Удари по "Дружбі" - частина ширшої стратегії у війні проти Росії - Максим Гардус

Останнім часом Україна неодноразово завдавала ударів по об’єктах нафтотранспортної інфраструктури Росії, зокрема — по магістральному нафтопроводу "Дружба" в Брянській області. Цей нафтопровід відіграє ключову роль у постачанні нафти до Білорусі, країн ЄС і до балтійських портів. Виведення його з ладу призводить до зупинки транзиту та завдає економічних збитків Росії.

Сам трубопровід не є надто вразливим: кожні кілька кілометрів на ньому встановлено заглушки, які дозволяють оперативно локалізувати витік або пошкодження. У разі удару аварійні служби швидко гасять пожежу, а пошкоджені ділянки замінюють. Тому удари саме по трубі рідко бувають ефективними.

Натомість критичними точками є нафтоперекачувальні станції, які спрямовують потоки нафти у різних напрямках — до Білорусі, країн Західної Європи та портів Балтійського моря. Пошкодження таких вузлів здатне зупинити транзит на тривалий час і порушити експортну логістику РФ.

Зокрема, 22 серпня українські дрони атакували НПС "Унеча" — один з найбільших вузлів нафтопроводу "Дружба". Ця станція відіграє важливу роль у забезпеченні транзиту до Новоросійська та на експорт. Її виведення з ладу стало відчутним ударом по енергетичній інфраструктурі Росії.

Подібні удари мають не лише тактичне, а й стратегічне значення. Вони не тільки підривають доходи РФ, але й змушують європейських споживачів — зокрема, Словаччину та Угорщину — шукати альтернативи російській нафті, що посилює енергетичну переорієнтацію Європи.

Таким чином, атаки по "Дружбі" — це частина ширшої стратегії тиску на Росію, що поєднує військові, економічні та політичні аспекти. Водночас це сигнал для міжнародної спільноти про те, наскільки вразливою залишається енергетична система РФ у воєнний період.

Джерело: допис Максима Гардуса у Facebook

Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.