Дощ за наказом: як у світі працюють штучні опади та чи є таке в Україні

Для боротьби із посухою та нестачею води у низці країн світу використовують штучний дощ. Технологія допомагає стимулювати природні опади у посушливих регіонах.

У цьому матеріалі "Телеграф" докладно розповідає, як працює технологія, в яких країнах використовується і чи це потрібно Україні.

Простими словами, штучний дощ — це процес втручання людини в природу, коли хмари допомагають випустити опади. Для цього необхідно додати особливі речовини в хмари, щоб краплі швидше зібралися і почався дощ. Вчені використовують бактерії типу Pseudomonas syringae.

При низьких температурах вони можуть призвести до замерзання води. Таким чином, потрапляючи у верхні шари атмосфери, вони провокують замерзання вологи, яка на шляху до землі тане. А ми спостерігаємо краплі дощу.

Даний спосіб найбільш дієвий, оскільки хімічні речовини мають широкий спектр модифікацій в метеорології. Наприклад, йодид срібла може спричинити процес каталізації водяної пари у хмарах, після чого з’являється дощ.

Ще один спосіб — використання сульфатів металів (амонію або калію), щоб коригувати водно-фізичні властивості хмар. Однак необхідне правильне дозування хімічних реагентів, щоб не завдати шкоди навколишньому середовищу та людям.

В яких країнах використовують штучний дощ

У країнах Перської затоки – ОАЕ, Саудівської Аравії, Кувейті – технологія cloud seeding вже багато років працює майже як частина інфраструктури. Літаки розпорошують реагенти у хмарах і завдяки цьому дрібні частинки конденсуються у краплі, після чого йде дощ. Про це розповіли в Ізмаїльському управлінні водного господарства.

Нещодавно до використання технології приєднався Казахстан. До речі, це перша країна в Центральній Азії, яка розпочала практичне застосування технології штучного дощу для боротьби із посухою та нестачею води. За інформацією Міністерства сільського господарства Нідерландів, повномасштабна реалізація проекту розпочалась 17 травня. Його головна мета – підвищення рівня води у водосховищах та покращення водопостачання більш ніж 911 000 гектарів сільськогосподарських земель у регіоні.

Проект здійснюється у співпраці з Національним центром метеорології ОАЕ, який розробляє технології модифікації погоди з кінця 1980-х років. За міжнародними оцінками, штучне збільшення опадів може збільшити кількість дощів на 10–20%. За словами заступника прем’єр-міністра Казахстану та міністра штучного інтелекту та цифрового розвитку Жаслана Мадієва, проект послужить основою для створення сучасної кліматичної інфраструктури в Казахстані та підготовки місцевих фахівців у галузі кліматичних технологій.

Одна з найбільших програм у світі — у Китаї. Уряд Китаю встановив цілі по операціях зі штучних опадів та снігопадів, що охоплюють понад 5,5 мільйонів квадратних кілометрів, що становить приблизно 57% загальної площі країни.

У США цілі використання технології різняться залежно від штату та пори року. Взимку програми у гірських штатах, таких як Колорадо, Юта та Вайомінг, створюють хмари, що проходять над гірськими хребтами, щоб збільшити сніговий покрив. Цей сніговий покрив тане навесні та живить водосховища, які постачають воду до міст, ферм та гідроелектростанцій протягом усього року. Влітку такі штати, як Техас і Північна Дакота, зосереджуються на створенні грозових дощів, щоб зменшити інтенсивність граду, який може спустошити посіви за лічені хвилини.

Всесвітня метеорологічна організація веде реєстр країн, які повідомляють про проекти модифікації погоди. Згідно з останніми опублікованими даними, до країн, що подають звіти, належать Росія, Японія, Південна Корея, Монголія, Марокко, Південна Африка, Йорданія, Малайзія, Канада, Німеччина та декілька інших країн у Європі, Центральній Азії та Карибському басейні.

Чи потрібні Україні штучні дощі

"Телеграф" вирішив поцікавитися у штучного інтелекту, чи є для України потреба у технології штучних опадів. ChatGPT вважає, що система могла б бути корисною для нашої країни, але не скрізь.

Нашій землі потрібні дощі, оскільки посухи почастішали, особливо на півдні та у степових регіонах. При цьому сільське господарство сильно залежить від кількості опадів, а Україна – одна з великих аграрних країн.

Також, на думку ШІ, штучні дощі могли б допомогти підтримувати запаси води в окремих умовах.

Але є й низка нюансів, на яких акцентує цифровий розум:

• Штучний дощ не працює без хмар.
• Ефект не гарантований – іноді результат мінімальний.
• Дорога процедура — літаки, реагенти, метеоспостереження.

Таким чином, для України технологія могла б стати додатковим інструментом у посушливих регіонах, проте вона не замінить управління водними ресурсами та адаптацію до зміни клімату.

Які альтернативи використовують в Україні

В Україні вже давно використовують альтернативи штучному дощу — краплинне зрошення, дощування, підземне зрошення та "розумні" системи поливу.

Найпоширеніші рішення:

Краплинний полив. Завдяки цьому способу вода проникає прямо до коріння рослин через трубки. Це не лише економія води, а й зменшення втрат води через випаровування.

Де використовують:

• овочі;
• сади;
• теплиці;
• ягоди;
• кукурудза, соя та інші культури.

Підземне краплинне зрошення. Трубки розташовані під землею, а тому вода майже не випаровується. Однак є нюанс — установка коштує дорожче, ніж перший варіант.

Дощувальні системи (зрошення розпиленням). Працює, як штучний дощ над полем. Воду розпорошують спеціальні установки. Цей метод найбільш підходить для великих площ.

"Розумні" системи поливу. Для цього діють датчики вологості грунту, автоматичне включення поливу, дистанційний контроль через програми або смартфон. Таким чином, полив буде вироблятися лише тоді, коли це дійсно потрібно, що допомагає заощаджувати воду.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, як законно уникнути оплати за воду на ділянці, якщо ніхто не поливав.