Хорошого сценарію немає, є нейтральний, обмеження світла та тепла неминучі – експерт

В черговий опалювальний сезон Україна входить на фоні посилення російських атак на об'єкти енергетики. Це ускладнює й без того не просту ситуацію в галузі, що не встигає відновити свої потужності повною мірою. Тож ключовим фактором зими 2025-2026 має стати економія й обмеження споживання.

Таку думку в інтерв’ю "Телеграфу" висловив експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.

Ключові тези:

• Українців цієї зими чекає примусова економія. Як це виглядатиме на практиці;
• Для проходження опалювального сезону потрібні додатково як мінімум 2 млрд кубометрів газу;
• Газові відключення пережити складніше за блекаути — це питання життя людей.

Є позиція спробувати відтягнути початок опалювального сезону

– Як би ви оцінили реальну готовність енергосистеми та теплокомуненерго до опалювального сезону, на порозі якого ми перебуваємо?

– Якщо аналізувати стан ТЕЦ, електропідстанцій, газової інфраструктури, які зазнавали ударів росіян, але не були відремонтовані в повному обсязі, то на сьогодні потужності енергетичної системи на рівні 70%. Це моя суб'єктивна оцінка. Решту ми не те, що втратили безповоротно, але для повернення цих обсягів потрібні значні вкладення і зусилля. І от з цими 70% ми попередні опалювальні сезони, та навіть інші періоди з піковими навантаженнями, проходили тільки за рахунок обмежень споживачів. Як промислових, комерційних, комунальних, так і населення. Таким чином економія – це був ключовий фактор.

До речі, зверніть увагу "Укренерго", напевно, останній рік так точно постійно закликають то переносити використання енергомістких приладів на нічний час, то зменшити споживання в певні години тощо. Отже, дефіцит він присутній так чи інакше постійно. І ми бачили, як через це промисловість минулої зими раніше пішла на "канікули", тобто була змушена мінімізувати свою діяльність. Фактично це тривало з початку грудня до кінця січня. Наприклад, до таких кроків вдався "Черкаський Азот".

- Тобто від економії нам нікуди не подітись і цього опалювального сезону?

- Скоріш за все йтиметься навіть про так звану примусову економію, коли у споживачів не питатимуть, а вводитимуть обмеження/відключення. Адже часто буває, що дефіцит потужності виникає не стільки в генерації, тобто виробник має електроенергію, може її дати, але є проблеми з передачею через підстанції та мережі. Це такі системні аварії, які ми спостерігали 14 жовтня в Києві, коли були відключені кілька районів через підвищене навантаження. Це, звісно, наслідки ударів по енергосистемі, які відбулись в останній час. Відповідно, оскільки вони не припиняються, то дефіцит він є і буде, як й обмеження.

Ще перед минулим опалювальним сезоном, наприклад, Міжнародний валютний фонд (МВФ) оцінював, що нам не вистачатиме 3 ГВт електроенергії. Тобто це той обсяг, який нам буде необхідний у період морозів. І нам потрібно або його імпортувати, або обмежити споживання – інших варіантів немає. По газу у нас виходить схожа цифра – дефіцит на рівні 3 млрд куб, хоча, наприклад Bloomberg дає більшу цифру – 4,4 млрд куб. І ми бачимо зараз таку спробу відтягнути початок опалювального сезону. Відповідні, заяви робили Садовий по Львову, Філатов по Дніпру. Очевидно, що це така позиція, напевно, на рівні держави, економити, зменшити споживання.

Зупинка транзиту наклалась на удари по сховищах та видобутку

– Зараз спостерігаємо, що на додачу до ударів по енергооб'єктах додались атаки на газову інфраструктуру – це, очевидно, погіршить ситуацію?

- Bloomberg повідомив, що внаслідок останніх ударів було знищено до 60% газовидобутку, а до того, здається навесні Reuters повідомляли про 40%. На мій погляд, ці цифри вирвані з контексту. Наскільки мені відомо, так, через удари знизився видобуток з 50 млн куб газу на добу до 43-44. Але відновлювальні роботи ведуться і є сподівання, що за пару тижнів обсяги вдасться наростити. Звісно, якщо не буде повторних атак (як раз сьогодні вночі ворог вчергове обстріляв об'єкти газовидобутку в Полтавській області — Авт.).

Але варто розуміти, що удари наносились не по самим свердловинам, а по інфраструктурі, зокрема, дожимно-компресорним станціям, що відіграють роль в утриманні видобутку на рівні 50 млн куб газу на добу. А також системам підготовки газу перед подачею споживачам, яка передбачає осушення, очищення тощо. Без них, в принципі газ подавати можна, звісно, він буде менш калорійний, забиватиме фільтри на газорозподільчих станціях. Тобто не відбулось невідворотних втрат у видобутку, але погіршились технічні показники газової інфраструктури через нанесені ворогом удари. Плюс відбуваються атаки на сховища, зокрема, у 2023 році по Більче-Волицько-Угерському на Львівщині та іншим. Ремонтні роботи, звісно, проводяться, але це все оперативні ремонти.

- Який запас газу маємо зараз, наскільки його вистачить?

