Рада ухвалила скандальний закон про "податок на OLX". Кого це зачепить насправді

Верховна Рада схвалила в цілому законопроєкт №15111-д про оподаткування цифрових платформ. Його підтримав 241 народний депутат.

Про це повідомив депутат із парламентської фракції "Голос" Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі. Повна назва документа — "Закон про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів".

Що відомо про законопроєкт №15111-д

Документ №15111-д запроваджує нові правила для цифрових платформ, через які українці отримують доходи. Йдеться не лише про OLX, а й про сервіси на кшталт Bolt, Uklon, Glovo, Etsy, eBay та інших маркетплейсів і платформ для надання послуг.

Основна ідея полягає в тому, що такі сервіси повинні будуть збирати інформацію про доходи користувачів та передавати її податковим органам. Іншими словами, платформи фактично стануть податковими агентами, а в окремих випадках утримуватимуть податки автоматично.

Ухвалення закону є частиною міжнародних зобов’язань України відповідно до Меморандуму з МВФ. Головне завдання нового закону зробити ці доходи офіційними, але водночас не застосовувати повні ставки оподаткування.

Деталі документа:

• податок на доходи фізичних осіб у розмірі 10%, без окремої сплати військового збору (зараз: 18% + 5% = 23)
• дохід від реалізації товарів через платформи сумою до 2000 євро на рік звільнили від оподаткування;
• оператори платформ мають стати податковими агентами: вони самі утримуватимуть кошти, тому користувачам не потрібно буде подавати декларації чи відкривати спеціальні рахунки;
• особливий режим для ФОП – оператор не утримує податок, якщо користувач зареєстрований як підприємець (ФОП сплатить свій податок сам), однак під час продажу особистих речей діятиме загальна ставка 10%;
• передбачено блокування сайтів-порушників і створення реєстру добросовісних операторів на ресурсах ДПС.

Нові правила спрямовані на фізичних осіб, які працюють через цифрові сервіси без оформлення ФОП або з мінімальним адмініструванням. Хто зможе скористатися пільговим режимом:

• робота без найманих працівників;
• обмежений річний дохід (до встановленого ліміту – близько кілька мільйонів гривень);
• відсутність продажу підакцизних товарів.

За словами голови податкового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, документ має спростити адміністрування податків та легалізувати доходи, які зараз перебувають у "сірій зоні".

Чому виник скандал

Основною причиною критики стали побоювання, що під оподаткування потраплять навіть люди, які просто продають власні вживані речі. Саме через це закон швидко отримав неофіційну назву "податок на OLX".

Юристи та представники бізнесу звертали увагу, що початкові редакції документа значно виходили за межі європейської директиви DAC7, на яку посилався уряд. Якщо в ЄС цифрові платформи здебільшого лише звітують про доходи користувачів, то український проєкт передбачав значно ширші механізми контролю та податкового адміністрування.

У профільних медіа наголошували, що документ може фактично перетворити податок з реального прибутку на податок із продажу, оскільки базою для нарахування може стати вся сума операції. Це означало б, що українець, який продає старий телефон дешевше, ніж колись його купив, формально мав би сплатити державі ледь не стільки ж, скільки й продавці нових смартфонів.

Особливо жорстко критикували документ представники опозиції. Зокрема лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко у квітні 2026 року заявила, що таким чином влада фактично вводить новий збір для громадян, але подає це як податкове послаблення.

"Це запустить інфляційні процеси, і це точно буде знову бити по середньому класу. Вони хочуть, щоб кожна людина, яка свої поношені речі виставила на OLX, зареєструвалася як платник податку, дала всі свої персональні дані та координати, включаючи банківські рахунки. І щоб сама платформа обкладала 5% податкам з обігу абсолютно кожний товар, який там продається. Просто ще раз з народу знімають податок", – пояснила лідерка "Батьківщини".

Критично висловлювалася і народна депутатка Ніна Южаніна, яка назвала неприйнятним ухвалення законів, що можуть створити додатковий тиск на звичайних громадян та дрібних продавців.

"Так підходити до написання проєкту закону не можна. Якщо у нас є зобов’язання лише імплементувати Директиву, яка стосується автоматичного обміну інформацією з іншими податковими інших країн про доходи, отримані нерезидентами в Україні, то навіщо ви виписуєте чотири додаткових блоки, як оподаткувати додатково українців в Україні? Такого робити не можна", – заявила нардепка.

Народний депутат Ярослав Железняк, реагуючи на спекуляції навколо законопроєкту, зазначив, що продаж особистих речей дійсно не повинен автоматично перетворюватися на об'єкт оподаткування. Також, на його думку, запуск нових механізмів потребуватиме ще тривалого перехідного періоду. Втім, остаточна редакція документа нардепа задовольнила:

"Це був маяк МВФ. Але в цілому вийшов в кінці дуже притомний текст, який підтримали всі бізнес-асоціації", — уточнив він.

Які штрафи та санкції передбачені

Однією з найбільш дискусійних частин документа стали санкції для цифрових платформ. Законопроєкт передбачає відповідальність за ненадання інформації, порушення правил звітності та невиконання вимог податкових органів.

Під час доопрацювання до другого читання також з'являлися норми щодо можливості блокування ресурсів, які будуть порушувати закон. Водночас ті платформи, що працюватимуть за новими правилами, будуть вноситись до спеціального реєстру добросовісних операторів на ресурсах ДПС.

Ці положення викликали особливо гостру реакцію серед бізнесу. Фактично йдеться про можливість держави впливати на роботу онлайн-сервісів через податкові порушення, що для України є досить незвичним інструментом.

Крім того, якщо сервіс зареєстрований за кордоном і не погодиться виконувати українські вимоги, теоретично може постати питання про його обмеження на території України. Це стосується не лише OLX, а й дуже популярних серед українців сервісів на кшталт Bolt, Uber, Airbnb та інших платформ.

Також постає питання щодо конфіденційності даних. Наприклад, у Національній асоціації адвокатів заявили, що передача великих масивів інформації про доходи користувачів може створювати ризики для адвокатської таємниці та захисту персональних даних.

Що це означає для пересічних українців

Важливо розуміти, що головна зміна, передбачена законом, полягає не у появі нового податку, а у значному підвищенні прозорості доходів, отриманих через цифрові платформи. Якщо сьогодні держава часто не бачить таких операцій, то після запуску нової системи інформація про них автоматично надходитиме до податкових органів.

Іншими словами, українці, які не порушували податкове законодавство раніше, не відчують жодних змін і після запуску цього закону. Тоді як тіньовий бізнес, що працює на маркетплейсах, завдяки новим вимогам, опиниться під загрозою викриття.

Коли нові правила почнуть діяти

Навіть після остаточного ухвалення закону зміни не запрацюють миттєво. Міністерство фінансів повідомляло, що нова система має стартувати не раніше 2027 року після завершення необхідних міжнародних процедур обміну інформацією. Деякі експерти прогнозують, що фактичне оподаткування за новими правилами може розпочатися ближче до 2028 року.

Як писав "Телеграф" раніше податкова пояснила, коли українцям слід звітувати за доходи з маркетплейсів. Продаж індивідуального майна (особистих речей) на платформах маркетплейсів, таких як OLX, Prom, та інших, не є об'єктом контролю з боку Державної податкової служби (ДПС).