За це в СРСР могли відправити в табори: на Сумщині знайшли конверт з минулого

Читать на русском
Скриня належала прабабусі, а про сховок у ній роками ніхто не знав
Скриня належала прабабусі, а про сховок у ній роками ніхто не знав. Фото Колаж "Телеграфу"

Знахідка розкрила історію, про яку в родині не говорили

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Google

У селі на Сумщині в скрині своєї прабабусі жінка виявила неочікувану знахідку. Вона знайшла конверт, в якому був примірник однієї з ранніх версій гімну України з нотами.

Про знахідку розповіла користувачка під ніком va_brus в соціальній мережі Threads. Вона зазначила, що про цей сховок в родині роками ніхто не знав.

Які документи лежали поруч із нотами

У тому самому конверті були паспорт батька прабабусі та свідоцтво про те, що він провів п’ять років у таборі на Соловках. За словами авторки допису, про його ув’язнення знала лише прабабуся.

"Сьогодні мама знайшла у прабабусиній скрині в селі на Сумщині схований конверт. В конверті знаходився паспорт тата прабабусі (мого прапрадіда), свідоцтво про перебування в таборі на Соловках протягом 5 років (у 1947) і попередню версію гімну України. Не уявляю, скільки років можна було ще відсидіти, якби цей гімн знайшли в ті часи?" – написала жінка.

Разом із нотами збереглося свідоцтво про п’ять років ув’язнення прапрадіда на Соловках
Разом із нотами збереглося свідоцтво про п’ять років ув’язнення прапрадіда на Соловках
Слова значно відрізняються від сучасного гімну України
Слова значно відрізняються від сучасного гімну України
Разом зі словами були й ноти
Разом зі словами були й ноти
Разом зі словами були й ноти
Разом зі словами були й ноти

Коли вперше надрукували вірш "Ще не вмерла Україна"

Павло Чубинський написав вірш "Ще не вмерла Україна" восени 1862 року. Того ж року поета вислали до Архангельської губернії під нагляд поліції. Згодом композитор Михайло Вербицький поклав вірш на музику й дещо відредагував слова.

Пісню надрукували разом із нотами 1865 року. 10 березня того ж року вона вперше прозвучала публічно – на завершення концерту пам’яті Тараса Шевченка в Перемишлі. У 1917–1920 роках твір був одним із державних гімнів Української Народної Республіки.

За радянської влади "Ще не вмерла Україна" замінили гімном "Живи, Україно, прекрасна і сильна". У ньому оспівували партію та Леніна.

24 вересня 1989 року "Ще не вмерла Україна" прозвучала з головної сцени фестивалю "Червона Рута". Пісню почав Василь Жданкін, до якого приєдналися Віктор Морозов та Едуард Драч. Після виступу слухачі скандували "Волю!".

15 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила мелодію Вербицького як музику державного гімну. Слова затвердили окремим законом 6 березня 2003 року: до офіційної версії увійшли перший куплет і приспів пісні Чубинського.

Раніше "Телеграф" розповідав, що слова Гімну України пропонують переписати, щоб люди "не співали про смерть".