По 16 годин без світла не буде, – Нагорняк про реальний сценарій на зиму і чому Путін не піде на "енергетичний мир"

Росії не вдасться залишити українців взимку без електроенергії, але що стосується тепла, то ситуація може бути гіршою, особливо в столиці. Про це в інтерв’ю "Телеграфу" сказав нардеп від "Слуги народу", член парламентського комітету з питань енергетики Сергій Нагорняк.

Чи існує шанс пройти зиму взагалі без відключень світла? Наскільки серйозною проблемою стали нові російські дрони, які б’ють по ЛЕП? Та врешті чи погодиться Путін на енергетичне перемир’я, щоб не замерзла сама Москва? Відповіді на ці та інші питання – далі в матеріалі.

"Маємо профіцит генерації"

– Пане Сергію, зараз лунають різні, доволі тривожні сценарії відключення електроенергії. Зокрема в столиці прогнозують по 16 годин на добу без світла. Наскільки це реально?

– За моїми даними, немає жодних підстав стверджувати, що цієї зими можуть бути такі тривалі відключення. Ні в Києві, ні в інших регіонах України.

– Що дає нам підстави для такого оптимізму?

– На це є декілька причин. Перша причина – суттєво впало споживання електроенергії через удари по нашій металургії. Тобто зменшилося споживання саме промисловості. І на сьогоднішній день ми маємо навіть певний профіцит генерації. Тобто дефіциту генерації в енергосистемі немає. І ми мали можливість і в липні, і в серпні експортувати електричної енергії до ЄС більше, ніж в деякі години наші українські трейдери купували її в ЄС. Тобто наш баланс вироблення і споживання зараз змістився у бік вироблення. Ми більше виробляємо, ніж споживаємо.

– Але ж ще не зима…

– Дійсно, взимку баланс може частково змінитися, і він, звісно, зміниться, тому що ми менше матимемо генерації від сонячних електростанцій. Водночас споживання електроенергії населенням буде збільшуватися, тому що кожен приходить додому і за можливості, (окрім використання газу і теплоносіїв), користується електрообігрівачами. Тому частково буде збільшуватися споживання населенням електрики в зимовий період.

Але ж ворог багато завдавав ударів по виробникам сталі та іншим українським економічним підприємствам, які на сьогоднішній день припинили свою діяльність і, відповідно, припинили споживання електричної енергії.

Тому, за моїми оцінками, якщо цієї зими і будуть відключення електроенергії, то вони не будуть тривалими (хоча в різних регіонах різні по часу).

Чому діють графіки

– Але ж, наприклад, на Київщині вже зараз застосовуються графіки відключень, а ще ж навіть не зима. Чому?

– В основному ці відключення будуть не стільки через дефіцит електричної енергії, скільки для того, щоб завершити в максимально стислі терміни якісь аварійні ремонти на тій чи іншій ділянці. Тому що ворог буде намагатися розділити українську електроенергетичну систему на Лівобережжі і Правобережжі. Але я сподіваюся, що нам вдасться уникати таких сценаріїв.

– Ми все ж таки можемо вийти попередньо на якусь цифру тривалості відключень? Якщо не 16 годин на добу без світла (голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко припускав таку можливість вже у жовтні — Ред.), то скільки? До п’яти годин, наприклад, чи більше?

– Я думаю, що ці цифри зараз будуть абсолютно не об'єктивними. Називати їх немає жодного сенсу. Тому що навіть сьогоднішні відключення не пов'язані з дефіцитом електричної енергії. По-перше, ми робимо термінові ремонти ліній електропередач і електроопор, по яким цілить ворог. По-друге, ми проводимо завершення робіт на підстанціях "Укренерго" з облаштування антидронового захисту на залізобетонних саркофагах, які оберігають трансформатори великої потужності від таких ударів. А для того, щоб завершити будівництво антидронової сітки, потрібно вимикати трансформатор. Умовно кажучи, з трьох трансформаторів, які працюють на підстанції, ми маємо один або два вимкнути і залишити в роботі один на деякий час, щоб проводити там будівельно-монтажні роботи. Тобто це технічні відключення, які не означають дефіциту в енергосистемі. І я так думаю, що у нас є всі шанси не мати в осінньо-зимовий період дефіциту генерації електричної енергії.

