Що відбувається з мобілізованим від ТЦК та до бойового підрозділу. Нагадування тим, хто забув чи не знав - Роман Донік

Читать на русском
Автор
1541
ВСУ
ВСУ

Український блогер, активіст Революції Достоїнства Роман Донік нагадав, що треба зробити перед мобілізацією

Так, ну начебто хвиля істерик викликана про**анною комунікацією з приводу — "геніального, талановитого забрали і вчать на піхотинця/штурмовика" пережили. Нагадаю тим хто вже забув.

Для всіх хто не має звання офіцера запасу і не служив (давно служив), обов’язкова процедура — отримання БЗВП-ВОС 100-стрілець. Це початковий ВОС, який просто свідчить що ви пройшли НАЧАЛЬНУ підготовку визначену законом і вас можуть призначити на посаду. Це не стосується офіцерів запасу. Там інша процедура, хоча б якби моя воля, я б їх теж всіх проганяв би через БЗВП, а потім через тренінг/програму підготовки сержантів. Бо коли командир знає менше сержанта, а тим більше солдата, то ху**ва історія. Дуже. Він не те що не знає як виконати задачу яку йому зазвичай нарізають, він відсотків 70 з написаного/сказаного не розуміє.

Але зараз не про це. То довга і сумна як українська туга, історія.

Всі, після того, як отримали БЗВП, отримують ВОС 100 стрілець і йдуть в частини. Або дехто вчитися далі.

І вже після цього, починають діяти всі ваші дипломи, сертифікати, посвідчення і таке інше. До отримання ВОС-100, якщо у вас не було ніколи звання, ви для ЗСУ не існуєте. По закону. Після отримання, вас починають бачити і розглядають ваші чесноти. Тут вже від бажання і фарту.

Насправді нормальні люди з прямими руками, освітою та головою зараз кругом потрібні.

Зразу акцентую — ми не маємо відношення до ТЦК і не несемо за них відповідальності. За деякі речі, самі б натовкли окремим представникам воєнкоматів.

Також я не можу говорити за весь досвід млн військовослужбовців. Це мій досвід і тих хто комунікує з центром.

Після отримання ВОС-100, стрілець, вам можуть змінити ВОС на інший при призначенні на посаду. Ви можете піти служити в різні підрозділи та служби. Отримати сержантське звання, або при наявності вищої освіти — первинне офіцерське звання. Там теж є свої камені підводні у вигляді контрактів і таке інше. Але варіантів розвитку — море. Але це теж не про те.

Зараз про умовне ВЛК, про обмежено придатних, про вікових і всяких різних героїв нової хвилі – "він весь хворий, за 5 хвилин пройшов ВЛК, вирок — придатний і відправили в піхоту". Постараюся скорочено та доступно, але не факт що вийде. Це зовсім схематично, без деталей.

До ВЛК ми теж не маємо відношення і теж не несемо відповідальності.

ВЛК це така штука, сама в собі, майже нікому не зрозуміла. З цього і живе. Але там є і дуже нормальні люди. І є правила. Правила за недотримання яких члени ВЛК підуть під статтю. Їх будуть звинувачувати в тому чого не робили. Будуть звинувачувати що вони повірили на слово за грошову винагороду.

Тому. Тому справи кепські і без підготовки, нє**р там робити. Ніхто з лікарів не вірить на слово. Навіть якщо він вірить вам на слово, в нього нема законних підстав вписати те що він бачить/вірить вам в особову справу.

Тому зазвичай ВЛК може займати і 5 хвилин. Коли задають питання про стан здоров'я, людина все розповідає, у неї питають — які підтверджені діагнози, які довідки, де це все зафіксовано. Чим ви можете це довести у визначений законом спосіб. Бо згідно наших законів, ми можете лікуватися в Швейцарії в клініці, але забути дати довідки сімейному лікарю і все. Або сімейний лікар пр**бав і не вніс. Все. Вас нема. Хвороб нема. Діагнозів нема. Ви можете оперуватися в усіх клініках України, але якщо нема нічого в системі, то… То треба все збирати і вносити в систему. Бо всі в ТЦК починають з системи HELSI. Якщо там нема ніяких довідок, ніяких діагнозів, нічого що могло б бути підставою, діло ла*но.

