Рейдерські атаки, перестрілки та бізнес. Як дикі квіточки переросли у дикі ягідки - Леонід Швець

Не встигла зусиллями державного інформаційного агентства ТАРС рознестись новина про те, що Рамзан Кадиров 9 жовтня на нараді зі своїми силовиками пообіцяв позасудову розправу, кровну помсту, одному російському сенатору та двом депутатам Держдуми, вихідцям з Дагестану та Інгушетії, як однієї шанованої людини — Шеріпа Алікхаджієва, колишнього голови Шалинського району Чечні та екс-заступника голови Держради республіки. У 2004 році він змушений був залишити пости, а потім і Чечню нібито через конфлікт із Рамзаном Кадировим, який бачив у ньому конкурента у боротьбі за владу після смерті батька. Алікхаджієв став заступником голови уряду Інгушетії, а на батьківщині проти нього порушили кримінальну справу.

Увечері 10 жовтня, після того, як розійшлися гості, в Алікхаджієва, який знаходився на веранді свого будинку в елітному підмосковному селищі, хтось вистрілив чотири рази і втік. Жертва замаху з тяжкими пораненнями зараз у лікарні.

В яких стосунках через двадцять років після гострого конфлікту з господарем Чечні Шеріп Алікхаджієв, який з певного часу живе і працює в Москві, невідомо. Як невідомо й те, чи він має якесь відношення до справи Wildberries, навколо якої закрутився лихий сюжет. Може, погрози Кадирова одним ворогам та замах на колишнього іншого – дивовижний збіг, історія часом корчить пики. Але харя самої Росії, в якій стала можлива ось така Чечня, при цьому стає все більш моторошною та огидною, з очевидними ознаками розкладання.

Справа Wildberries заслуговує на те, щоб її загалом переказати.

Компанія Wildberries ("Дикі ягоди") — величезний маркетплейс, місцевий аналог інтернет-магазину Amazon, на нього припадає близько п’яти відсотків російського роздрібу: величезні обороти та прибутки. Маркетплейс закінчив 2023 з виторгом у 539 млрд рублів. Всім цим щастям володіли Тетяна та Владислав Бакальчуки. Тетяна вважається найбагатшою селфмейд-вумен Росії, в рейтингу російського Forbes за 2024 вона на 22 позиції.

Але в якийсь момент бізнес стали переслідувати неприємності у вигляді скрупульозних перевірок з боку контролюючих органів, а в січні 2024 року на одному з величезних складів компанії в селищі Шушари під Санкт-Петербургом сталася пожежа, яка завдала збитків на 12 мільярдів рублів. Можна гадати, чи ці неприємності були випадковими, але вони спонукали Бакальчуків шукати варіанти поліпшення ситуації. Тетяна знайшла. Або її знайшли.

Брати Роберт і Левон Мірзояни, тбіліські езиди за походженням, власники компанії із зовнішньої реклами Russ, запропонували Wildberries об’єднатися у пропорції 35% на 65%. Дещо нахабна пропозиція, з урахуванням різниці в масштабах структур, що об’єднуються, але це, схоже, була пропозиція, від якої не можна було відмовитися. За Мірзоянами стояв їхній старший партнер – Сулейман Керімов. Людина, чий вплив у російському бізнесі не зводиться до високого місця у рейтингу Forbes: у 2020 році він був першим, зараз 12-м, але це правда не дуже важливо. А важливо те, що Керімов зробив так, що угоду було підтримано на найвищому рівні.

На стіл Путіну ліг лист від Тетяни Бакальчук і Роберта Мірзояна, в якому містилася обіцянка перетворити об’єднану компанію на конкурента провідних світових гігантів на кшталт Amazon, з організацією розрахунків в обхід Swift, що дасть ефект у півтора відсотка російського ВВП. Керімов знає: вождь любить грандіозні проєкти. Тетяні влаштували найвищу аудієнцію. Путін підтримав угоду та доручив її супроводжувати заступника глави президентської адміністрації Максиму Орєшкіну.

У червні реєструється нова компанія, а липні починається публічний скандал. Владислав Бакальчук висловлює невдоволення угодою та звертається за допомогою до Рамзана Кадирова. У того в телеграм-каналі з’являється відео, на якому Бакальчук скаржиться Рамзану: "Дружина пішла з дому, зв’язалася з незрозумілою компанією, яка під виглядом об’єднання віджимає бізнес, веде активи". У відповідь чеченський президент обурюється тим, що "якісь чорти" руйнують сім’ю, в якій семеро дітей, і забирають бізнес у "старого друга". "Ти керуй, як було, так і роби. Решта вирішать хлопці, я їм усім скажу".

Це, безперечно, ключовий момент. Кадиров знав, що угоду схвалив Сам, але публічно пообіцяв все перерішати. У нього давні неприязні стосунки з Сулейманом Керимовим та конкуренція за позицію першого незаперечного авторитету на Північному Кавказі. Кадировці допомагали вирішувати якісь проблеми на Wildberries, очевидно, не безоплатно, але, коли справа дійшла до технічного відібрання активів, включилися тонші знавці подібних процесів, і Рамзана це обурило.

Характерно, що подружжя Бакальчуків, у яких справді зіпсувалися особисті стосунки, і в цьому нібито свою донжуанську роль відіграв Левон Мірзоян, не почали звертатися до судів, які б допомогли залагодити процес розподілу корпоративного майна, а почали шукати підтримки у впливових "дахів".

