Останній дикий кінь України: чому зникли тарпани і де можна побачити їхніх нащадків

В Україні, як і в усьому світі, спостерігається тривожна тенденція до скорочення біорізноманіття. Зникають цілі популяції тварин, а деякі види опиняються на межі повного вимирання. Ця проблема потребує негайної уваги та рішучих дій для збереження унікальної природи України.

Дослідження показують, що основними факторами, які призводять до зникнення видів, є надмірна експлуатація територій та розвиток сільського господарства. Збільшення сільськогосподарських угідь, вирубування лісів та осушення боліт призводять до втрати природних місць існування тварин.

Будівництво гребель, пожежі, видобуток корисних копалин та використання пестицидів негативно впливають на екосистеми та види. Також кліматичні зміни дедалі більше впливають на екосистеми та види, навіть на генетичному рівні.

Тарпан: втрачена спадщина України

Одним із трагічних прикладів зникнення виду в Україні є тарпан, або дикий кінь (Equus caballus ferrus). Цей вид був найімовірнішим пращуром одомашнених коней, але через окультурення степів та винищення тарпанів, як шкідників посівів, він зник з території України. Останній дикий тарпан був спійманий у 1886 році на Херсонщині та помер у 1918 році.

На сьогодні, нащадків тарпанів можна побачити лише в кількох національних парках, зокрема, у Яворівському національному природному парку, де утримуються тарпаноподібні коні польської селекції.

Тарпани мали невеликий зріст, зазвичай досягали висоти в холці близько 130 см. Їхня шерсть була піщаного або сірого кольору з характерною темною смугою вздовж спини. Кінцівки були темними, а грива короткою та стоячою. Ці морфологічні особливості дозволяли тарпанам адаптуватися до різних умов середовища, включаючи суворі кліматичні умови.

Ареал та спосіб життя

В історичні часи тарпани широко поширювалися по території Європи, від Румунії до Уралу. Вони жили у великих групах (косяках), які складалися з 10-15 самок з лошатами та одного самця-вожака. Цей соціальний устрій забезпечував їм захист від хижаків і конкуренції з іншими самцями.

Тарпани були травоїдними тваринами, що харчувалися різноманітною рослинністю, включаючи трави, листя дерев і чагарників. Вони мали високу екологічну пластичність і могли виживати в різних кліматичних умовах, від жарких степів до холодних лісів.

Яворівський національний природний парк: осередок збереження тарпанів

У Яворівському національному природному парку діє "Центр з розведення та збереження нащадків диких коней тарпанів", де з 2009 року утримуються коні, генетично пов'язані з тарпанами. Польські вчені довели їх походження від дикого коня тарпана. Ці коні використовуються в наукових, екоосвітніх та господарських цілях.

Раніше "Телеграф" розповідав, що в Україні зникає унікальний вид лісових котів. Як вони виглядають і коли востаннє їх бачили.