- Приблизно 13 млрд куб метрів – стільки, скільки було минулого року. З цими обсягами ми ледь пройшли опалювальний сезон, вибрали зі сховищ всі запаси під чисту – під буферний газ. Отже, нам потрібно додатково хоча б 2 млрд куб метрів – це мінімум! І тут питання не тільки в тому, чи суворою буде майбутня зима. Потрібно враховувати, що з січня 2025 року зупинено транзит газу з Росії до Європи. Всі удають, що він не відігравав жодної ролі, але це не так. Він створював фактично додатковий тиск в системі тощо. І наслідки ми побачили в лютому, коли були змушені оперативно імпортувати додатково 800 куб. метрів. Таким чином з урахування того, що немає транзиту, достатніх запасів в наших сховищах, плюс удари по газовидобутку, інфраструктурі, без додаткових обсягів ніяк не обійтись.

- Які країни можуть стати постачальниками газу й з ними, напевно, потрібно було домовитися ще вчора?

Основні точки – це Угорщина, Словаччина. Польща меншою мірою, бо газопровід, який дозволяє транспортування, незначної потужності. Є ще Трансбалканський газопровід, через який були спроби налагодити постачання азербайджанського газу. Але не варто від нього очікувати значних обсягів. Тим паче незрозуміла логіка росіян, які атакували цього літа компресорну станцію на Одещині, що поєднувала трубу з нашою системою.

Щодо домовленостей, у нас був довгостроковий контракт на постачання газу з Росією, потім ми почали купувати його в Європі, у трейдерів і згодом відмовились від російського газу. Але і нас так і не з'явився аналогічний контракт з європейськими постачальниками. І виходить, енергетичні компанії, де хочуть, там і купують, фактично, як пилосмоки збирають залишки на ринку. Це неправильна позиція. Держава має з цим визначитися, укласти контракт мінімум на 5 років з одним великим, чи двома меншими трейдерами, бо це енергетична безпека, гарантії, що газ в достатній кількості матимуть і населення, і теплокомуненерго, і бізнес, і промисловість.

Не тільки електроенергія, але й газ – про відключення заговорили в уряді

– З урахуванням всіх факторів, яким буде ваш найбільш оптимістичний і песимістичний прогноз на цей опалювальний сезон?

– Для оптимістичного прогнозу має скластися кілька факторів. По-перше, мала б бути тепла зима. Це не врятує, але суттєво допоможе пройти опалювальний сезон. Але я б на це не покладав надій. До того ж фактор погоди має збігтися зі стабільною роботою атомних електростанцій, відсутністю проблем з газом тощо.

Є ще середній варіант, що ми якось "пройдемо" й цю зиму. Але, на мій погляд, навіть за умови "звичайної" зими, тобто холодної, з одним-двома тижнями морозів, й без ракетних ударів, про оптимізм мова не йде. Фактично в нинішній ситуації Україні вистачить і три морозні дні, щоб відразу впасти в відключення/обмеження споживачів. Зараз, слава Богу, АЕС не підпадають під удари ракетами й дронами, але вони не проходять ремонти, які повинні були пройти, й кожен рік додає проблем. Й минулої теплої зими, й позаминулої атомні станції не працювали на повну потужність, раніше це було 70-75%, тоді – 60%. А коли їх будуть виводити на більшу потужність через збільшення споживання, зростатиме ризик аварійної ситуації. Це відразу графіки для споживачів.

Плюс не на всіх ключових підстанціях НЕК "Укренерго", по яким активно били росіяни у 2022-2023 роках і цим нанесли суттєві пошкодження, проведені капітальні ремонти. На жаль, це нормально, бо має значення час, гроші та відсутність можливості замовити нормальне обладнання. Тож частково об'єкти ще в оперативному ремонті. До того ж руйнації зазнали Зміївська теплоелектростанція та інші об'єкти ДТЕК. І все це додаткові ризики для стабільного проходження опалювального сезону у вигляді масових відключень електроенергії. Це можуть бути різна тривалість і у різні періоди, в когось навіть до 20 годин, а в когось 10. Це песимістичний варіант.

Але цього року додається питання: "А чи буде відключення газу". Торік я припускав, що можна розглядати й такий сценарій. Зараз про цю перспективу заговорили в уряді. Зокрема, міністерка енергетики Світлана Грінчук заявила, що з урахуванням досвіду в енергетиці, напрацювали графіки відключень газу на випадок критичних ситуацій. На мій погляд, це величезні ризики. Адже якщо у випадку відключень електроенергії виходила з ладу побутова техніка, тобто були певні матеріальні збитки, то тут йдеться вже про життя людей. Не всі мають сучасне обладнання – котли, плити, які автоматично блокуються при відсутності газу. Поки неясно, як все це може виглядати, але такі плани озвучені. Таким чином і минулого року, і цього я схиляюсь до скептичних прогнозів щодо опалювального сезону.

Як повідомляв "Телеграф", народний депутат від фракції "Батьківщина", заступник голови комітету ВР з питань енергетики і ЖКП Олексій Кучеренко також висловив думку, що варто бути готовими до аварійних обмежень та графіків.