Дрони-матки, "ждуни" та наступ на самокатах: інтерв’ю з командиром 46 ОАемБр про дії ворога на найгарячіших ділянках фронту

Командир легендарної 46 окремої аеромобільної Подільської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України підполковник Дмитро Капітула розпочав військову кар’єру 15 років тому, з проходження строкової служби у 95 окремій аеромобільній бригаді. У 2014 році вступив до військової академії, а повномасштабне вторгнення зустрів на посаді старшого помічника начальника відділення підготовки.

Після важкого поранення і реабілітації повернувся до строю вже як заступник командира 13 ОДШб і пройшов шлях від водія до командира батальйону. Згодом став заступником командира 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади. А у січні 2025 року став командиром 46 ОАеМБр.

"Телеграф" публікує інтерв’ю з командиром про виклики, які стоять перед бригадою сьогодні, бої на низці ділянок фронту та про те, як змінюється портрет супротивника протягом повномасштабної війни.

"Ми завжди там, де гаряче" — про Покровський напрямок

— Ми знаємо, що зараз ваш підрозділ на Донеччині. З чим пов'язано те, що ваш підрозділ передислоковують на нові ділянки — це просто потреба поточної ситуації, чи може певні завдання вимагають фахівців високого рівня?

— Бригади ДШВ завжди ефективно розподіляють по всій лінії фронту, бо це потужна і ударна, і стримуюча сила. Наразі 46 ОАеМБр тримає оборону на Покровському напрямку (межа Дніпропетровської та Донецької областей). Ми завжди там, де гаряче, і цей напрямок не є виключенням. Завдяки професіоналізму, багатому досвіду та незламному характеру нам вдається ефективно стримувати ворога.

— Наскільки бої теперішні відрізняються за характером, динамікою, інтенсивністю, від того, що відбувалось раніше?

— Характер війни постійно змінюється. Так, на Херсонщині ми переважно вели штурмові дії. У Бахмуті та Соледарі були і штурми, і оборона. Під час контрнаступу на Запорізькому напрямку на полі бою вже з'явилися FPV-дрони, які почали змінювати правила гри. Війна ставала дедалі технологічнішою. І це щоразу було помітніше під час дій на Мар'їнському, Курахівському та Покровських напрямках.

Ворог також змінює тактику. До прикладу, в районі Курахового противник проводив масштабні механізовані штурми, які згодом перетворилися на кладовище техніки. Так, минулого року в одному з наступів він кинув одночасно на всі чотири батальйони нашої бригади 52 одиниці бронетехніки. І це за один день. Але силами підрозділів безпілотних систем, артилерії та нашого десанту вдалося знищити 26 машин. Перед цим за один день проти нас було застосовано 46 одиниць техніки, більш ніж половина, знов таки, була знищена і ворог успіху не мав.

Зараз же ворог використовує тактику малих груп. Вони рухаються "двійками" чи "трійками", намагаючись вклинитись в нашу оборону. У росіян багато піхоти, але вони беруть не професіоналізмом, а кількістю.

Також постійно змінюється і технічна складова. Зараз активно застосовуються FPV-дрони на оптоволокні, дрони-ждуни та дрони-матки, які несуть на собі менші ударні безпілотники. Але ми стоїмо, і постійно вчимось ефективно протидіяти цим нововведенням, і у нас виходить.

— Вашій бригаді, зокрема, доводилось відбивати наступи росіян на мотоциклах, і це були одні з перших повідомлень про подібні тактики ворога. Наскільки подібний наступ був несподіванкою для вас? Чи намагається супротивник знову вигадувати "ноу-хау" різного штибу?

— Штурми на мотоциклах нас не здивували, оскільки така практика вже застосовувалась на інших напрямках. Але от що дійсно стало несподіванкою — це наступ на самокатах. Хоч ворог і досі практикує атаки з застосуванням мототехніки, така тактика загалом виявилася неефективною.

З-поміж новинок від противника варто окремо згадати дрони-ждуни — безпілотники з управлінням через оптичне волокно, які можуть годинами знаходитися у засідці, а при виявленні цілі атакувати її по команді оператора.

Ворог завжди у пошуку нових рішень та підходів, але і ми не пасемо задніх.

— Розкажіть про служби, які працюють на підтримку бійців. Як організовано комунікацію між цими підрозділами, від чиєї допомоги залежить успішне утримання територій та контрнаступи ваших підлеглих?

— 46 бригада — великий організм, велика сім'я. До її складу входять різні служби, які працюють на своїх напрямках, завдяки чому ми й маємо результат. Перший номер у цьому списку — логістика. Від неї напряму залежить ефективність всіх підрозділів. Бо без своєчасного постачання боєприпасів, продовольства та всього іншого робота бригади була б паралізована.

