Тіньові нафтодолари для Путіна. Як США, Британії та ЄС позбавити Росію грошей на війну

Санкції проти російського "тіньового флоту" — це черговий крок у посиленні міжнародного тиску на Москву, спрямований на обмеження її ключових доходів від експорту нафти. Великобританія, один із ключових гравців у глобальній боротьбі з обходом санкцій, запровадила нові обмеження, спрямовані проти суден, які використовуються Росією для перевезення енергоресурсів в обхід цінового ліміту.

"Тіньовий флот" — це не лише економічна лазівка для агресора, а й загроза глобальній морській безпеці, адже такі судна часто діють поза рамками міжнародного права, використовуючи фальшиві реєстрації чи приховану діяльність. Нові санкції Великобританії обіцяють ускладнити ці схеми, підриваючи здатність Росії фінансувати війну за рахунок нафтодоларів.

Що таке "тіньовий флот" і чому він важливий для Росії?

"Тіньовий флот" — це мережа суден, які працюють поза межами міжнародних правил для транспортування нафти та інших ресурсів, намагаючись уникнути санкційного контролю. Оцінки кількості таких суден — від 400 до 800.

Цей флот часто складається зі старих танкерів, які використовують фальшиві документи, вимикають транспондери, змінюють реєстрацію або ходять під прапорами країн, що не беруть участі у санкційних обмеженнях. Для Росії цей інструмент став ключовим у збереженні доходів від експорту нафти після введення жорстких міжнародних санкцій.

Після запровадження стелі цін на російську нафту та заборони страхування танкерів із санкційним вантажем, "тіньовий флот" став основою для транспортування російських енергоресурсів до таких країн, як Китай, Індія чи Туреччина.

Такі операції не лише ускладнюють контроль за виконанням санкцій, але й створюють додаткові ризики: від екологічних катастроф через експлуатацію небезпечних суден до посилення фінансової підтримки війни Кремля.

Ця схема дозволяє Москві підтримувати експорт, проте нові санкції спрямовані на руйнування логістичних ланцюгів "тіньового флоту", що може суттєво знизити обсяги російського нафтового експорту.

Поняття "тіньового флоту" значно перебільшене медіа, але оскільки вираз сталий, то доводиться його використовувати. Усі судна, які транспортують нафту, чудово відстежуються, адже міжнародне морське право вимагає наявності увімкнених транспондерів AIS для проходження важливих морських проток. "Тіньовий" — не "невидимий", а "зареєстрований під не під російським, а під зручним прапором; флот, який Росія використовує через підставні компанії".

Тож, проблема не у "невидимості" цих танкерів, а у відсутності рішучих дій для їхнього блокування.

Розширення тіньового флоту: масштаби та маршрути обходу санкцій

Росія значно розширила свій "тіньовий флот" для транспортування нафти, обходячи міжнародні санкції. За даними Київської школи економіки (KSE), у червні 2024 року обсяги російської нафти, що транспортуються такими танкерами, зросли до 4,1 млн барелів на день, порівняно з 2,4 млн барелів у червні 2023 року.

Росія інвестувала близько $10 мільярдів у створення цієї флотилії, що дозволяє їй обходити західні санкції та продовжувати експорт нафти.

Основні маршрути транспортування нафти включають порти Балтійського моря, звідки відправляється близько 60% російської сирої нафти, що становить приблизно 10—12 мільйонів тонн на місяць. Ще 20% експортується через порти Чорного моря, а решта 20% — з портів Далекого Сходу та Півночі.

Для обходу санкцій Росія активно використовує "тіньові перевалки" (з борта на борт у відкритому морі, STS) у нейтральних водах. Такі операції часто проводяться поблизу берегів Малайзії, Оману, Марокко та навіть у Егейському морі. У травні 2024 року влада Греції почала заважати таким перевалкам шляхом розгортання військово-морських навчань біля своїх берегів, що призвело до зменшення кількості STS-операцій у регіоні.

Однак, попри ці зусилля, "тіньовий флот" продовжує знаходити нові маршрути та методи для обходу санкцій, що дозволяє Росії зберігати значні доходи від експорту нафти та фінансувати військові дії.

Британські санкції — цілі та механізми впровадження

Велика Британія запровадила найбільший на сьогодні пакет адресних санкцій проти російського "тіньового флоту" нафтових танкерів, спрямований на посилення тиску на економіку Росії та звуження її здатності обходити міжнародні обмеження. Нові санкції стосуються 18 російських нафтових танкерів і чотирьох танкерів для скрапленого природного газу, що збільшує загальну кількість заблокованих танкерів до 43.

Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі зазначив: "Ми завдаємо удару по самому центру російських енергетичних доходів, що фінансують війну Путіна… Ми продовжуємо нашу особисту місію з припинення всього спектра шкідливої діяльності Росії".

Санкції передбачають заборону доступу зазначених суден до британських портів та використання ключових морських послуг країни. Цей крок спрямований на боротьбу зі спробами "тіньового флоту" обходити санкції та є реакцією на загрози безпеці та екологічні ризики, пов'язані з порушенням стандартів експлуатації суден.

