"Мир треба захищати": Макрон пояснив, чому не можна виключати відправку військ в Україну

Читать на русском
Автор
Еммануель Макрон Новина оновлена 11 травня 2024, 15:28
Еммануель Макрон. Фото Ян Доброносов, "Телеграф"

Потрібно озброюватись та чинити опір

Президент Франції Еммануель Макрон наголосив, що відправлення французьких військових в Україну не варто виключати. Хоч і висловив щире сподівання, що потреби у цьому не буде.

Про це французький президент сказав у відео із відповідями на запитання інтернет-користувачів, пише газета Le Figaro. Відеоролик було записано на підтримку одного з кандидатів на майбутніх виборах до Європарламенту.

"Я сподіваюся, що Франції не доведеться воювати. Франція — мирна, а не військова держава. Але, безумовно, якщо хочеш миру, то треба його захищати. Тому потрібно озброюватися, часом чинити стримуючий вплив на наших суперників", — зауважив Макрон.

Президент Франції додав, що ті, хто становлять загрозу, мають розуміти, що гідна відповідь буде.

"Ми повинні говорити нашим суперникам: "Якщо ви зайдете занадто далеко, якщо загрожуватимете нашим інтересам, нашій безпеці, тоді я не виключаю відправку військових", — додав президент Франції.

Водночас Еммануель Макрон не залишив осторонь і питання союзників. Адже сказав, що Парижу не варто було б діяти поодинці.

"Потрібно передавати більше зброї українцям. І в якийсь момент, якщо Росія зайде надто далеко, ми, європейці, повинні виступити разом. Ми повинні бути готові діяти, щоб зробити стримуючий ефект на Росію", — заявив він.

Президент Франції додав, що майбутнє та безпека Європи зараз під загрозою і боротьба за це триває саме в Україні.

"Наше майбутнє та безпека поставлені на карту в Україні. Саме тому я говорив, що ми повинні надавати (Києву – ред.) більше допомоги, що ми і зробимо найближчими тижнями, (необхідно – ред.) постачати українцям більше техніки", — сказав французький лідер.

Раніше "Телеграф" писав, що Емануель Макрон після своїх заяв щодо можливості відправки армії до України, назвав дві умови які сприятимуть цьому. Одна з них — прямий запит Києва, а друга — значний прорив Росії на фронті.