Ви будете здивовані: як в СРСР називали перших жінок-програмувальниць

Наразі сфера IT в сучасному світі є синонімом престижу та високих зарплат. А от в Радянському Союзі для жінок-програмувальниць навіть придумали доволі специфічне прізвисько.

"Телеграф", посилаючись на OBOZ.UA розповість, як в СРСР називали жінок-програмувальниць.

Передісторія

Перші ЕОМ почали з’являтися в СРСР приблизно в 1950-х роках – тоді й зародилася професія програміста. Початок розвитку нової галузі заклала перша атомна станція в Обнінську. Її ввели в експлуатацію в червні 1954 року, а для обслуговування технічних питань створили математичний відділ, який складався переважно з дівчат.

Програмувальниці виконували надскладну розумову роботу – проводили численні розрахунки, виводили формули, вирішувати рівняння. Працювали вони незалежно, але передавали дані один одному — так вдавалося в кілька разів прискорювати темпи роботи.

Розрахунки жінки проводили на електромеханічних обчислювальних машинах "Рейнметал" та "Мерседес". Ці молоді програмувальниці дійсно були першими фахівчинями в галузі програмування в СРСР.

Слід зазначити, що на початку 50-х назви для цієї професії ще не існувало, формально жінки були робітницями математичного відділу. Але у народі за ними закріпилося досить своєрідне прізвисько – на вулиці дівчат могли назвати "лохматушками".

Зачіски і програмувальниці — у чому зв'язок

У провінційному Обнінську з’явилися молоді, вродливі науковиці, випускниці московських курсів та інститутів. Тоді набирала популярності зачіска "бабетта", або, як її називали у народі "гніздо" або "вулик". В основі було начісування: пасма волосся піднімалися на маківку та укладалися пишним щільним валиком, на який кріпилися й інші пасма.

Жінкам старшого покоління тоді більш звично було зачісувати волосся у тугі гладкі зачіски або й взагалі носити хустку. Нова мода їх дивувала. Молодих програмувальниць почали поза очі називати "лохматушками" – свідчення про це можна знайти і в мемуарах іменитих академіків.

Укладка "бабетта" займала так багато часу, що після неї дівчата могли кілька днів не мити і не зачісувати голову, за що й отримували відповідне прізвисько. Згодом тренд відійшов у минуле, а разом з ним – і перше прізвисько радянських програмісток.

Раніше "Телеграф" писав, чому за радянських часів усюди висаджували тополі.