"У ТЦК немає дару передбачення". Що треба знати про повістки і штрафи для людей з інвалідністю

В Україні офіційно зареєстровано три мільйони людей з інвалідністю, і понад половина з них — чоловіки. З початком повномасштабного вторгнення РФ ця цифра лише зростає. Проте юристи наголошують: навіть таким людям продовжують вручати повістки, а також виписують штрафи, які важко оскаржити.

Чому цифровізація не долає проблему, який закон міг би це змінити, і що треба знати людям з інвалідністю, — розібрався "Телеграф".

"Не всі розуміють, що вони можуть бути придатними"

— Проблема з накладенням штрафів сьогодні є досить нагальною. Ми стикаємося з десятками судових рішень про штрафи, накладені на осіб з інвалідністю, попри наявність всіх необхідних документів. І штрафи дуже високі — 17 тисяч гривень, і якщо людина не сплачує, сума подвоюється. Для осіб з інвалідністю, які отримують лише 2-3 тисячі гривень, це непосильні суми, — розповідає "Телеграфу" адвокат Приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини Роман Лихачов.

Іноді проблема полягає в тому, що не всі українці з інвалідністю розуміють, що вони не є автоматично непридатними.

— Інвалідність сама по собі не означає непридатність до військової служби. Зміни до законодавства, ухвалені 18 травня 2024 року, дозволяють особам з інвалідністю отримати відстрочку від мобілізації. Проте реалізувати це право можливо тільки після проходження ВЛК (військово-лікарської комісії), а не МСЕК (медико-соціальної експертної комісії; до слова, з 1 січня МСЕК припинили роботу, замість них мають працювати експертні команди — Ред.), — пояснює Лихачов.

Саме ВЛК визначає придатність. Відповідно, якщо людина проходить ВЛК і визнається непридатною, її виключають з військового обліку, і до неї питань від ТЦК більше не буде, говорить адвокат.

Якщо ж людина з інвалідністю проходить ВЛК і визнається придатною, то вона залишається на військовому обліку і може продовжувати отримувати відстрочку. Наприклад, на кордоні можуть попросити документи про інвалідність і відстрочку разом з військовим документом. Така особа не звільняється від оновлення даних.

Брак синхронізації

В Україні ще з березня 2023 року формально почав працювати Електронний реєстр військовозобов’язаних "Оберіг". У цій базі зберігається цілий ряд особистих даних громадян. У травні 2024 військовозобов’язані отримали доступ до реєстру "Оберіг" через електронний кабінет.

Міноборони вже налагодило обмін із базами Мін'юсту та Податкової, тож заброньовані працівники вже користуються зручними послугами через "Дію". Проте синхронізація з Пенсійним фондом і Мінсоцполітики, яка дозволила б автоматично фіксувати інвалідність чи інші підстави для відстрочки, наразі не реалізована.

Відтак, люди з інвалідністю, багатодітні батьки, доглядачі та студенти змушені особисто звертатися до ТЦК, аби повідомити про свій статус протягом 7 днів. В іншому разі їм загрожує штраф, оскаржити який вдається не завжди. Особливо в тих випадках, коли повістка вже була вручена.

— Закон про військовий обов'язок вимагає, щоб зміни в сімейному стані, стані здоров’я та інші подібні зміни повідомлялися в семиденний термін до ТЦК. Автоматичне повідомлення про інвалідність до ТЦК не надходить. Якщо людина хоче оформити відстрочку чи звільнитися з військового обліку, вона має повідомити ТЦК самостійно, — пояснює адвокат Приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини Роман Лихачов.

Цікаво, що ще від червня 2024 року між Мінсоцполітики та Міноборони було підписано договір інформаційної взаємодії. Однак його впровадження не реалізовано через брак коштів. Тому автоматичне оновлення даних про інвалідність, надання та оновлення відповідних відстрочок поки неможливе.

І хоч у цифровій команді Міноборони неодноразово заявляли, що "бігати повинні дані, а не люди", для тих, хто користується колісними кріслами, ситуація може виглядати абсолютно протилежно.

