Цей комбінат міг одягнути пів планети, а тепер на руїнах свище вітер: сумна доля легендарного підприємства Херсону

У 1960-х роках тканиною, яку за рік виробляв Херсонський бавовняний комбінат, можна було обгорнути земну кулю декілька разів. Підприємство випускало 600 тисяч метрів продукції щодня і вважалося одним із найпотужніших у Європі. Сьогодні від цієї промислової величі залишилися лише стіни, порожні цехи та махрові рушники у шафах запасливих господинь.

"Телеграф" розповідає про історію комбінату, що наповнював бюджет і давав роботу 25 тисячам херсонців, але з часом перетворився на руїну.

У середині минулого століття в Херсоні розпочалося масштабне будівництво фабрики з виробництва бавовни. 1954 року Херсонський бавовняний комбінат виготовив перші 23,5 тонни пряжі. Через сім років, у 1961-му, перша черга заводу почала працювати на повну потужність. У 1964-му запустили другу чергу.

До 1972 року комбінат виробляв понад 180 мільйонів метрів тканини щорічно. Херсонські робітники щодня випускали 600 тисяч метрів продукції.

У 1985-му до складу підприємства входили три прядильно-ткацькі, оздоблювальна та прядильна фабрики. Тут виробляли пряжу з бавовняних, штапельних, штучних і синтетичних волокон, білизняні, платтяні, ворсові, махрові, фіранкові тканини для меблів.

Комбінат освоїв випуск 50 видів тканин — шотландки, плетінки, трико, вельвету, попліну, килимка. Тканини херсонського комбінату експонувалися на багатьох всесоюзних та міжнародних виставках, отримували премії та медалі. Сімнадцять артикулів тканин випускалися зі Знаком якості.

Чому це підприємство називали фабрикою наречених

Херсонці між собою називали ХБК фабрикою наречених. Тут працювали переважно жінки. Загалом на комбінаті трудилися понад 20 тисяч робітників — представники 42 національностей.

"Коли починала працювати на підприємстві, був, можна сказати, рай для людей, у штаті було близько 23 тисяч людей. Були створені такі умови праці, про які сьогодні можна тільки мріяти", — розповідає Любов Фальченко, яка все життя пропрацювала на ХБК.

Всіх працівників забезпечували житлом. Хтось жив у гуртожитку, а згодом отримував власну квартиру. У підприємства був свій будинок відпочинку "Ювілейний" на морі, база відпочинку на Дніпрі, санаторій-профілакторій "Чайка" у центрі міста, стадіон "Старт", будинок культури.

На ХБК працювали сотні династій, коли в комбінаті трудилися і чоловік, і дружина, і діти. Були дитячі садочки, спортивні школи, кімнати школяра, поліклініка, дитячий санаторій, піонерський табір "Орлятко" — все це працювало для дітей текстильників.

Восьме місце в Європі і плани на аграрну незалежність: чому програма провалилася

У 1995 році Херсонський бавовняний комбінат зайняв восьме місце за потужністю серед бавовняних комбінатів Європи. Був план, що аграрії з південних регіонів України вирощуватимуть необхідну для сталої роботи підприємства кількість бавовни.

На думку вчених-аграріїв, вирощувати бавовну в Україні було можливо. Клімат і температура повітря в південних регіонах прекрасно підходять для цього. В країні створили спеціальні сорти для забезпечення сировинної бавовняної бази.

Проте програма "Таврійська бавовна", яку затвердило Міністерство сільського господарства, закінчилася невдачею.

Хроніка занепаду та смерті комбінату

Починаючи з 1990-х років підприємство поступово перетворювалося на руїни.

У радянські часи на ХБК працювало від 20 до 25 тисяч робітників, у 1991 році — 13 тисяч. У 2009-му ХБК переробив 47 тонн бавовни і 36 тонн пряжі. Для порівняння: у 1970-х роках перероблялося 160 тонн на добу і виробляли щодня 700-750 тисяч квадратних метрів тканини.

У минулому столітті на ХБК було три прядильно-ткацькі фабрики, обробна фабрика та окремо розташована прядильна фабрика "Комсомолка". Поступово залишилася тільки перша фабрика, куди перенесли обладнання з інших виробництв, сконцентрувавши все в одному місці.

"Коли комбінат працював, то наповнював на 40% бюджет міста. В нас завжди були прибутки, настільки мала попит наша продукція, відома у всьому світі", — каже Любов Фальченко.

Станом на початок 2011 року на підприємстві діяла лише одна фабрика, а зовсім згодом комбінат повністю припинив виробничу діяльність. 24 липня 2012 року господарський суд Херсонської області своєю ухвалою ввів процедуру санації. 4 березня 2013-го цей же суд ухвалив рішення про визнання комбінату банкрутом і ввів процедуру ліквідації підприємства.

12 червня 2013 року на ХБК виникла велика пожежа, яку гасили 8 пожежних машин та 40 бійців пожежно-рятувальних частин Херсона.

Торговий центр замість виробництва: у що перетворився легендарний ХБК

На місці "Фабрики № 3" (єдиної, яка залишилась), побудували торгівельно-розважальний центр "Фабрика". Його відкрили у 2012 році.

Інтер'єр торгового центру стилізовано під швацький цех — котушки, деталі верстатів прикрашають стелі, лавки біля магазинів та кафе. Господарі закладу вважали це оригінальним і цікавим рішенням.

У невеличкому куточку магазину відкрили музей ХБК. Зі старих чорно-білих світлин на глядачів дивляться молоді усміхнені працівники: першотравнева демонстрація, фотографії відпочинку текстильників. Для когось це просто веселі картинки, а для десятків тисяч херсонських родин — ціле життя, ціла епоха.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про долю трішки менш потужного, але також відомого на весь світ тернопільського текстильного комбінату "Текстерно". Сюди їхали на роботу зі всього СРСР, а продукцію постачали навіть в ОАЕ. Проте історія заводу не менш сумна, ніж у херсонського.