Велика Британія діє у тісній координації з партнерами, зокрема США, Канадою, ЄС та європейськими країнами, у спільній роботі над подоланням ризиків, пов'язаних із "тіньовим флотом".

Експерти зазначають, що ці санкції можуть суттєво ускладнити логістику експорту російської нафти, оскільки без доступу до страхування та портових послуг більшість портів світу відмовляються обслуговувати танкери. Це може призвести до зниження обсягів російського нафтового експорту та посилення економічного тиску на Москву.

ЄС обговорює нові санкції: танкери, китайські компанії та підтримка України

Європейський Союз продовжує роботу над посиленням тиску на Росію через її агресію проти України. В середу, 27 листопада, пройшло обговорення 15-го пакету санкцій, який, серед іншого, торкнеться російських танкерів та китайських фірм, що постачають Москві компоненти для безпілотників.

Цей пакет включає 29 компаній і 54 фізичні особи, які можуть потрапити під заборону на в’їзд до країн ЄС і замороження активів. Такий крок є важливим сигналом, що навіть у складних умовах всередині блоку робота над санкціями триває, а готовність підтримувати Україну залишається високою.

Особливо цікавим є рішення щодо танкерів: додавання 48 суден, які транспортують російську нафту, спрямоване на зменшення доходів Росії. Адже "цінова стеля" G7, хоч і дієва, поступово втрачає ефективність, і ці ініціативи покликані її посилити.

Цікаво, що суттєвіші санкції очікуються вже на початку наступного року, коли Польща очолить ротаційне президентство ЄС. З огляду на більш жорстку позицію Варшави щодо Росії, можна сподіватися на інноваційні ідеї та підвищену ефективність санкційної політики.

Тиск на фінансові структури, які допомагають обходити санкції, також має бути посилений. Адже економічна ізоляція Росії — ключ до скорочення її ресурсів для війни.

Чому ж санкції проти "тіньового флоту" недостатньо ефективні і як це змінити?

Санкції Великобританії проти російського "тіньового флоту" — це важливий, але здебільшого символічний крок. Адже заборона на захід у британські порти чи доступ до страхування від місцевих компаній звучить суворо, але не принципово впливає на реальні обсяги експорту російської нафти.

Адже ці танкери і так не заходять у ці порти, а страхуються у компаніях Росії, Китаю чи Індії, які не підтримують санкцій. Тож, попри санкції, близько 100 танкерів щомісяця продовжують перевозити російську нафту з Балтійського моря.

Санкції проти "тіньового флоту" демонструють обмежений ефект, і це лише підкреслює масштаб проблеми. Росія вміло обходить встановлені обмеження завдяки мережі пунктів перевалки нафти в нейтральних водах, альтернативному страхуванню та підтримці країн, які не приєдналися до санкційного режиму. Проблема не лише у кількості танкерів, які перевозять нафту, а й у відсутності глобального підходу до її вирішення.

Річ у тім, що санкції фактично не зачіпають танкери, які працюють у коридорі між російськими портами та країнами-покупцями, такими як Китай та Індія, які не підтримують санкційний режим.

У регіоні Малайзії лише за дев’ять місяців 2024 року перевантажено 350 мільйонів барелів нафти на суму $20 млрд. Це свідчить, що існуючі санкційні механізми не охоплюють всі ключові аспекти. Проблема лишається глобальною. "Тіньовий" танкерний флот переміщується в інші зони, що робить його контроль ще складнішим.

Тож боротьба з "тіньовим флотом" вимагає нових підходів. Одним із таких може стати блокування критичних морських вузлів, як-от проток у Балтійському чи Чорному морях, через які проходить більшість російського нафтового експорту.

Серед дієвих заходів — обмеження для танкерів у Балтійському морі та протоках, які контролюються країнами НАТО. Наприклад, можна заборонити прохід суден зі "списку небезпечних" через проблеми технічного стану. Це створить додаткові витрати для Росії та зробить експорт менш вигідним.

Крім того, країнам Заходу слід використовувати ринкові важелі. Блокування для санкційних танкерів доступу до послуг у ключових портових центрах, навіть у нейтральних країнах, або введення додаткових витрат на транспортування нафти могло б ускладнити логістику.

Також необхідно запроваджувати інноваційні підходи, такі як автоматизовані системи моніторингу STS-операцій і створення глобального реєстру танкерів, задіяних у перевезенні російської нафти.

Це не лише зробить російський експорт дорожчим, а й сповільнить потоки, завдаючи удару по доходах Кремля.

Реальність вимагає виходу за межі стандартних рішень. Санкційна політика повинна враховувати воєнний стан і переглянути усталені норми міжнародного морського права. Блокування критичних проток для танкерів "тіньового флоту" є лише частиною цього процесу.

Ключовим залишається питання координації з країнами-імпортерами. Індія, Китай, Туреччина та інші покупці російської нафти повинні відчувати економічний тиск через вторинні санкції, що спонукало б до обмеження співпраці з Росією.

Російська нафтова галузь — не лише економічний, а й геополітичний ресурс Кремля. Знищення її експертної системи є стратегічною необхідністю для глобальної безпеки. Лише рішучі дії, спрямовані на повний демонтаж "тіньового флоту" і усунення його з глобального ринку, можуть стати основою для зупинки фінансування агресії.