Про нові дрони РФ

– А як щодо передачі електроенергії? Була інформація, що ворог змінив тактику і зараз використовує дрони з особливим боєзарядом для того, щоб знищувати саме ЛЕП. Зрозуміло, що система ЛЕП дуже розгалужена і її складніше паралізувати. Тим не менш, застосування таких дронів наскільки може стати для нас масштабною проблемою?

– Це буде не проблемою, а скоріше додатковим викликом для фахівців "Укренерго" та підрядних організацій, які допомагатимуть "Укренерго" в максимально стислі терміни підіймати ці електроопори або замінювати їх на нові та відновлювати логістику електроенергії на території України.

Ворог, звісно, намагатиметься перебити цю логістику, щоб вироблена на АЕС електроенергія не могла потрапляти в якісь окремі регіони. Але насправді ми ж розуміємо ці його плани, розуміємо, як потрібно діяти і є чіткі алгоритми у енергетиків, що їм потрібно робити для того, щоб дуже швидко відновлювати електроенергетичну логістику до регіонів, які залежать від роботи АЕС.

У нас є більш енергонезалежні регіони, наприклад, західні, де немає жодних проблем із генерацією. А є дефіцитні регіони – це Лівобережжя України і схід. Не працює ЗАЕС, вона в окупації, а ця частина країни живилася від неї. Саме тому ми маємо дефіцитні по генерації регіони. У нас є можливість доставляти туди електроенергію, але ворог намагатиметься перебивати ці логістичні шляхи.

Для порівняння, так само ворог намагається вчинити з Києвом, розриваючи лівий та правий береги. Та йому це не вдасться зробити абсолютно ніяк, як би ворог цього не хотів. Навіть якщо якийсь один із мостів буде пошкоджений, ну, будуть працювати інші. Тому ворог не досягне жодної із цілей.

"Ворог не "відріже" АЕС"

– Днями New York Times опублікував матеріал про те, що Росія планує "відрізати" українські АЕС від енергосистеми. Ми пам'ятаємо, що минулої зими росіяни такий самий сценарій вже намагалися реалізувати. Цієї зими це може статися? І якщо так, то до чого варто готуватися українцям?

– Я абсолютно не вірю в цей сценарій. Росіяни мали і план захопити Київ за три дні, але скоро буде п’ять років з моменту повномасштабного вторгнення, а вони не досягнули жодної зі своїх військових цілей ні по Донбасу, ні по Києву, ні по Україні в цілому.

– Чому ви впевнені, що "відрізати" АЕС їм не вдасться?

– Що таке "відрізати" українську енергосистему від атомних електростанцій? Це потрібно повністю знищити, в першу чергу, пристанційні підстанції АЕС. А вони знаходяться на території самої АЕС. Тобто це новий виток ескалації. І я сумніваюся, що росіяни на це готові піти, бо вони розуміють, що наслідком цього будуть додаткові пакети санкцій з боку США та європейських партнерів. А у них не все так добре, щоб вони були готові до нових санкцій. Тому я в це не вірю.

Намагання перебити логістику електричної енергії від АЕС до різних регіонів України – я не вірю в успіхи цих планів. Тому я думаю, що все буде добре.

– Чи можливо зараз назвати відсоток енергооб’єктів, які мають належний фізичний захист?

– Давайте візьмемо за приклад об’єкти – підстанції "Укренерго". Кожна із підстанцій має вже принаймні від двох до п’яти об’єктів, які надзвичайно важливі для роботи тієї чи іншої підстанції. І вони захищені залізобетонними саркофагами і антидроновими металевими сітками. Тобто це об’єкти, які дуже добре захищені і від ракет, і від "Шахедів". Захист розрахований від уламків ракет, але насправді ми маємо випадки, коли по захищених об’єктах летіли ракети (і не одна), і ці залізобетонні саркофаги тримаються. Фактично залізобетонну стіну завтовшки один метр, в якій є великий відсоток арматури пробити неможливо. Так само ми маємо антидронові гарні сітки, які теж утримують ці об’єкти під захистом. Тобто на об’єктах "Укренерго" значний відсоток обладнання, яке відповідає за роботу підстанцій – захищені.

