"Питання не в діях Росії": чи можуть удари по АЗС спровокувати паливну кризу в Україні

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Росіяни систематично завдають ударів по українських АЗС в прифронтових громадах та містах. На тлі цього виникає питання, чого ворог хоче досягти такими діями та чи вдасться йому створити паливну кризу в Україні?

Про це "Телеграф" поспілкувався з провідними експертами паливного ринку. На думку фахівців, головним в цьому питанні є не спроможність Росії завдавати таких ударів, а те, що український уряд може цьому протиставити на рівні стратегічних рішень.

Експерт ринку нафтопродуктів Леонід Косянчук вважає, що такі дії пов'язані з тим, що росіяни відчули наслідки дефіциту пального. Тож тепер вони намагаються "відплатити" тією ж монетою українцям.

"Після того, як вони відчули на собі, як то існувати при гострому дефіциті пального, вони вирішили те ж саме зробити і в Україні. Але ж всі НПЗ та нафтобази у нас були знищені ще в 2022 році, залишилося вдарити по роздрібній інфраструктурі. Ці удари очікувано мають системний характер і в прифронтових регіонах вже є проблеми з пальним і логістикою", — сказав Косянчук.

Він зазначив, що в цій ситуації на перший план виходять не дії росіян. Головне, що Україна може протиставити їхній тактиці.

"Питання не в тому, чи зможуть вони, а в тому, чи зможемо ми протидіяти цьому. Без допомоги Уряду — мабуть, ні. На жаль наш Уряд не спішить вносити відповідні зміни до Закону 3817- IX і дозволити використання мобільних АЗК, місцезнаходження яких лаптєногим буде виявити набагато важче. Раніше вони цього не могли робити, бо дрони мали недосконалу систему управління і наведення", — наголосив Косянчук.

Провідний аналітик паливного ринку України Сергій Сапєгін в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" зазначив, що Росія б’є не просто по заправках і не лише по запасах пального. Вона б’є по здатності громад рухатися, евакуювати людей, ремонтувати мережі, забезпечувати медиків, комунальні служби й гуманітарну логістику.

"АЗС — це об’єкт критичної інфраструктури й видима точка повсякденного життя. Її ураження дає не лише матеріальний, а й сильний психологічний ефект", — наголосив експерт.

За його словами, влаштувати паливну кризу в Україні — це нездійсненна мрія ворога. Але зараз Росія намагається створити локальні збої в логістичних ланцюжках та паніку в прифронтових громадах.

"Завдання — створити відчуття, що пальне стає недоступним: черги, страх, створення запасів, недовіра до здатності країни подолати наслідки ударів. Український ринок тримається завдяки імпорту, конкуренції та розосередженій логістиці, але прифронтові громади залишаються вразливими. Це пов’язано з тим, що у прифронтових регіонах працюють переважно малі мережі, що обмежені у фінансових ресурсах й працюють у значно більш важких умовах, ніж преміальні мережі, особливо у великих містах й на трасах з великим трафіком автівок. Завдання керівництва держави створити умови для збереження паливної інфраструктури у прифронтових регіонах", — сказав Сапєгін.

Також експерт пояснив, що раніше ворог не здійснював таких ударів через те, що його головний акцент був зосереджений на великих об’єктах: енергетиці, нафтобазах, складах, промисловості, транспорті. Зараз війна дедалі більше переходить у формат виснаження.

"Коли швидкого прориву немає, Росія шукає слабкі місця в повсякденній стійкості України. АЗС стали зручною ціллю саме тому, що їхнє ураження швидко відчувають люди й громади. Крім того, не виключаю інформаційну складову, щоб Росія могла показати, що паливна криза не тільки у неї", — зазначив Сапєгін.

Проте, за його словами, повністю зламати український паливний ринок такими ударами Росія не зможе. Це зумовлено тим, що зараз він більш конкурентний і значно гнучкіший, ніж був у 2022 році.

"Але завдати болючих локальних криз — може. Найбільший ризик не в загальному дефіциті пального, а в тимчасовій втраті доступу до нього там, де воно критично потрібне: у прифронтових районах, для медиків, комунальників, евакуації та генераторів тощо. Український паливний бізнес гнучкий й адаптується до нових викликів. Головне, щоб рішення влади були збалансованими з усіх точок зору і враховували не тільки поточний стан ударів ворога, але й перспективи розвитку ударних засобів на середньо й довгострокову перспективу", — наголосив Сапєгін.

Раніше "Телеграф" розповідав, що потрібно робити, якщо ви опинились на АЗС під час тривоги. Прості правила можуть врятувати життя, адже РФ дедалі частіше атакує саме заправки в прифронтових областях.