"Дару передбачення у ТЦК немає"

Зрештою, як говорить "Телеграфу" речник Полтавського обласного ТЦК та СП Роман Істомін, людям потрібно розуміти відмінність між поняттями "наявні підстави для отримання відстрочки" та "відстрочка від призову під час мобілізації".

— Військовослужбовці ТЦК та СП не мають доступу до реєстрів МОЗ, не володіють даром передбачення і не мають інформації про "потенційну відстрочку". Тож доки військовозобов'язаний громадянин не оформить собі відстрочку, у зв'язку з тою ж інвалідністю, він може отримати повістку, — попереджує Істомін.

До того ж як відзначає речник військового органу управління України, що веде військовий облік та здійснює мобілізацію населення — не всі повістки поштою надсилають ТЦК та СП. Від минулого року Міністерство оборони України здійснює централізований друк повісток на надсилання їх поштою.

Основною причиною накладення штрафів є неявка

Адвокат Приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини Роман Лихачов розповідає про випадок, коли чоловік з Польщі надіслав документи електронною поштою до ТЦК. Можливості зробити це іншим чином не було. Однак його все одно оштрафували.

Проте частіше штрафи накладаються не через невчасне подання даних про інвалідність, а саме за неявку по повістці.

— Розсилка повісток часто здійснюється через Укрпошту. Тому навіть якщо повістка не була вручена безпосередньо в руки, ТЦК може скласти постанову про штраф, якщо виявиться, що людина не з’явилась за повісткою. Штраф накладається навіть якщо в особи є інвалідність. Адже вони розглядають факт неявки, а не інвалідність, — пояснює адвокат.

Тому якщо ви отримали повістку і не можете прийти до ТЦК, краще написати листа, пояснивши причини.

— Людина повинна повідомити, і мати об'єктивні причини для неявки. Багато людей ставляться до повісток поштою, як до чогось неважливого: мовляв, не прийшов — і нічого страшного. Зараз ТЦК накладає багато штрафів. Це реально відображається на судовій практиці. Але загалом штрафу можна уникнути, якщо написати листа і пояснити, чому не можете явитися, — відзначає Лихачов.

Нерідко люди вказують адреси, за якими не проживають. Проте і тут ТЦК матиме аргумент, що повістку надіслали на вказану людиною адресу, і військовозобов'язаний просто не з’явився.

— Таку інформацію фіксують і вносять до реєстру. Тому в першу чергу військовозобов'язаний має ставитися до подання даних відповідально, — вважає юрист.

Втім, за його словами, шанс оскаржити подібні штрафи є. До прикладу, ТЦК складає акт про те, що людина не з’явилася по повістці, але не надає доказів того, що повістку насправді надіслали.

— Як у випадку з одним з наших клієнтів — ТЦК не надав ані доказів надсилання повістки, ані акту пошти про те, що людина не змогла з'явитися, — розповідає Лихачов.

Крім посилення цифровізації є ще один спосіб залишити людей з інвалідністю в спокої

Зрештою ще у квітні 2024 року народні депутати зареєстрували Законопроєкт № 11219, який пропонував внести зміни до статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Документ пропонував повністю виключити з військового обліку осіб із безстроковою інвалідністю І та II групи, а також інвалідів з дитинства цих груп. За таких умов залишатися на обліку військовозобов’язаних дозволялося б виключно за бажанням.

Проте як вказано на сайті Верховної Ради, документ наразі перебуває на стадії ознайомлення, тобто опрацьовується в комітеті. Тому наразі виключити особу з інвалідністю від військового обліку можна виключно за рішенням ВЛК на підставі наказу Міноборони №402.

Щобільше тогорічний закон про мобілізацію зобов'язав певні категорії осіб з інвалідністю, а саме II та III групи, пройти повторну ВЛК, аби підтвердити, чи дійсно стан здоров’я відповідає встановленій групі інвалідності.

Річ у тому, що після 24 лютого 2022 року кількість звернень щодо встановлення інвалідності значно зросла, тому виникла необхідність перевірити об’єктивність цих рішень.

Тож, якщо особа не з'явиться на огляд, він може зіткнутися з серйозними наслідками, такими як скасування групи інвалідності, адміністративна відповідальність, втрати соціальних пільг та допомоги, і зрештою мобілізація.