Також важливим є і напрямок з психологічної підтримки персоналу. Від морально-психологічного стану бійців залежить успіх виконання бойових завдань, їхня мотивація та готовність до несення служби, а також загальна боєздатність підрозділу.

Крім того, у бригаді була запроваджена патронатна служба, яка підтримує поранених бійців. Її фахівці здійснюють консультаційний, інформаційний та психологічний супровід від моменту поранення, лікування та реабілітації й до повернення в стрій. Кожен наш побратим має розуміти, що про нього завжди подбають.

Також працюють відділення підготовки, рекрутингу, комунікацій. Наша бригада організовує інтенсиви з базової загальновійськової підготовки для цивільних. Їх проведено вже п'ять, а ще один готується. Ми тісно співпрацюємо з амбасадорами бригади та благодійними фондами. Дякуємо всім, хто нас підтримує.

Окремо хочеться подякувати другу нашої бригади Ігорю Кондратюку, який цього літа провів на підтримку 46 бригади благодійний тур "Караоке на майдані".

Ми — молода бригада, тому постійно модернізуємося і впроваджуємо нові підходи та рішення, як у бойовій, так і в тиловій роботі. Наша бригада на 80 процентів сформована з мобілізованих, і кожен з них приніс з цивільного життя щось нове. Таким чином ми сподіваємося, що можемо змінити і себе, і армію загалом.

Хто зараз воює проти України: портрет російського полоненого

— Ми часто бачимо, як у полон беруть росіян. Хто здебільшого ці люди? Чи змінюється типовий портрет полоненого за останні роки?

— Якщо проаналізувати бойовий шлях бригади, можна побачити, що на Херсонщині ми брали в полон професійних російських військових, зокрема це були псковські десантники, на Запоріжжі – іноземців, які воювали на боці ворога, в Бахмуті — "вагнерівців".

А зараз нашій бійці беруть у полон росіян, як підписали контракт переважно через гроші. Російська влада довела своїх громадян до того, що вони їдуть в нашу країну убивати або заради грошей, або щоб уникнути тюрми.

Така динаміка означає лише одне — Сили оборони України ліквідовують окупантів у промислових масштабах. Тільки наша бригада за місяць знищує близько 500 ворожих військовослужбовців.

— Чи взагалі змінюється за час війни якість підготовки російських військових?

— Підготовка особового складу противника помітно погіршилась. Зараз навчені та професійні російські військові сидять тільки у штабах, а на полі бою знаходяться переважно малопідготовлені піхотинці. Тут можна навести показовий приклад, коли один з полонених розповів, що за півтора місяця підготовки він весь час провів у караулі.

Така ситуація є наслідком того, що ворог зазнає настільки великих втрат, що просто не встигає готувати якісне поповнення.

Проблеми в армії: СЗЧ, ворожі дрони і не тільки

— Ми часто бачимо відео уражень російської техніки та особового складу вашою бригадою за допомогою FPV. Якими БпЛА ви користуєтесь?

— 46 бригада використовує великий спектр БПЛА різних типів, таких як "крило", різні коптери, FPV-дрони. Найголовніше, що наші підрозділи безпілотних систем вміють ефективно використовувати всі типи бортів. Також ми застосовуємо дрони на оптоволокні й не тільки. Ми постійно удосконалюємося в цьому аспекті. Крім того, наші побратими вміють збивати всі ворожі БПЛА та протидіяти FPV-дронам.

— Наскільки активно ворог намагається протидіяти нашим БПЛА, та наскільки ми активно протидіємо БПЛА ворога? Чи є динаміка зі збільшення атак за допомогою FPV, та як це впливає на розширення "сірої зони"?

— Ворог усіляко намагається протидіяти нашим безпілотникам. Противник має потужні системи РЕБ. Особливо це стало помітно під час російських механізованих штурмів, коли було вкрай важко пробити купол РЕБ. Але тут ефективно показала себе наша артилерія. Своїм щільним і точним вогнем вона пошкодила засоби РЕБ на техніці, що дало змогу працювати дронам.

Наші фахівці з РЕБ також активно протидіють ворожим безпілотникам. Постійно шукають нові рішення та впроваджують новітні технології. У цьому питанні ми теж не стоїмо на місці.

Ворог намагається нарощувати кількість ударів, а ми посилюємо заходи з протидії. Наразі нам вдається тримати паритет. У тому числі завдяки тому, що ми здійснюємо мобілізацію вмотивованих цивільних фахівців у цій сфері. Завдяки рекрутингу бригади.

— Зараз активно говорять про проблему СЗЧ. Наскільки гострою вона взагалі за вашим досвідом є? Яка головна мотивація людей покидати військо?

