Готуйтеся до нових цінників у супермаркетах: які повсякденні продукти опинилися під найбільшим ударом
- Автор
-
- Дата публікації
- Автор
Експерти пояснюють, чому глобальна продовольча криза відчутна навіть без прямого удару Ель-Ніньйо по українських полях
Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах
Світ готується до нового продовольчого шоку через можливе потужне Ель-Ніньйо, яке здатне розігнати ціни на продукти на роки вперед. Втім, в Україні продовольство подорожчає і без кліматичних катаклізмів.
"Телеграф" дізнався в експертів, що найбільше впливає на ціни в Україні та чи відчують українці наслідки глобальних погодних змін.
Рис, кава, цукор та пальмова олія: під найбільшим ударом
Ель-Ніньйо — це аномальне потепління вод Тихого океану, яке змінює погоду практично на всій планеті. Через нього посилюються посухи, спека, зливи, повені та шторми в найрізноманітніших регіонах світу.
За оцінкою Goldman Sachs, погодний цикл 2026-2027 років може стати одним із найпотужніших за останні десятиліття. Це загрожує зростанням світових цін на продукти на 15,8%, а для окремих товарів прогнози ще жорсткіші.
Аналітики UniCredit попереджають, що в екстремальному сценарії ціни на основні продовольчі товари можуть підскочити на 10-50%. Але для чотирьох культур ситуація здатна бути значно гіршою:
- рис;
- пальмова олія;
- цукор;
- кава.
Ці товари, за найгіршого розвитку подій, можуть подорожчати на 50-100% і більше. Під загрозою також какао, кукурудза та соя — культури, які активно використовує світова харчова промисловість.
Перші тривожні сигнали вже є. У частині регіонів Індії, одного з ключових гравців світового продовольчого ринку, опадів випало лише чверть від звичайної норми, що створює ризики для пшениці, рису та цукрової тростини. Якщо врожай постраждає серйозно, Індія може обмежити експорт, щоб забезпечити насамперед власний ринок.
Подорожчання не обмежиться екзотикою. Дорожча сировина проходить весь харчовий ланцюг: зерно тягне за собою борошно, хліб і корми, а дорожчі корми піднімають ціни на м'ясо, молоко та яйця. Пальмова олія, своєю чергою, впливає на вартість кондитерки, випічки та напівфабрикатів.
Чи торкнеться Ель-Ніньйо України
Українцям хвилюватися через рис чи каву особливого сенсу немає — ці культури в Україні не вирощують. Але аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Максим Гопка пояснив у коментарі "Телеграфу", що непрямий вплив на вітчизняне сільське господарство все ж можливий.
"Ель-Ніньйо вже сформувалося і, за прогнозом NOAA, посилюватиметься до кінця 2026 року, тому його потенційний ефект варто відстежувати насамперед восени та взимку 2026/27 років",
— каже Гопка.
Втім, за словами аналітика, зв'язок цього явища з погодою в Європі нестабільний, тож автоматичної посухи чи аномально теплої зими воно не гарантує. Більш реальні ризики для України — дефіцит опадів і вологи в ґрунті, хвилі спеки, заморозки, град та нерівномірні зливи.
Які культури в Україні найбільш вразливі
Найбільше під загрозою низького врожаю — пізні ярі культури: кукурудза, соняшник і соя, особливо в період цвітіння та наливу зерна. Вразливі також картопля, овочі відкритого ґрунту, фрукти та ягоди, урожайність яких сильно залежить від вологи, спеки, граду й заморозків.
"Для ранніх зернових і ріпаку врожай уже переважно сформований, і поточний вплив клімату на нього не позначився. А велика кількість вологи взимку навпаки вплинула позитивно на майбутній врожай", — зазначає Гопка.
Дефіцит вологи в центральних і західних областях України загрожує насамперед ярим культурам.
Що подорожчає швидше — овочі чи хліб
Реакція цін на нижчий урожай буде різною. За словами аналітика УКАБ, найшвидше можуть здорожчати овочі, фрукти та ягоди — через локальність виробництва і короткі терміни зберігання. А от ціни на зернові та олійні більше залежатимуть від світового врожаю, експорту та логістики, ніж від погоди в окремо взятій області.
"Якщо Ель-Ніньйо одночасно скоротить виробництво в кількох великих країнах-експортерах, світові ціни можуть зрости", — додає Гопка.
За його словами, ризик Ель-Ніньйо вже частково закладений у прогнози американського міністерства сільського господарства USDA, яке в липневому звіті знизило оцінку світових запасів пшениці та кукурудзи.