Об’єкти генерації: ТЕС, ТЕЦ чи сонячну електростанцію, гідроелектростанцію захистити саркофагами неможливо. Але на кожному із цих об’єктів є електротехнічна частина (на кшталт тієї, яку мають і підстанції "Укренерго"), і у переважній більшості ці електротехнічні елементи також захищені. Тобто вони відповідають за передачу уже виробленої електроенергії в мережу.

Підстанції, які належать обленерго, цього року є у планах стійкості. Там передбачили захист своїх трансформаторів меншої потужності. Це залізобетонні саркофаги. І до кінця року ще багато таких саркофагів буде збудовано. Це дасть можливість захистити критично важливе обладнання вже всередині області. Умовно кажучи, якщо ми з підстанції "Укренерго" передали електроенергію на Черкаську область, то важливо, щоб всередині області Черкащина захистила свої внутрішні об’єкти. І кожен регіон цим зараз займається.

Насправді, як би Росія не хотіла досягти якогось успіху, залишивши українців без електроенергії, їй цього не вдасться зробити. Окрім цього, за 2026 рік в Україні з’явилося багато об’єктів зберігання електроенергії. Це об’єкти від 2 до 50 мегават потужності і від 4 до 200 мегават ємності зберігання електроенергії. Всі ці об’єкти розпорошені по всій території України. Так, їх менше десь на Лівобережжі України, менше у прифронтових регіонах, але їх багато в центральній частині, на заході і навіть на півночі. Це дає можливість нам балансувати енергосистему, накопичувати і мати запас вже виробленої електроенергії, і в ті години, в які у нас потенційно може бути дефіцит, ми власними ресурсами, які нам вдалося зберегти протягом дня, в вечірні години видаємо в енергомережу. Відтак, ця історія зі зберіганням електроенергії так само робить нас більш стійкішими до тих загроз, які йдуть від Росії.

"Київ в зоні ризику"

– Поговоримо про теплопостачання. Раніше в своїх інтерв’ю ви зазначали, що є ризики для Києва, Харкова, Одеси. Нещодавно я був на закритій зустрічі київської влади з журналістами і там прозвучало, що вони розглядають сценарії руйнування базових об’єктів теплопостачання в столиці. Таким чином, ситуація з теплом цієї зими буде гіршою, ніж ситуація з електроенергією?

– Наразі у нас тут менше успіхів щодо стійкості і децентралізації теплопостачання. І не по тій причині, що хтось щось не хотів робити або на це відсутній фінансовий ресурс. Хоча без фінансового ресурсу всі бажання і плани малоздійсненні. По теплопостачанню ризики існують після можливих влучань ракет по машинних залах міських ТЕЦ Києва, Харкова, Одеси, Миколаєва, Херсона і прифронтових регіонів, і регіонів, куди долітає балістика. Ці міста залишаються в зоні ризику з теплопостачанням.

Ті міста, які тривалий час мали підтримку від донорів і отримували когенераційні установки, мобільні котельні і змогли за останніх чотири роки поступово зробити резервні джерела генерації тепла, їм буде простіше пройти складні часи.

– Але столиця, наскільки я розумію, не знаходиться в переліку таких міст?

– Київ, відверто кажучи, всі ці роки отримував менше допомоги від донорів у вигляді когенераційних установок, малих модульних котелень. Київ отримував генератори, інші якісь гуманітарні вантажі, але основний виклик з теплопостачанням стався лише минулого року, коли частина киян залишилася без тепла. І цього року Київ активно почав шукати шляхи для того, щоб якось децентралізувати теплопостачання киянам. Але це суперскладний шлях, тому що Київ має величезну кількість багатоповерхівок, підземні мережі, які йдуть до цих багатоповерхівок. І ми бачимо, наскільки важко йде будівництво якихось альтернативних теплотрас до модульних котелень, які мають дублювати роботу великих міських ТЕЦ. Тому Київ залишається в зоні ризику по теплопостачанню.