— На це впливає багато факторів. Люди дуже різні, хтось обирає замість служби сім'ю, хтось іде в СЗЧ, бо втомився, не витримав психологічно, хтось не поладнав з колективом… Такі факти є, для цього і працює підрозділ психологічної підтримки персоналу, щоб мінімізувати ці фактори.

Ми не виправдовуємо СЗЧ, але з розумінням ставимося, якщо людина вирішила до нас повернутись.

— Зараз настає осінь, сезон дощів, і піших штурмів ворога має побільшати, водночас і можливості щодо використання БПЛА через мрячну погоду з нашого боку можуть звузитися. Чого ви очікуєте від противника найближчими днями та тижнями?

— Ми готові до будь-якого сценарію розвитку подій. Варто враховувати, що погодні умови можуть ускладнити виконання бойових завдань, але з тими ж проблемами зіштовхнеться і ворог. Тому в цьому аспекті йдеться про певний паритет.

Попри все це 46 ОАеМБр міцно тримає свої позиції та готова ефективно відповісти на будь-які дії противника.

— Відповідно, наскільки реальним є ризик наступу росіян з настанням холодів, коли земля замерзне та витримуватиме важку техніку?

— Одна з останніх спроб окупантів проводити штурмові дії з застосуванням важкої техніки завершилася для них провалом. Наші побратими влаштували їм пекельну зустріч.

46 ОАеМБр завжди готова дати гідну відсіч ворогу, за будь-яких погодних умов. Всі наші підрозділи тримають руку на пульсі.

Чи реальний ризик втрати Донбасу?

— Які, на вашу думку, перспективи конкретно оборони Донбасу, бо ми часто бачимо тривожні новини щодо намагань ворога просунутись на низці ділянок, намаганнях обрізати логістику. Ми розуміємо, що Донбас — це зона наших укріплень. Наскільки великим є ризик втрати Донбас, та які рішення та дії можуть це унеможливити?

— У першу чергу дії мають бути зі сторони цивільного населення. Не треба сидіти та чекати. Ця війна стосується всіх. Цивільні мають активніше долучатися до Сил оборони.

Лише згуртувавшись ми зможемо зберегти свою землю та подолати ворога. Наша сила — у єдності. Тому ставайте поряд з тими, хто вже у війську, і починайте працювати заради нашої спільної перемоги.

Досвід українців вивчає світ

— Одна з важливих ініціатив вашої бригади — навчання для цивільних. Розкажіть детальніше, які навички, на вашу думку, зараз важливо опановувати цивільним, як саме вони будуть корисними?

— Чому люди не хочуть йти в армію? Бо вони бояться невідомості. Саме тому в нашій бригаді було прийнято рішення показувати людям, що таке служба, що таке Десантно-штурмові війська та яка у них підготовка. Завдяки нашим інтенсивам цивільні отримали можливість познайомитися з інструкторами, командирами, перевірити свої сили та психіку.

Після проходження такого підготовчого курсу у людини з'являється розуміння, що таке армія. Наведу характерний приклад. Один із хлопців після нашого інтенсиву рекрутувався. Під час БЗВП в навчальному центрі він так гарно себе показав, що інструктори спочатку вирішили, що той раніше проходив військову службу.

А саме головне, такі тренінги мотивують людей піти у підрозділ, який вони вже бачили. І є багато випадків, коли учасники інтенсиву згодом успішно рекрутувалися до нашої бригади.

Вони потрапили в той підрозділ і на ту посаду, куди хотіли. Бо рекрутинг — це чітке розуміння, куди ти попадеш. 46 бригада гарантує, що кожен, хто обрав собі у нас посаду, то саме на ній він і служитиме.

Загалом в нинішніх умовах всім цивільним необхідно хоча б на мінімальному рівні мати навички поводження зі зброєю та з тактичної медицини. Тому запрошуємо всіх охочих на наш черговий інтенсив, який пройде з 2 по 5 жовтня.

— Зараз в країнах заходу постійно підіймають питання про передачу українського досвіду країнам-партнерам. Які, на вашу думку, найсильніші сторони української армії, і на що взагалі зараз орієнтується цивілізований світ у цьому питанні?

— Західні країни дійсно зацікавлені в тому, щоб вивчати наш досвід ведення сучасної війни. Але в основі того, що ми не втратили свою державу і досі ефективно продовжуємо протистояти ворогу, лежить сила українського характеру, волелюбність і нескореність нашого народу. А найсильніша сторона української армії – дух її воїнів.

— Які у вас плани на найближче майбутнє та на перемогу?

— Перше, що планую зробити після перемоги — навідаю батьків, рідних та близьких. А потім особисто віддам шану побратимам, які не повернулися з цієї війни.