Біотуалети, тисячі пунктів обігріву і санаторії: в Раді розповіли, наскільки серйозна ситуація в Києві

Росія знищує підстанції енергетичного кільця Києва, ставлячи собі за мету повністю знеструмити столицю. Та навіть у таких умовах існують рішення, які допоможуть пережити зиму. Про це в інтерв’ю "Телеграфу" сказав нардеп від фракції "Слуга народу", член парламентського комітету з питань енергетики та ЖКП Сергій Козир.

Яку тактику обрав ворог? Чому плани стійкості не спрацювали та чи можливий сценарій, коли світло вмикатимуть лише дві години на добу? Відповіді на ці та інші питання читайте в матеріалі.

"Плани є, а світла немає"

– Пане Сергію, поясніть, у якому стані зараз українська енергетика, що відбувається? Зима, морози ще не почалися, а країна вже живе в реальності довготривалих відключень. Чому? Не спрацювали плани стійкості?

– Плани стійкості є, а світла немає. Не можна сказати, що плани стійкості були панацеєю. Вони були занадто амбітними під час планування.

Минулого року дуже велика кількість енергетичних об'єктів була зруйнована. Відтак ці об’єкти потребували великих коштів, часу для відновлення, запасних частин. А одразу перейти на децентралізовану систему опалення й енергозабезпечення неможливо. Хоча, звичайно, це необхідно робити. До логічного завершення плани стійкості не дійшли. Обрали шлях відновлення об'єктів, умовно ТЕЦ, але вони вже як мішені в тирі пристріляні. Тому тут було просто питанням часу, коли вони знову були б уражені.

Якщо порівнювати з початком осені минулого року, ворог відносно неактивно б'є саме по київських енергооб'єктах, тому що розуміє, що вони не доведені до ладу. Ворог більше б'є по тих енергооб'єктах і підстанціях, які передають електроенергію від наших атомних електростанцій. Адже генерація в самому Києві не на тому рівні, щоб забезпечити місто. Тим паче дуже велика кількість переселенців сюди приїхала порівняно з минулими роками. Тому зрозуміло, що збільшилася потреба в електроенергії, люди перейшли на інвертори, батареї, і коли вмикається світло, пікові навантаження стають дуже суттєвими. Це призводить до перевантаження мереж.

"Шахеди" б’ють просто по стовпах, по мережі, тому що ворог розуміє: відновити локальні об'єкти важко, але можливо. Та коли відбувається руйнація, зокрема дротової мережі, стовпів, то завдання стає ще складнішим.

Плюс п’ять підстанцій 330 кВ навколо Києва — так зване енергетичне кільце. Це ті об'єкти, через які можна подавати електроенергію в столицю, а далі вже розподіляти її нашими внутрішніми мережами. Тому ворог по цьому і б'є. Також ми бачимо удари по Вінниці, Хмельниччині та інших регіонах (звідки могла б надходити електроенергія до Києва, — ред.). І тут уже виникають питання, тому що, за моєю інформацією, західні регіони не дуже плідно готувалися до реалізації планів стійкості та захисту енергооб'єктів.

Та навіть якби плани стійкості були повністю реалізовані, то, повторюся, це не панацея. Якщо ти тренуєшся швидко бігати, це означає, що ти більш підготовлений і можеш від когось утекти, але ж не від вогнепальної зброї. Так само і тут: за планами стійкості система, мабуть, була б більш підготовленою, але точно не захистилася б від тих ударів, які є.

Тим паче ворог удосконалив "Шахеди", вони стали реактивними і, як ракети, повторюють усі маневри ракет, б'ють, летять так само, а їхня ударна хвиля завдає дуже великої шкоди. Зрозуміло, один удар можна витримати, а коли в один об'єкт прилітає по дев'ять-вісім "Шахедів", то вони рознесуть будь-яку конструкцію, будь-який захист. Найкращий захист — підземний, але ми ж розуміємо, що підстанції або інші великі мережі просто нереально опустити під землю. На це потрібні час і дуже велика кількість коштів. Ворог системно повторює удари в одну й ту саму точку, і енергетики змушені витримувати певну паузу перед тим, як приступати до ліквідації наслідків обстрілів.

– Ви сказали про так зване енергетичне кільце Києва. Я правильно розумію, що підстанції, які формують це кільце, повністю зруйновані?

– Сказати, що воно все зруйноване, точно не можна. Не все зруйновано. Але дуже велика кількість об'єктів уражена. І ступінь ураження ще потрібно аналізувати. Крім того, на цю ситуацію накладається дуже велика кількість ремонтних робіт, тому й маємо такі великі перепони з постачанням електроенергії.

Наші енергетики ремонтують ці підстанції. Запасні частини є. Люди навчені, люди готові. Та будь-який ремонт тягне за собою відключення від мережі, тому що неможливо ремонтувати з під'єднаною мережею. Тому все накладається одне на одне: час після ураження і час на ліквідацію, а потім ще й потрібні налаштування. І потрібно ж ще й обирати, які об'єкти заживити першими: критичні об'єкти, пологові будинки. Тому все одно будуть незадоволені. Зрозуміло, що зима ще не почалася, але ми бачимо, що надалі може бути ще важче.

