберігається так само довго, як звичайний. Виробники бензопил радять готувати з нього суміш для пили чи тримера із запасом не довше ніж на місяць.

Загалом бензин у герметично закритій каністрі в прохолодному місці зберігає свої властивості не менше року. Якщо тару вже відкривали, строк коротшає: близько пів року за 20 °C і приблизно три місяці за 30 °C.

У баку техніки бензин старіє швидше – приблизно за місяць. Там є доступ повітря, а під час нагрівання випаровуються найлегші складники, які допомагають двигуну запускатися, особливо в холодну погоду. Контакт із повітрям також сприяє утворенню смол, що забивають фільтри й осідають нагаром у моторі.

Як зменшити потрапляння вологи

Для запасу використовують металеву каністру або пластикову тару, призначену для пального й позначену відповідним маркуванням. Кришку закручують щільно; якщо є окремий отвір для повітря, його теж закривають. Зберігають каністру в сухому прохолодному місці без сонця.

Тару заповнюють приблизно на 95%: у 20-літровій каністрі залишають близько літра вільного місця для розширення бензину під час нагрівання. Водночас напівпорожню каністру довго не тримають – у ній багато повітря, а отже, більше вологи осідає на стінках.

Якщо запас стоятиме переважно за температури понад 30 °C або строк його використання невідомий, у бензин додають стабілізатор за інструкцією на флаконі. Для пального з етанолом потрібна добавка з відповідною позначкою. Вона уповільнює старіння, але вже зіпсоване пальне не відновлює.

Окремий шар на дні каністри – ознака води з етанолом. Таке пальне для техніки вже не годиться, його замінюють свіжим.

Як повідомляв "Телеграф", один із великих виробників генераторів радить зливати бензин із карбюратора за рідкого використання техніки.