Але все буде залежати, в тому числі, від того, наскільки ми матимемо достатній запас ракет до протиповітряної оборони і наскільки ефективно зможемо збивати російські балістичні ракети, які потенційно будуть летіти по Києву. І чи матимемо ми можливості знищувати пускові установки, які запускають ці балістичні ракети по території України. Це, звісно, був би найідеальніший варіант для нас. Наші військові і президент про це неодноразово говорили на всіх зустрічах і з Трампом, що нам потрібні ракети і до F-16, які можуть допомогти знищити пускові установки в Росії. Це і було б рецептом успіху. Тому що перебудувати у багатомільйонному містісистему теплопостачання дуже складно. Це так само, як будувати якісь тунелі або шляхи переходу через Дніпро. Це непросто і дуже дорого. Ми не можемо за рік або навіть за три роки перебудувати всю систему теплопостачання по всьому місту. Це величезні інвестиції, і це ж треба, щоб вони ще були. А ми бачимо, які сьогодні виклики з державним фінансуванням і наскільки складно збирати гроші до Державного бюджету України.

– Через це заморожені і кошти на виконання планів стійкості? Це вже можна констатувати?

– Всі видатки зараз, не тільки на плани стійкості, заморожені казначейством. Окрім, звісно, видатків на оборону і оплату захищених статей бюджету. Як тільки казначейство закриє всі питання по зарплатам військовим, пенсіонерам, вчителям, медикам, відповідно, далі фінансування буде йти на інші важливі речі: енергетика і плани стійкості.

– Тобто зараз плани стійкості по всій країні на паузі і не виконуються?

– Це не означає, що призупинені роботи. Це означає, що замовники у вигляді агентства з відновлення, обласних військових адміністрацій, міських адміністрацій мають просити своїх підрядників, які взялися за цю роботу, щоб вони не відставали від своїх графіків. Але вони мають на місяць-півтора перекритись власними фінансовими ресурсами і зачекати оплати по актах виконаних робіт.

Про енергетичне перемир’я

– Ви вірите в можливе енергетичне перемир’я з Росією напередодні зими? Все ж таки ми активно б’ємо по їхніх НПЗ і це буде перша зима, коли і ми можемо створити для ворога різні енергетичні сюрпризи.

– Я не вірю в енергетичне перемир’я! Путіну, його оточення, скоріш за все, доповідає про можливі потенційні успіхи енергетичного терору України. І водночас вони його водять в оману стосовно того, що ЗСУ не здатні створити особливих наслідків, катастрофічних наслідків для енергетики Росії. Тому Путін живе в ілюзіях про те, що йому вдасться досягти своїх цілей. Ну, звісно, що оточення йому бреше. Кожен із них боїться сказати правду, а можливо, вони і самі не розуміють до кінця ситуацію в Україні. Я думаю, що Путін намагатиметься нас тероризувати ще цю чергову зиму. Але я сподіваюся, що у ЗСУ є сили та засоби для того, щоб показати, що в цю гру можна грати вдвох. І мова тут не лише про удари по НПЗ. Удари по НПЗ прямо не дають мешканцям Москви і Санкт-Петербурга відчуття того енергетичного терору, в якому живе Україна. Я думаю, що потрібно дзеркально робити те, що роблять вони. Щоб жителі цих російських міст відчули на собі те, що відчували кияни минулої зими. Тобто ми маємо діяти дзеркально. Вони мають на собі відчувати весь той терор, який вони нам роблять в Україні. І тоді, я думаю, настрої в російському суспільстві будуть змінюватися. В Москві живе багато чиновників, і якщо вони залишаться без теплопостачання взимку на два-три дні, їм буде дуже неприємно. Вони мають відчути на своїй шкірі всі ці наслідки!