Дві години світла на добу

– Нещодавно пролунала дуже гучна заява від Кличка, мовляв, Київ на межі тотального блекауту і води може не бути. Ви погоджуєтеся з мером? Усе так погано?

– Оцінити масштаби, про які він каже, дуже важко, тому що, можливо, у нього є більш глобальна картина розуміння того, які об'єкти уражені, а які ні.

Та якщо ми говоримо про енергозабезпечення об'єктів тепло- та водопостачання, то тут виникає питання і до мера: а чому ми досі не забезпечили ці об'єкти генераторними установками? Зрозуміло, що заживити весь Київ альтернативними джерелами електроенергії дуже важко, але ті ж самі водоканали можна. У Києві понад 12 тисяч багатоповерхівок. І якщо без світла плюс-мінус ще можна якось прожити, то без води це просто буде колапс. А коли настануть морози, то це взагалі буде колапс подвійного масштабу.

– Тобто ваш прогноз, що з настанням морозів ситуація значно погіршиться? Усе ж таки споживання електроенергії зросте.

– Сто відсотків. Уже неодноразово я бачив, як у під'їздах горять щити електроспоживання. Це все наслідки переналаштувань, які роблять люди. Зрозуміло, що люди готуються, ставлять батареї, інвертори, а далі вони одночасно починають набирати електроенергію, щоб зарядити всі необхідні гаджети. Як би ми не спонукали і не закликали споживати раціонально й з розумом, ну яка може бути раціональність, якщо потрібно зарядити телефон, приготувати щось поїсти, зокрема зарядити ту батарею?

– Зараз лякають сценарієм: взимку дві години світла на добу. Це може бути нашою реальністю?

– Ну, ми і так знаємо, що все погано. Я б не лякав, а сказав би: гаразд, такий сценарій можливий, тоді дайте, будь ласка, таку кількість пунктів обігріву, яка зможе прийняти все місто Київ. Дайте людям розуміння, куди їм сходити в туалет. У яке місце? Тобто умовно тоді потрібно на квартал, на п'ять будинків, встановлювати якісь біотуалети, підвозити генератори. Я живу на Лівому березі й цієї підготовки не бачу.

Дві години світла на добу? Окей, це можливо. Ми ж розуміємо, що ворог буде і далі бити. Його ціль — досягти позначки не дві години на добу, а щоб світла взагалі не було. Ну, колись люди жили без світла, без усього. Окей, можна терпіти, але ж потрібно створити хоча б ті умови, які дадуть можливість людям робити звичайні побутові речі. Одна команда ліквідовує наслідки [обстрілів], щоб хоча б дві години світло було, а інша команда думає і готує умови в школах, гуртожитках, щоб були місця, які можуть прийняти людей. Тоді не десять пунктів обігріву повинно бути, а тисячі. А не так, як минулого року, коли на всю Борщагівку зробили одну палатку. Потрібно поставити в кожному дворі таку палатку, щоб людина розуміла: якщо світло дві години, то вона прийде хоча б попити чаю, зігрітися, зарядити телефон і там справити нужду.

"Невдоволення в Києві тисне на владу"

– Як альтернативу називають виїзд із Києва. Чи спрацює ця ідея?

– Тоді пропонуйте, куди їхати? На Закарпаття, де зараз підняли ціни? Легше десь за кордоном зняти квартиру, ніж жити у нас на заході країни. І тут виникає питання: а де ж тоді всі ці урядові рішення, які впливатимуть на рієлторів, які зараз руки потирають?

У Фонду держмайна на обліку понад 17 тисяч санаторіїв на 9 мільйонів квадратних метрів. Давайте їх усі готувати, туди завозити генератори і казати людям: "У кого є бажання, можете приїхати сюди і сплачувати за комунальні послуги". Умовно світло там буде чотири години на день, але воно буде. А просто сказати, що все погано… Ну так це ми і без вас знаємо.

– Ми розуміємо, що ворог зараз зосередився на знеструмленні Києва. Це його велика політична ціль. Які ще регіони, за вашими оцінками, будуть у зоні ризику щодо енергетики цієї зими?

– Я думаю, що це будуть усі регіони, які можуть передавати електроенергію до Києва. Також зрозуміло, що, найімовірніше, це будуть схід і південь. Це найбільш вразливі точки, де мінімально коштовними засобами ураження можна вивести з ладу мережі. Ну і зрозуміло, що Київ. Це столиця і місце ухвалення рішень. Чим більше тут буде соціального невдоволення, тим більше це тиснутиме на владу.

– Бачите ризик у такому тиску, соціальному невдоволенні?

– Ворог один — Росія, яка б’є по наших мережах. Та якщо у нас у тилу буде розбрат, то, повірте мені, найближчим часом він відображатиметься і на лінії зіткнення. Тому що родини військових де? У Києві, Одесі, інших містах. І військовий буде думати: "Я тут, а там моїй родині нема кому допомогти". Ми ж розуміємо, який буде моральний стан у хлопців. Тому тут завдання — створити всі умови. Немає безвихідних ситуацій. Із кожної ситуації є мінімум два виходи.