Діставали з боєм: як з’явилися банани в СРСР і скільки коштували екзотичні фрукти

У радянські часи банани були великим дефіцитом. Їх вважали рідкісним делікатесом, навіть більшим, ніж мандарини до Нового року. Звичні нам фрукти були на кшталт чорної ікри сьогодні.

Банани неодноразово показувалися в радянських фільмах і мультиках у вигляді того самого жаданого делікатесу. "Телеграф" вирішив розповісти читачам, як з’явилися банани в СРСР та скільки коштували ці екзотичні фрукти.

З цілком зрозумілих причин банани коштували дуже дорого і були доступні лише аристократам. Після Жовтневого перевороту вони зовсім зникли з полиць. Їх почали завозити лише за спецзамовленням для партійних верхівок. Банани повернулися на прилавки лише 1938 року. Появу фруктів багато хто вважав ознакою поліпшення життя СРСР, і це знаменна подія прямо пов’язували зі фразою Сталіна "Жити стало краще, жити стало веселіше ". Сам Сталін любив, щоб на його столі красувалася тропічна дивина, і без бананів не обходилося жодне застілля. Їх почали масово завозити до країни, але лише у великі міста. Діставалися вони, звісно, з боєм. Жителі сільської місцевості про них навіть не чули.

Головним імпортером фруктів СРСР став Китай. Звідти їх привозили ще недозрілими та зеленими. У середині 50-х відносини між Китаєм та СРСР сильно зіпсувалися, і банани стали привозити спочатку з В’єтнаму, а потім із Куби.

На екранах глядачі вперше побачили банани 1957 року, коли вийшов фільм про старого Хоттабича. Ніхто не здогадався, що банани в одній зі сцен були зроблені з пап’є-маше, оскільки співробітникам "Ленфільму" не вдалося купити справжні, а сценарій того вимагав.

Особливою популярністю у СРСР користувалися в’ялені банани. Дістати ці ласощі було практично неможливо, адже їх миттєво розкуповували.

Згодом банан ставав дедалі доступнішим для звичайного покупця.

Раніше "Телеграф" розповів, чому в СРСР була така популярна гранована склянка.