Катастрофічне зіткнення сформувало супутники Марса: вчені розповіли, що впало на планету

Два супутники Марса Фобос та Деймос вже давно привертають увагу вчених своїми неправильними формами. Донедавна спроби пояснити їхню появу не давали переконливих результатів, проте тепер ученим вдалося знайти переконливий варіант.

Як йдеться у роботі вчених з Токійського технологічного інституту (Японія), яка була представлена на Конференції місячних та планетарних досліджень, можливо, два об’єкти з’явилися в результаті зіткнення планети з крижаною кометою.

Річ у тому, що обидва супутники Марса мають викривлені форми, що дуже дивно як для супутників планети, але цілком нормально для астероїдів. Тому було дві версії того, як вони з’явилися.

Згідно з першою вони справді були астероїдами, які Марс "підхопив" своїм гравітаційним полем, однак у такому разі їхні орбіти були б набагато більш витягнутими.

Друга версія свідчить, що Марс зіткнувся з якимсь великим космічним об’єктом, через що на його орбіті сформувався диск уламків, які пізніше зібралися у його супутники. Однак у такому разі ми повинні бачити місце зіткнення на Марсі, а порода його супутників має бути оплавленою, чого не спостерігається.

Тому вчені провели моделювання того, який об’єкт міг би впасти на поверхню Марса, щоб породити Фобос і Деймос і дійшли висновку, що це велике тіло мало складатися з льоду на 70-90%. Проблема в тому, що у Сонячній системі зараз нічого подібного немає, проте аналіз астероїда Рюгу показав, що його "батько" складався з льоду на 20-90%. Тобто необхідний об’єкт міг існувати на ранніх етапах життя Сонячної системи.

Варто зазначити, що більш ранні дослідження припускали, що на Марс повинен був впасти об’єкт розміром між астероїдом Веста (525 кілометрів у діаметрі) та карликовою планетою Церера (952 кілометри в діаметрі). Для порівняння астероїд, який призвів до вимирання непташиних динозаврів у Крейдяному періоді, за оцінками був лише близько 10 кілометрів у діаметрі.

Як повідомлялося раніше, вчені встановили, що на Марсі у минулому відбувалися активні тектонічні процеси. Це на додаток до наявності води могло колись створити відмінні умови для зародження життя.