Схоже, Кадиров переоцінив свої сили у здатності змусити Путіна передумати. У серпні господар Кремля приїжджав до Грозного до господаря Чечні і навіть був у тирі, де вправлявся у стрільбі Адамчик, улюблений син Рамзана. Здавалося, проси що хочеш – віддасть. Wildberries не віддав.

Довелося вже у вересні, 18 числа, відправляти з Владиславом групу кадировців на силове захоплення головного офісу компанії у Романовому провулку, за 300-400 метрів від Кремля. Тоді й сталася скандальна перестрілка, в якій загинуло двоє охоронців-інгушів.

Інгуші в цій історії присутні остільки, оскільки із Мірзоянами тісно співпрацює депутат Держдуми від Інгушетії Бекхан Барахоєв. Його кадировці і звинуватили у перестрілці, хоча жертви були не з їхнього боку. І Барахоєв, і вбиті охоронці люди не прості. Барахоєв довгі роки входив до команди колишнього президента Інгушетії генерала Руслана Аушева, людини, яка користується безмежною повагою на Північному Кавказі. З Аушевим по бізнесу мав спільні справи і один із Мірзоянів. Молодший з убитих був популярним в Інгушетії спортсменом, а старший колись працював в охороні іншого колишнього голови Інгушетії, а нині заступника міністра оборони РФ Юнус-Бека Євкурова. На похорон убитих на батьківщині прийшли тисячі людей. Якщо в когось і виникли думки щодо кровної помсти, то вони.

Коли після сутички в центрі Москви були арешти, здавалося, історія з Wildberries закруглиться. Разом із рейдерами-чеченцями за ґратами опинився і Владислав Бакальчук. Але Рамзан не всі важелі розгубив: було досягнуто домовленості, що грабіжників, включаючи тих, хто вбив охоронців, відправлять у зону СВО, а як там комфортно воюють кадировці, відомо всім. Бакальчука ж просто випустили, ніби він і не брав участі у рейді, який сам назвав "спробою домовитись".

Тим часом, Федеральна антимонопольна служба схвалила злиття Wildberries з Russ, розпорядження Путіна продовжує виконуватися. Кадировське "я поговорю з хлопцями" виявилося порожньою бравадою. Ось він і психанув зі своєю заявою про кровну помсту Керимову, Барахоєву і ще одного депутата Держдуми Різвана Курбанова, колишнього віцепрем'єра Дагестану. Начебто є докази того, що вони домовлялися про вбивство Кадирова на замовлення і готові були викласти за це величезну суму.

Обіцяючи розібратися з потенційними вбивцями як "кавказець і чеченець", Рамзан свідомо підтримує свій імідж великого та жахливого та прагне підштовхнути дорогого Володимира Володимировича до серйозної розмови з Керимовим. В ідеалі той має публічно вибачитися і не публічно відстебнути кілька мільярдів відступних Кадирову, повз ніс якого пронесли активи Wildberries. Путіну не з руки так принижувати Керімова, який, на відміну від Рамзана, не клянчить гроші, а, навпаки, приносить їх у потрібній кількості на першу вимогу. Кадиров же явно наривається, змушуючи Путіна визнати, що в ці темні часи чеченські браві тіктокери йому важливіші, ніж віртуозні гешефтмахери з етнічних угрупувань, що конкурують із Чечнею.

Загроз Кадирова, схоже, злякався лише Різван Курбанов, якого поки що ніхто не може прив’язати до історії з Wildberries. Він і сам божиться, що ні до чого, клянеться Всевишнім, що й на думці не було зловмишляти проти лідера Чечні. Схоже, якщо когось і грюкнуть, то його, саме тому, що він тут ніяким боком. З Мірзоянами зв’язуватися страшно не лише через прикритого Путіним Керімова, а ще й тому, що пів року тому вийшов на волю Шакро Молодий – не такий насправді молодий, 71-річний Захар Калашов, голова езидського клану, до якого належать Мірзояни, головний злодій у законі на пострадянських теренах. Знову ж таки, можна тільки гадати, чи випадково збіглося його звільнення з операцією з освоєння Wildberries.

Повідомлення ТАСС про загрозу Кадирова рознесли всі офіційні ЗМІ, порядком розжаривши обстановку у північнокавказьких республіках та столичних діаспорах. 9 жовтня – замах на Алікхаджієва, з чого ми розпочали цей текст. 11 жовтня намагалися вбити заступника голови Центру "Е" по Інгушетії Адама Хамхоєва, троє поліцейських, які його супроводжували, носили одне прізвище "Аушев", загинули. 12 жовтня у Грозному злетіла на повітря автозаправка. У цей же день глава Дагестану Сергій Меліков ніби між іншим, заявив, що республіка "завжди підтримає" сенатора Сулеймана Керімова. Мимоволі всі ці події скільки завгодно не пов’язані, вишиковуються в один ряд: Рамзан задав нав’язливий контекст.

Подейкують, гризня навколо Wildberries запустила чорного лебедя – несподіваного птаха, які всі з таким нетерпінням чекають. Напевно, передчасно. Путінське управління "за поняттями", склепане із зашуганої бюрократії, перезбуджених пропагандистів, що втрачають береги опричників і розсунутих по ничках гаманців, ще не розвалюється, але скрипить і хитається. Поки що це дикі квіточки. По-справжньому дикі ягідки попереду.