AliExpress і Temu подорожчають? Скільки українці переплатять за посилки з Китаю

Кабмін направив у Верховну Раду законопроєкт про ПДВ на посилки до 150 євро. Якщо документ ухвалять, товари з AliExpress і Temu подорожчають щонайменше на 20%.

Деталі законопроєкту та його наслідки для звичайних покупців з'ясовував "Телеграф".

Що вирішив Кабмін і чому

Про схвалення документа повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький. За його словами, зараз частина імпортних товарів фактично не оподатковується, тоді як українські виробники сплачують ПДВ повністю.

"Ми маємо створити рівні умови для всіх учасників ринку. Це питання підтримки українських виробників і чесної конкуренції", — зазначив Корецький.

За підрахунками уряду, скасування пільги може принести бюджету понад 10 мільярдів гривень щороку. Ці кошти планують спрямувати на оборону та відновлення економіки.

Приватні подарунки вартістю до 45 євро, які надсилають безкоштовно, оподаткування не торкнеться. Це прем'єр підкреслив окремо.

Коли запрацюють нові правила

Скасування пільги — не питання найближчих тижнів. За словами Корецького, нові правила почнуть діяти не раніше 2027 року, щоб бізнес, маркетплейси та служби доставки встигли підготуватися.

Урядовий законопроєкт стосується митних і технічних механізмів реформи і йде в парі з основним законопроєктом №15112-д про зміни до Податкового кодексу, який уже перебуває у Верховній Раді.

Ключове в новій моделі:

• ПДВ нараховуватимуть самі маркетплейси або їхні представники в Україні, а не покупець особисто;
• декларування товарів у поштових та експрес-відправленнях робитимуть оператори пошти чи перевізники за спеціальними реєстрами;
• перший рік дії закону діятиме перехідний період: за ненавмисні помилки в сплаті ПДВ штрафувати не будуть, якщо сам податок сплачено повністю.

Тобто технічно покупець не має сам щось декларувати чи платити мито на пошті, ціну з ПДВ маркетплейс закладе одразу під час замовлення.

Чому це не перший раз: подібний закон уже провалювався у Раді

Це вже не перша спроба запровадити оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро. У травні 2026 року Верховна Рада вже не підтримала аналогічні зміни: відповідні норми містив законопроєкт №12360, який не набрав необхідної кількості голосів.

26 травня 2026 року за документ проголосували лише 222 депутати при потрібних 226. Голосів не вистачило навіть для того, щоб відправити його на повторне друге читання.

Тепер уряд повторно пропонує скасувати пільгу, але вже через новий, окремий законопроєкт, який Кабмін щойно направив до Ради.

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" відверто засумнівався, що цього разу ідея пройде.

На думку економіста, для народних депутатів пріоритетом є не додаткові надходження до бюджету, а власні політичні перспективи.

"Наші депутати в першу чергу думають про своє політичне майбутнє, тому що хочуть залишитися в сесійній залі Верховної Ради", — наголошує Пендзин.

Чому Гетманцев наполягає: це не лише бажання уряду

Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" пояснив, що скасування пільги — це не лише запит українського бізнесу.

"Вимога щодо скасування пільги на посилки є вимогою вітчизняних товаровиробників, які поставлені у нерівні умови порівняно з китайськими конкурентами", — каже Гетманцев.

За його словами, є ще один важливий фактор, який робить ухвалення закону майже неминучим.

Народний депутат наголошує: навіть ті, хто зараз найгучніше критикує закон, свого часу вже голосували за пов'язані з ним зобов'язання.

Ухвалення закону про скасування звільнення від оподаткування посилок вартістю до 150 євро справді є умовою надання Україні третього траншу програми МВФ обсягом близько 0,7 млрд та другого траншу макрофінансової допомоги ЄС на 3,7 млрд євро.

