Як кияни новорічні дерева ховали в шафах та коли в Києві вперше встановили ялинку на Софійській площі (фото)

Читать на русском
Автор
2605
Новорічна ялинка в Києві Новина оновлена 25 грудня 2024, 08:38
Новорічна ялинка в Києві. Фото Колаж "Телеграфу"

Цікава історія та традиції

Вперше новорічна ялинка з'явилася в Києві ще в середині минулого століття. Тоді новорічне дерево, вже з ілюмінацією, красувалося в самому центрі міста, на Майдані Незалежності.

Надалі зелена красуня постійно змінювала своє місце дислокації: її встановлювали на Європейській площі, біля філармонії, навпроти станції метро "Хрещатик" і навіть на вулиці Богдана Хмельницького.

1929 рік: ялинка у шафі

За радянських часів із приходом більшовиків святкування Різдва та Нового року в Україні було заборонене як "буржуазне" та "ідеологічно чуже для більшовиків". Люди змушені були прикрашати "підпільні" ялинки й іноді їх навіть ховали в шафах.

Різдво визнали контрреволюційним святом, але багато киян продовжували таємно встановлювати ялинки вдома.

Однак 1935 року радянська влада несподівано дозволила новорічні святкування, ймовірно, щоб "розважити" населення після Голодомору. Тоді Йосип Сталін дав старт народженню традиції святкування Нового року як одного з найбільших свят у Союзі.

1936 рік: перша ялинка на Софійській площі

Уперше головна ялинка столиці з’явилась на площі Героїв Перекопу (нині Софійська площа). Її прикрашали іграшками у вигляді дирижаблів, танків, а верхівку – червоною п’ятикутною зіркою.

Також поряд можна побачити ростову ляльку-фігуру Діда Мороза з бородою та палицею.

Тоді ж офіційно почалася передноворічна торгівля на ринках і магазинах, а на території нинішньої Софійської площі відкрився ялинковий базар.

1947 рік: ялинка серед руїн

Свято Нового року стало офіційним вихідним лише у 1947 році. У той час ялинки встановлювали на різних локаціях Києва: Майдані Незалежності, Хрещатику, а також на районних площах.

Киянка Євгенія Демченко згадує:

"У 1943 році після повернення з евакуації я знайшла іграшкового ведмедика серед руїн на Михайлівській площі. У ті складні роки це було справжнім дивом. У голодні сорокові роки, коли важко було з усім, я знаходжу іграшку. Хіба це не передріздвяне диво?".

70-80-ті роки: сімейні традиції та дитячі ялинки

У радянський період новорічні ранки для дітей проходили у Жовтневому палаці, Будинку офіцерів та Палаці "Україна". Але головне святкування для багатьох киян залишалось родинним – із прикрашеною вдома ялинкою.

Ялинка в роки Незалежності: Різдвяна зірка та вертеп

З поверненням Незалежності, у 90-ті роки, на верхівці ялинки встановили Різдвяну зірку, дерево стали прикрашати іграшковими будиночками, елементами національного декору і символами української кухні, а також елементами орнаментів.

Двотисячні: скандали і революції

У 2011 році на Майдані вперше встановили штучну ялинку, яка за формою нагадувала різнокольоровий конус. Не всі це зрозуміли і не всім це припало до душі, що спричинило появу перших мемів у соціальних мережах.

Після силового розгону наметового містечка Євромайдану і жорстокого побиття "Беркутом" студентів, 30 листопада комунальники за вказівкою влади почали встановлювати головний новорічний символ просто в епіцентрі майбутніх революційних подій.

Саме тому конструкція недобудованої ялинки була обклеєна національною символікою, політичними гаслами та революційними закликами.

Після того, як на Майдані загинули люди, починаючи з 2015 року, новорічну ялинку вирішено було встановлювати на Софійській площі.

І знову не обійшлося без традиційного скандалу: 2020 року на верхівку ялинки одягли "зачарований капелюх чарівника", який викликав негативну реакцію в деякої частини суспільства.

Щойно обрана влада від гріха подалі капелюх прибрала та замінила його на Вифлеємську зірку.

За матеріалами "БЖ".

Нагадаємо, ціни на новорічні ялинки в Україні цього року просто космічні, проте це не зупиняє мешканців столиці, які активно цікавляться вартістю живих ялинок. Цього року у Києві вже почали працювати офіційні ялинкові ярмарки, де можна придбати новорічне дерево на будь-який смак та гаманець.

Усі дерева чіповані і це дозволяє відстежити їхнє походження та вберегти покупців від придбання незаконно зрубаних хвойних.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, де в Києві можна покататися на ковзанах просто неба. Тут ви зможете не просто покататися під зоряним столичним небом, а й зробити яскраві світлини на пам'ять, випити гарячої кави або глінтвейну, а також отримати заряд позитивних емоцій на цілий рік уперед.