Ми всі в більшості своїй звикли, що лікуємось в приватних клініках за гроші, по знайомству і як би не обтяжуємо державу. Користі від неї не багато. І от зараз виходить, що все, що ми робили за свої гроші і за кордоном, треба підтверджувати для держави, щоб всі ці дані були занесені в систему. Нема довідки — нема хвороби.

Тому якщо не навели лад в своїх медичних паперах — самий час. В ТЦК нікому не вірять на слово. Там такого за ці роки наслухались, що можна писати фантастичні романи. А в них є своя робота.

Але!!! Але навіть якщо у вас нічого нема, це ще не значить, що через три дні ви будете в штурмовиках.

У нас є кілька соціальних верств населення, яких полюбляють ТЦК. Наркомани, безхатьки, алкоголіки і "прочій антісоціальний елємєнт". В них нема ні довідок, ні хелсі, нічого. Хронічні хвороби, біла горячка і таке інше.

І я не знаю, куди вони цих людей дівають. Наприклад з одного обласного ТЦК, привезли 20 чоловіків і 20 повезли назад. Іншим разом 18 привезли і 17 повезли назад.

Бо у нас в навчальному центрі на прийомці обов'язково психолог, лікар і юрист. Ну, ще є люди, але ці відпрацьовують на 100%. Тому що нам потім треба цих людей вчити 30+ днів, а потім вони повинні йти у війська. А не хворіти і не займати у нас місце. Тому ми намагаємось працювати на результат, а не на процес. Нема сенсу приймати у воєнкомів людей, які потребують лікування, які не спроможні займатися. Які можуть заразити інших.

І ще деталь. У вас буде місяць часу, щоб підтвердити свої діагнози та захворювання. Так, з центрів теж люди лягають в лікарні та шпиталі. І навіть в центрах люди проходять обстеження і дообстеження. Ні в кого в навчальному центрі нема бажання працювати на облвоєнкома, який хє**во робить свою роботу та пхає що в руки потрапляє без розбору.

І це ще не все.

Після того, як людей приймає навчальний центр, вони отримують БЗВП і починається розподіл в підрозділи.

І це по суті самий фінальний акт всього цього дійства. Приїздять люди з підрозділів з лікарями, з психологами і працюють з людьми яких повинні забрати в частини. Це і є кінцева мета цього всього. І вони не просто мають право не брати, якщо їм щось не подобається, вони це роблять. Це не перші місяці повномасштабки, коли в окопи заливали всіх кого могли, без досвіду, знань та здоров'я. Зараз є чітке розуміння у командирів бригад хто і навіщо їм потрібен.

Хворі, обмежено придатні (або по новому — придатні для служби в підрозділах забезпечення), вікові, зі слабким здоров'ям, майже 100% не попадуть в бойові підрозділи на бойові посади. Їх просто залишать в навчальному центру, а потім відправлять в нові підрозділи де є вакансії і підрозділах забезпечення.

Тобто алгоритм досить простий. Приводимо в порядок всі свої медичні документи. Приводимо в порядок всі свої документи про освіту, курси, кваліфікацію і таке інше. Навіть якщо ви не встигли це зробити, з вами ще мінімум два рази будуть спілкуватися на цю тему дуже поглиблено. Коли приїдете в навчальний центр. І коли завершите навчання і за вами приїдуть люди з частини. На всіх на цих етапах, ніхто не зацікавлений, щоб ви були баластом. Всі хочуть використовувати вас з найвищим ККД і за фахом/призначенням.

На жаль, дуже багато воєнкомів роблять не дуже гарні речі. Але з тим тиском який зараз на них з усіх боків, важко давати оцінку їх роботі.

І я ніяк не можу зрозуміти, чому очевидна для мене і для моїх однодумців річ, ніяк не заходить в інших місцях.

З першої хвилини в ТЦК, а особливо Навчальний Центр, це є для людини уособлення держави, яку він іде захищати. Це держава в його очах, яка позвала його на допомогу. Держава яка повинна з першого кроку показувати ставлення до свого майбутнього захисника. Держава яка повинна створити такі умови, щоб людина розуміла, з якою повагою та шаною держава відноситься до кожного. Але на жаль… Маємо що маємо в системі і тихенько лупаємо сю скелю.

Джерело: допис Доніка в Facebook

Info Icon

Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.