Ви точно не знаєте українські назви улюблених квітів: що таке "глядки" і "повняки"

Читать на русском
Автор
900
Айстри, піони Новина оновлена 10 вересня 2024, 22:15
Айстри, піони. Фото Колаж "Телеграф"

Майже всі квіти мають власні українські назви

Прагнучи зберегти чистоту нашої рідної мови, важливо звернути увагу на те, як ми називаємо квіти та рослини. Часто ми використовуємо запозичені слова, не замислюючись над їхнім походженням та українськими аналогами.

Але зміна мовних звичок може допомогти збагатити наше мовлення та підкреслити національну самобутність. Тож давайте разом плекати красу української мови, починаючи з найпростіших речей, як назви улюблених квітів.

Не астри, а айстри чи гайстри

Назва "айстра" походить з німецької мови та веде свій початок від давньогрецького слова "зірка". В українській мові ця квітка має більш милозвучні синонімічні назви, такі як "гайстра" або "глядка".

Півонії, а не піони

Назва "піони" прийшла до нас із латини, ймовірно, через польське посередництво. Натомість, правильно говорити "півонії". Наприкінці травня ці рожеві перлини садів починають радувати наші очі.

Чорнобривці, а не бархатці

Замість запозиченого "бархатці", в українській мові ці квіти мають назву "чорнобривці" або "повняки". Перша назва виникла через метафоричне уподібнення форми квітки до чорних брів, а друга — через її пишний вигляд.

Кульбаби, а не одуванчики

Замість "одуванчики" у нас говорять "кульбаби". Ця назва пов'язана з українським словом "кульбастий", що означає "горбатий, загнутий" і влучно описує форму рослини.

Нагідки, а не ноготки

Натомість "ноготків" в українській мові вживається слово "нагідки". Воно походить від праслов'янського "ноктъ" і вказує на схожість сім'янок рослини з нігтями.

Конвалії, а не ландиші

Замість запозиченого "ландиши" ми говоримо "конвалії". Ця назва має латинське походження та означає "лілія долин". Конвалія — тіньовитривала квітка, яка полюбляє рости у лісах.

Повернення до автентичних українських назв квітів не лише збагачує нашу мову, але й підкреслює національну самобутність. Вживаючи слова "гайстри", "півонії", "чорнобривці", "кульбаби", "нагідки" та "конвалії", ми не тільки зберігаємо мовну спадщину, а й даруємо їй нове життя.

Раніше "Телеграф" розповідав, як правильно називати українською "гладіолуси", "васильки" та інші улюблені квіти.