Пшениця — несподівано хороша новина для України
Попри глобальну тривогу, для української пшениці липневий прогноз USDA виявився радше позитивним. Виробництво пшениці в Україні у 2026/27 маркетинговому році підвищили на 0,5 млн тонн — до 24 млн тонн, а прогноз експорту — також на 0,5 млн тонн, до 14,5 млн тонн. Перегляд пов'язаний зі сприятливими умовами для озимих.
Водночас на світовому ринку пшениці USDA очікує нижчу пропозицію та менші кінцеві запаси: світове виробництво оцінили в 819,97 млн тонн, а запаси скоротили на 2,6 млн тонн, до 272,8 млн тонн.
"Липневий прогноз USDA можна вважати позитивним для української пшениці, адже виробництво та експортний потенціал переглянуто в бік підвищення. Скорочення світового виробництва та запасів робить глобальний баланс напруженим і підтримуватиме попит на українську пропозицію в новому сезоні", — каже Гопка.
Прогноз щодо кукурудзи для України лишився стабільним — 30 млн тонн виробництва й 23 млн тонн експорту, хоча кінцеві запаси знизили на 0,5 млн тонн. У світі ж виробництво кукурудзи знижено на 3,3 млн тонн через аномальну спеку у Франції та посуху в Кенії, попри це прогноз світового експорту навіть підвищили.
Головна загроза — не погода, а вартість пального
Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вважає, що для української економіки Ель-Ніньйо — далеко не головний чинник подорожчання.
"Найбільшим подразником зараз є зростання вартості обробітку гектара землі через війну в Перській затоці, через зростання вартості паливно-мастильних матеріалів і аграрної хімії. Ель-Ніньйо вдарить по врожаях, немає питань, але яке відношення це має до цукру, коли в Україні цукор буряковий, а не тростинний? Він історично дорожчий, тож наші виробники навіть трохи виграють", — каже Пендзин.
За його словами, собівартість обробітку гектара землі цього польового сезону зросла на 30% саме через дорожче паливо й агрохімію — і саме цей чинник, а не глобальне потепління океану, найбільше тисне на ціни.
"Врожай очікується такий самий, як минулого року, але одиниця зібраного врожаю буде дорожчою просто тому, що дорожчий сам обробіток гектара. Ми ввійдемо в рік з драйвером інфляції, який ймовірно призведе до зростання цін для українця — але це стосується насамперед зернової групи", — додає економіст.
Овочі на кшталт картоплі, буряка, моркви й цибулі, за словами Пендзина, менше залежать від промислової собівартості — значну їх частину вирощують на присадибних ділянках, де формальної калькуляції затрат ніхто не веде.
До чого тут голод в інших частинах світу
Пендзин нагадує, що продовольчі проблеми світу мають й інші, ще потужніші причини, ніж клімат. Всесвітня продовольча програма ООН (WFP) заявила, що цього року через ситуацію в Перській затоці додатково голодуватимуть 45 мільйонів людей на планеті.
"Насправді, там багато моментів, які впливають на ринок продовольства й поза кліматичними аномаліями. Основний наслідок — зростання фактичної собівартості продовольства, через яке бідні країни не можуть закупити в повному обсязі продукти першої потреби. Питання не в тому, що у світі буде дефіцит, а в тому, що світ стане дорожчим", — пояснює Пендзин.
Найбільше постраждають країни з низьким рівнем доходів, де люди й так витрачають на їжу левову частку бюджету. Але подорожчання відчують і багатші держави: аналітики прогнозують, що лише через глобальний продовольчий шок ціни на їжу в єврозоні можуть додатково зрости приблизно на 1,3%.
Скільки чекати на стабілізацію цін
За оцінками Goldman Sachs, повний вплив нового Ель-Ніньйо на продовольчі ціни у світі може бути остаточно відчутний лише у другій половині 2028 року. Причина — в циклах сільського господарства: якщо погода знищує посіви, компенсувати втрати швидко неможливо, тому спочатку падає виробництво, потім — запаси, а вже після цього країни починають конкурувати за ресурси.
Для України, за словами Пендзина, орієнтир інший і значно ближчий.
"Питання наступного року — до весни. Питання тільки в грошах", — каже Пендзин.
Остаточну картину, додає економіст, буде видно лише тоді, коли зберуть врожай і підіб'ють підсумки сезону — тоді стане зрозуміло, наскільки виправдались найгірші прогнози.