"Я б не радив їхати в село на цю зиму". Популяризатор сільського життя дав несподівану пораду

Напередодні зими, яка, ймовірно, буде дуже непростою, лунають заклики переїздити з великих міст в села. Переваги здаються очевидними: опалення, вода та водовідведення не залежать від центрального постачання, — але насправді таке рішення може обернутися проблемами.

Екоактивіст Максим Залевський, який 8 років координує і популяризує мережу екопоселень у сільській місцевості, пояснив, чому він не радив би їхати з міста в село на цю зиму. Він закликає "не вестися на гасла" терміново переїжджати до сіл.

"Особливо якщо ви людина з міста. А тим більше жінка з дітьми, тваринами чи старими батьками. Яка хоче оберегти свій маленький світ від загрози зовнішніх впливів. Хутір — це не ваш варіант, повірте мені. Вже не в цьому сезоні … Серпень — уже надто пізно починати радикальний переїзд у приватний сектор", — пише він.

Залевський зазначає, що хатка, яка здається цілком комфортною влітку, "з першими осінніми туманами перетворюється на десятки щоденних питань". Доведеться вирішувати де взяти дрова та як їх порізати, що з проводкою та насосом, звідки на стіні пліснява тощо. Прийдеться одночасно брати на себе завдання кочегара, сантехніка, електрика та завгоспа.

"І те, що спочатку здається вам новою цікавою грою у виклики, дуже швидко може поставити вас на межу розпачу і колапсу", — попереджає чоловік.

За його словами, підготовка сільського будинку до зими — непросте завдання навіть для людей із досвідом. Якщо і їхати у село, то лише в повністю готове до зими житло. І оцінити цю готовність насправді може лише той, хто має досвід життя у селі.

"За час повномасштабної війни через наші сільські локації пройшло близько 3500 ВПО. І сьогодні у понад 60 поселеннях нашої мережі залишилося, за нашими оцінками, не більше десятка таких сімей, які приїхали з міст. Причини дуже приземлені: безгрошівʼя і важкий побут", — наводить статистику Залевський.

Куди їхати з великих міст замість сіл

Чоловік радить на цю зиму обирати не села, а невеликі містечка. Окрім безпеки та географії, він радить придивитися як функціонує місто, яке ви розглядаєте для переїзду.

"Нормальний комунгосп. Лікарня. Школи. Супермаркети. Заправки. Пошта. Стабільна логістика. Інтернет. Кавʼярні. Гуртки для дітей. Я би шукав звичайну квартиру в будинку з нормальним ОСББ і питав: що тут відбувалося під час попередніх блекаутів? Чи працювала вода? Опалення? Насоси? Інтернет? Чи є резервне живлення? Тобто проводив би маленький аудит не квартири, а майбутнього життя", — пише українець.

Також для родин з дітьми дуже важливі освітні можливості та суспільне життя. Варто вивчити школи, садочки, дитячі гуртки та культурне та суспільне життя. Тому що важливо не лише не замерзнути взимку, але й зберегти ментальне здоров'я.

"Якщо в одному містечку прекрасна автономна котельня, але ви там нікого не знаєте, а в іншому вже живуть десять сімей із вашого середовища, нехай ще поки вам не знайомих — працює школа, хтось відкрив майстерню, хтось кавʼярню, хтось організовує дитячі заняття — я би дивився на друге", — радить Залевський.

За його словами, частина міських сімей, які переїжджають "на землю" наприкінці літа, вже до листопада починають шукати квартиру. Але на той момент вони вже емоційно виснажені. Тому краще шукати квартиру вже зараз.

"Щоб у депресивному листопаді у вас була не схованка, де можна якось пережити зиму, а нормальна соціальна база для життя … І я би зараз шукав не землю з хаткою, де можна прожити без зайвих шумів. Сезон автентичних мазанок завершився. Приходьте в травні. Я би шукав місце, де можна продовжувати повноцінно жити, коли навколо насувається конкретний колапс", — резюмував екоактивіст.

Раніше "Телеграф" розповідав, як тримає тепло будинок, який був утеплений пінопластом 20 років тому. Де виявилися найбільші тепловтрати.