Отруєння річок Сейм та Десна. Чи є шанси змусити Росію заплатити за екоцид

Забруднення річок Сейму та Десни вже завдало збитків у вигляді десятків тонн загиблої риби. Отруйна пляма наближається до Києва і може 14-16 вересня досягти річки Десна на території столиці, звідки беруть воду кияни.

Днями пролунало кілька заяв про те, що винуватцем отруєння став скид відходів із цукрового заводу в Тьоткино (РФ). "Телеграф" розбирається, як змусити Росію заплатити за величезні збитки, до яких інстанцій в Україні та за кордоном звертатися, які санкції існують.

Що відомо про вину Росії

Заяви про причетність Росії до забруднення річок 10 та 11 вересня зробили ряд посадовців. Зокрема:

• прем'єрміністр Денис Шмигаль заявив, що на стороні РФ у місті Тьоткіно цукровий завод скинув у річку нечистоти. Це призвело до забруднення органічними речовинами річки Сейм.
• в.о. мера Чернігова Олександр Ломако сказав, що росіяни знищили очисні споруди у Курській обл.
• Департамент захисту довкілля та природних ресурсів Сумської ОДА послався на супутникові знімки басейну з відходами. Лабораторні дослідження підтвердили наявність специфічних для цукрового виробництва забруднюючих речовин.

• 11 вересня Міндовкілля повідомило, що за результатами проб води р. Сейм та р. Десна, відібраних 10 вересня, фіксується забруднення органічного характеру, яке 14 серпня потрапило у річку Сейм із цукрового заводу в смт Тьоткіно Курської області РФ.

Чому самих заяв поки мало

Водночас лише заяв чиновників може бути мало, потрібні офіційні акти та висновки, пояснила "Телеграфу" юрисконсульт МБО "Екологія-Право-Людина" Соломія Баран.

"Хочеться вірити, що такі документи існують і що вони належним чином оформлені, адже саме вони будуть основою доказової бази у будь-яких ініційованих у подальшому судових чи інших провадженнях", — зазначила юрист.

Потрібні такі документи:

• офіційні висновки Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України,
• акти Державної екологічної служби,
• офіційні результати лабораторних досліджень.

Отруєння річок: які закони України порушені

Українське законодавство. Іноземці можуть виступати винуватцями, кримінальну відповідальність можуть нести лише ті особи, чиї дії або бездіяльність призвели до забруднення.

"Як на мене, то у цьому випадку можна було б вести мову навіть про кваліфікацію за статтею 441 КК України – Екоцид. Втім, органи прокуратури мають адекватно оцінювати обставини справи з урахуванням зібраних доказів, аби дійсно довести факт вчинення кримінального правопорушення", — оцінила юристка.

Юрист додала, що для того, аби кваліфікувати ст. 438 КК України (Порушення законів та звичаїв війни), треба мати достатні підстави вважати, що діяння із забруднення мало метою отримання Росією якоїсь військової вигоди, а це буде складно.

Крім того, в Україні гарантовано права на чисте довкілля, передбачено заборону забруднення водних і земельних ресурсів у:

• Конституції,
• Цивільному кодексі України,
• Земельному кодексі України,
• Водному кодексі України.

"Звернення до національних судів про відновлення порушеного права чи про отримання відшкодування завданої шкоди громадянами поки видається безперспективними. Так міркую, бо необхідно офіційне юридичне встановлення відповідальних у цій шкоді осіб, тож кримінальне провадження і вироки у цій справі були б корисними не лише для встановлення справедливості, а й для майбутніх судових процесів", — звернула увагу Соломія.

Міжнародне право

Соломія Баран зазначила, що треба говорити про угоди, ратифіковані і Україною, і Росією. Проте існує й недолік. Угод для цього випадку вдосталь, але механізми, що вони пропонують поки не відзначились ефективністю чи дієвістю.

Зокрема, це Стокгольмська конвенція про стійкі органічні забруднювачі. Відповідно до ст. 3, 5, 6 Конвенції сторони зменшують та усувають свої викиди, ліквідують викиди унаслідок ненавмисного їх виробництва.

Які шанси, що РФ заплатить за збитки

Юристка зазначила, що справи в українських судах щодо окремих фізичних осіб мають шанс на вироки суддів. Проте швидше за все вони будуть заочні.

Після встановлення винних осіб, можливі цивільні позови про відшкодування завданої шкоди, які ймовірно будуть задоволені українськими судами. Втім, питання виконання таких рішень – відкрите.

Стосовно міжнародних угод та конвенцій, є ймовірність, що Україна звертатиметься у керівні органи цих конвенцій.

"Але ймовірність ефективного реагування дуже незначна. Особливо якщо врахувати активну позицію Росії в ООН. Можливий позов України до Міжнародного Суду ООН, за яким Україна вимагатиме в МС ООН визнати Росію винною і зобовʼязати Росію виплатити відшкодування завданої шкоди. Такий механізм гарантовано Статутом ООН і Україна вже намагалась використовувати механізми МС ООН, втім поки без особливих успіхів", — зазначила юристка.

У чому складнощі

Довести, що це Росія отруїла річки, буде складно, бо росіяни не допустять незалежних експертів на свою територію і ніколи не визнають такого факту.

"Все, що ми зараз можемо: фіксація віддаленими методами, як то супутникові знімки та проведення досліджень на своїй території. Ці механізми мають використовуватися активно і якісно: чим більше якісної доказової бази буде зібрано, тим більше шансів на позитивні для України рішення", — каже юрист.

Крім того, на думку юриста, основна складність у цьому конкретному випадку виступатиме у доведенні того факту, що забруднення сталося внаслідок навмисних дій, а не внаслідок необережності когось із працівників цього російського підприємства.

"Особисто я вважаю, що є високий ризик того, що навіть коли буде доведено повноцінно той факт, що забруднення "прийшло" з Росії – російська сторона знайде на підприємстві "цапа відбувайла", на недбалість якого усе "спишуть", — попередила юрист.

Нагадаємо, що вперше отруєння води помітили 14 серпня на Сумщині біля кордону з Росією. За цей час забруднення спустилося течією та перейшло з річки Сейм до Десни. 9 вересня у водоймах біля Чернігова зафіксували мор риби. Зараз поширення отрути у бік столиці стримують аерацією (збагаченням води киснем).

У КМДА заспокоюють, що Київ готовий до надзвичайних ситуацій. Зараз результати аналізів води у столичних річках не викликають занепокоєння. Втім, 60% водозабору питної води для Києва здійснюють саме з Десни. Однак перед потраплянням у крани вона проходить очищення. Також немає загрози для води із бюветів, бо вона поступає зі свердловин.