Цеглу для нього збирали в ярах: який вигляд має незвичайний замок на Чернігівщині

Читать на русском
Будинок у Дмитрівці Чернігівської області нагадує середньовічний замок
Будинок у Дмитрівці Чернігівської області нагадує середньовічний замок. Фото Суспільне Чернігів, колаж «Телеграфа»

Батько і три доньки роками створювали сімейну садибу

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Google

У селі Дмитрівка Чернігівської області стоїть садиба, схожа на середньовічний замок. Хоча її збудували не так давно. Будинок створив місцевий житель Юрій Солдатов разом із дружиною та трьома доньками. Усе почалося з прохання дружини збудувати літню кухню. У підсумку сімейне будівництво розтягнулося на кілька років.

Історію незвичайного будинку та його творців розповіло Суспільне Чернігів. 

Замок на місці старого будинку

Родина Солдатових переїхала на Чернігівщину в 1966 році. У Дмитрівці вони купили ділянку зі старим покинутим будинком.

Будинок протікав, і Юрій збудував новий – із вапняку та дерева. Поруч росли вишні й малина, з яких мати варила варення. Щоб було зручніше робити заготівлі, вона попросила чоловіка збудувати літню кухню.

Цегляна садиба з вежами й шпилями, металевими огорожами та навісом у дворі
Проєкт садиби придумали доньки Солдатова Джерело: Суспільне Чернігів

Юрій запропонував трьом донькам самим розробити проєкт. Кілька днів дівчата малювали різні варіанти, а потім уся родина разом обговорювала ідеї.

Цегла із заводу й метал із хащів

У ті роки будівельні матеріали було важко купити, до того ж вони дорого коштували. Тому Юрій Солдатов використовував цеглу, яку місцеві заводи викидали як брак. Для перевезення каменю та цегли він переробив два мотоблоки на невеликий трактор.

Викинуту цеглу родина збирала в яру. Головне – щоб хоча б одна її сторона залишалася рівною.

Фрагмент цегляної стіни з металевим гербом, ліхтарями та арковим вікном
Юрій Солдатов розмістив родинний герб над гостьовою кімнатою Джерело: Суспільне Чернігів

Коли настав час заливати бетонне перекриття між поверхами літньої кухні, Солдатов уперше покликав майстрів і друзів. Усі інші роботи родина виконувала сама.

На другому поверсі облаштували гостьову кімнату. Навіть крісла для неї зробили власноруч. 

Як з’явився великий замок

Основну частину садиби почали будувати у 1987 році. На будівництво пішли всі родинні заощадження. Роботи тривали до 1992 року. На той час родина вже опанувала кладку, і стіни почали виходити акуратнішими.

Улітку доньки приїжджали додому з навчання й допомагали батькові. Узимку родина працювала в кузні поруч із будинком. Там виготовляли ліхтарі, парапети та ґрати.

Кована металева пташка на світлій стіні поруч із дерев’яною рамою
Незвичне оформлення будинку Джерело: Суспільне Чернігів

Метал теж доводилося шукати самим. Наприклад, доньки збирали дріт, яким скріплювали дошки й колоди під час перевезення залізницею. Після розвантаження його викидали, а сім’я знаходила дріт серед заростей.

Сімейний герб із пташкою

Юрій Солдатов власноруч виготовив сімейний герб і розмістив його над гостьовою кімнатою. В оформленні він використав образи землі й сонця – символи життя та натхнення. Під гербом помістив пташку, яка, за задумом, уособлює свободу й фантазію.

Подвір’я цегляної садиби з вежею, арковими вікнами, металевими поручнями та ліхтарями
Узимку сім’я сама кувала ліхтарі й ґрати для садиби

Будинок, який об’єднує рідних

Юрію Солдатову кілька разів пропонували продати садибу, але він відмовлявся. Він хотів залишити будинок дітям у спадок, щоб родина й надалі збиралася там разом.

Марія Солдатова померла у 2006 році, Юрій – у 2013-му. Зараз у садибі постійно живе молодша донька Світлана. Решта родичів приїжджають за першої нагоди, щоб зібратися в будинку, який колись будували всі разом.

Як повідомляв "Телеграф", подружжя переселенців облаштувало житло на хуторі власноруч, використовуючи старі меблі та двері.