Чому заяви Гончаренка, Гетманцева та інших наближають нові обстріли України - Тетяна Даниленко

Партія війни vs Партія мародерів

Що зробив Олексій Гончаренко?

Він одним махом вбив багатьох зайців: осідлав тренд капітулянтства на самому старті, виставив ідіотами конкурентів у цій ніші, елегантно скинув із ніг гирю "Європейської солідарності" й відчалив у самостійне плавання. Варто визнати, що Гончаренко, попри всі смішки на його адресу — дуже професійний політик.

Інше питання, що ні він, ні Гетманцев, ні інші бужанські, ні на міліметр миру не наближають. Їхні заяви — це чисте мародерство на страхах і втомі людей.

Єдине, що ці політики наближають, — нові обстріли Києва та Одеси. Якщо після кожного удару будуть активізуватися заклики депутатів здаватися, значить, ударів треба ще більше, щоб було більше таких депутатів. Поки Льоша збирає бонуси від своєї успішної гри, його потенційні виборці збирають уламки російського смертоносного заліза.

Після невнятного булькання інших парламентарів у дусі — "Гончаренка засуджуємо, але теж вимагаємо "мирного плану" — стало ще очевидніше: єдина організована сила в Україні, яка по-чесному наближає закінчення війни — це армія.

Сили оборони ламають російські плани і на деяких ділянках фронту женуть ворога назад — так, що той губить тапки і мощі своїх святих.

Тому якби Гончаренко з Гетманцевим, Тереховим та іншими бужанськими справді так хотіли миру, як про це говорять, вони вже давно зробили б реальний внесок у його наближення.

Для цього їм треба було просто мобілізуватися.

Джерело: Facebook авторки