Буданов: свій серед своїх, свій серед чужих - Михайло Шнайдер

Читать на русском
Автор
Відкриті джерела Новина оновлена 18 жовтня 2024, 18:22

Політичний оглядач, блогер Михайло Шнайдер проаналізував чутки навколо можливого звільнення очільника Головного управління розвідки Міноборони України Кирила Буданова

Останнім часом активно циркулюють чутки щодо звільнення голови ГУР Кирила Буданова. Не секрет, що воєнна розвідка – одна з найуспішніших бойових структур. То навіщо ж ламати те, що так добре працює?

Відповідь на це питання знайшли допитливі журналісти. Вони з’ясували, що деяким зацікавленим особам дуже хочеться розірвати розвідку на шматки, роз’єднати її підрозділи, зруйнувавши все, що так ретельно вибудував керівник ГУР. І позбавити його міжнародного впливу. Звісно, сам Буданов на це ніколи не погодиться, тому для реалізації цього плану його потрібно усунути.

Та от у чому проблема – привід ніяк не знаходиться! Немає у роботі розвідки помітних помилок та прорахунків. Навпаки – майже всі успішні операції останніх місяців, в тому числі, на ворожій території – це їхніх рук справа. Причому це тільки те, що відомо широкому загалу, а, враховуючи специфіку служби, напевно їхній "портфель" набагато більший.

Ще одна дошкульна перешкода для тих, хто прагне звільнити Буданова – ставлення до нього власних підлеглих та представників інших підрозділів. Без зайвого пафосу та перебільшення можна сказати, що голова ГУР є прикладом для багатьох. І це легко зрозуміти: Буданов – не той пузатий кабінетний генерал, якими ми їх уявляємо. Це бойовий офіцер, який бере участь у найризикованіших операціях, першим кидається у саме пекло. Звісно, він викликає довіру та повагу у своїх побратимів.

І це підтверджують численні відгуки колег про "пана генерала", як його між собою неформально називають побратими. Так, командир підрозділу ГУР "Кракен" Євген Шкіров ("Вікінг") розповідає, що Кирило Буданов максимально близький до простих солдат, з усіма привітний і не хворіє на "зіркову хворобу", як багато інших очільників. Підлеглі розповідають, що очільник ГУР часто бере участь у багатьох операцій, в тому числі небезпечних. І про те, що разом з ними у групі був сам Буданов, вони дізнаються лише після завершення операції, коли всі знімають маски.

Але це – лірика, у нас не вперше і не востаннє звільняють керівників, популярних та обожнюваних їхніми підлеглими. Звісно, звільнення Кирила Буданова деморалізує і ГУР, й інші підрозділи, бо якщо звільняють того, хто зумів блискуче налагодити роботу свого відомства, то чого чекати іншим? Але ще важливіше, як таке звільнення може бути сприйняте нашими західними партнерами. Вони явно не у захваті від ідеї кадрових змін у розвідці, і під час неформальних дипломатичних комунікацій це питання також порушується. Їхнє занепокоєння можна пояснити: після несподіваного звільнення екс-очільника Сил Спеціальних операцій Віктора Хоренка рік тому західні партнери насторожились, адже після цього ССО не змогли відновити свою колишню ефективність. Звісно, Захід не бажає повторення цього сценарію із ГУР.

Тим більше, що наші партнери вкладали у воєнну розвідку України і сили, і кошти. Тому звільнення Буданова може не лише вдарити по моральному духу, але й викликати непередбачувані наслідки для партнерських відносин із нашими зарубіжними донорами. Зміна керівника — це завжди ризик, особливо коли мова йде про лідера із такою репутацією та авторитетом, як у Буданова.

Тож перш ніж стрибати на ці граблі, варто замислитися: чи варта гра свічок? Західні партнери явно не готові до такої "переміни місць", і логічно, що вони чинять спротив і намагаються привести до тями тих, хто будь-що добивається звільнення голови ГУР. Це питання не тільки ефективності операцій, але й довіри, яку не можна купити чи знайти на ринку. Успіх спецоперацій багато в чому базується на зв’язках і контактних особах. Буданов за два роки вибудував цілу систему таких контактів, яка дозволяє успішно проводити спецоперації, звільняти полонених, вербувати ворожих військових тощо. Чи зможе нова людина, яка прийде замість Буданова – якою б професійною та досвідченою вона не була – так швидко все це налагодити? Питання риторичне.

Отже, підсумовуючи: звісно, ніхто і ніщо не здатне зупинити зацікавлених у звільненні Буданова, якщо вони прийняли таке рішення. Проте я все ж не втрачаю надії достукатися до тих, хто заради задоволення меркантильних інтересів йде на такий ризик. Опануйте себе і міркуйте тверезо! Кирило Буданов – людина на своєму місці, який користується повагою та авторитетом як серед власних підлеглих, так і серед західних лідерів. Очолювана ним воєнна розвідка за останні два роки стала потужним бойовим підрозділом зі значним потенціалом. І звільнити зараз Буданова – значить, звести нанівець роботу ГУР за цей період, відкинути відомство далеко назад та значно ускладнити її майбутні успіхи.

Info Icon

Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.