Технічна проблема: 70 мільйонів посилок на рік

Пендзин звертає увагу на ще одну складність, про яку майже не говорять: чи фізично спроможна митниця обробити такий обсяг посилок.

Проблема, за його словами, ще й у мові супровідних документів і в реальній вартості товару, яку складно перевірити на кожній окремій посилці.

Європейський досвід тут працює інакше. Податкові служби країн ЄС мають прямі угоди з великими маркетплейсами: коли покупець визначається як резидент певної країни ЄС, вартість товару автоматично збільшується на суму податку, а маркетплейс потім сам перераховує ці кошти податковій службі.

Чи домовиться Україна про такий самий механізм з китайськими маркетплейсами, наразі невідомо. Купівельна спроможність українців, за оцінкою економіста, у десятки разів менша, аніж громадян великих європейських країн, тож маркетплейсам може бути просто невигідно окремо підлаштовуватися під український ринок.

Хто виграє, а хто програє від нових правил

Пендзин переконаний, що головним вигодонабувачем стане українська легка промисловість, яка сьогодні програє конкуренцію китайським товарам через різницю в оподаткуванні.

Пендзин пояснює: за безкоштовними на вигляд посилками часто стоїть великий налагоджений бізнес. Товар масово завозять із Китаю, дроблять на менші відправлення й оформлюють так, щоб уникнути будь-якого оподаткування.

"Це організовано, повірте, і це є величезний оберт коштів. Коли ми чуємо жорстку опозицію у Верховній Раді щодо цього законопроєкту, ми маємо розуміти, хто її інспірує", — підсумовує Пендзин.

Альтернативна позиція: чому Южаніна проти різкого скасування

Не всі економісти й політики погоджуються з таким підходом. Членкиня податкового комітету Ради Ніна Южаніна в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" наполягає, що зміни варто було впроваджувати поступово.

Серед недорогих посилок, за її словами, часто були товари, пов'язані з відключеннями електроенергії, тобто речі, потрібні людям в умовах блекаутів.

Депутатка пропонує диференційований підхід: спершу скасувати пільгу лише для посилок дорожчих за 50 євро, а вже після завершення війни ухвалювати кардинальніші рішення.

"Як мінімум до 50 євро не мають бути оподатковані товари", — наголошує Южаніна.

Вона також звертає увагу, що різниця в ціні між маркетплейсом і українськими офлайн-магазинами, які вже сплачують мито та ПДВ, часом сягає сотень відсотків.

Чи знайдуть українці лазівки в новому законі

Одне з головних запитань покупців: чи можна буде обійти нові правила, наприклад дробленням посилок, як це роблять деякі великі гравці.

Южаніна пояснює: для звичайного покупця такий обхід буде неможливим, бо відповідальність за нарахування податку лежатиме на самому маркетплейсі, а не на людині, яка щось замовляє.

Великі компанії, за її словами, теоретично можуть шукати обхідні шляхи через треті країни, але для пересічної людини, яка просто хоче замовити зарядку чи павербанк, жодних легальних лазівок не залишиться.

Скільки доведеться переплачувати за популярні товари

Найбільше зміни відчують ті, хто регулярно замовляє з Китаю чохли і навушники до телефонів, павербанки, світильники, інструменти, автозапчастини, косметику чи одяг.

Точний механізм нарахування ПДВ (його рахуватимуть від повної вартості товару чи враховуватимуть ще й мито та курс валют) визначить лише фінальна редакція закону, ухвалена Радою. Але вже зараз зрозуміло: мінімум додається стандартна ставка ПДВ, а це плюс 20% до вартості товару.

Наступний крок — розгляд законопроєкту у Верховній Раді. Корецький доручив Міністерству фінансів опрацювати документ із парламентськими комітетами та фракціями, а також детально пояснити громадянам суть змін.

Наскільки швидко це відбудеться і чи повториться сценарій попередньої спроби, коли закон не набрав навіть голосів для другого читання, покаже найближчий парламентський сезон.