Що змінить новий закон для боржників: сховати рахунки більше не вдасться

Верховна Рада ухвалила законопроєкт про цифровізацію арештів грошей та майна боржників — наразі він на підписі у президента. Якщо він набере чинності — сховатись від виконавців, затягувати з виплатою боргу та навіть просто продовжувати жити із боргами буде набагато складніше.

Що потрібно знати:

• Арешт рахунків і майна відбуватиметься значно швидше
• До контролю підключають банки, нотаріусів і держреєстраторів
• Реєстр боржників стане інструментом обмеження операцій
• Боржники не зможуть продавати майно чи брати кредити
• Всі установи інтегрують у систему виконавчого провадження

Як детально розібрав "Телеграф" у матеріалі Банки швидше блокуватимуть рахунки українців: що ще змінює новий закон, цей документ спрощує пошуки коштів на рахунках українців, робить швидшим стягнення та посилює вплив реєстру боржників.

Порядок дій — незмінний, для початку потрібне судове рішення, проте цифровізація дасть швидкість. "Збільшуються швидкості накладання арешту, але й збільшуються швидкості зняття арештів у випадку погашення заборгованості", — наголосив керівник напрямку Compliance A – Банку Олександр Вавелюк.

Держава фактично перетворює виконання судових рішень із повільної процедури на швидкий і дієвий механізм впливу на боржника. Єдиний реєстр боржників перестає бути формальністю — він стає реальним обмежувачем доступу до активів і фінансових операцій, кажуть співрозмовники "Телеграфу".

Сховатися від відповідальності буде складніше — боржники не зможуть вільно продавати майно, оформлювати застави, брати кредити чи реєструвати нові активи. Будь-які спроби провести такі операції перевірятимуться через реєстр, і у разі наявності боргу — блокуватимуться.

Ба більше, до процесу контролю підключаються всі ключові установи — банки, нотаріуси, державні реєстратори, сервісні центри МВС та інші. Вони зобов’язані не лише відмовляти боржникам у проведенні операцій, а й повідомляти про такі спроби виконавців не пізніше наступного робочого дня.

Ще одна суттєва зміна — всі структури мають інтегрувати в автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП), що дозволить виконавцям отримувати інформацію про активи боржника значно швидше й без паперової тяганини. Якщо раніше частину рахунків можна було "загубити" через відсутність банку в системі, тепер до неї мають підключитися всі фінансові установи.

На практиці це означає, що знайти рахунки, депозити чи інші активи боржника стане набагато легше. Водночас самі боржники втратять можливість робити великі покупки на власне ім’я — нерухомість, автомобілі чи інші дорогі активи просто не зареєструють у разі наявності боргу.

Окремо посилюється контроль і за фінансовими інструментами — цінними паперами та електронними грошима. Відтепер і ці активи можуть оперативно потрапляти під арешт завдяки новому закону. "Він адаптує депозитарну систему до того, щоб обмеження щодо цінних паперів конкретного власника могли встановлюватися і зніматися також на підставі рішень державного або приватного виконавця. Крім того, відкриття чи закриття рахунку в цінних паперах особі, внесеній до Єдиного реєстру боржників, також потрапляє у сферу контролю з обов’язком повідомлення виконавця", — підкреслила юрист Legal Strategy Ірина Гриценко.

Водночас для тих, хто погашає заборгованість, передбачено швидке зняття обмежень — у деяких випадках навіть автоматично вже наступного дня. Зокрема, йдеться про борги до 86,5 тис. грн.

Раніше "Телеграф" розповідав, що податковий борг може з'явитися навіть тоді, коли банк пробачає боржнику частину кредиту. Податкова вважає це отриманим благом.