Питання не тільки в корупції. Що буде в Україні замість МСЕК

Президент України Володимир Зеленський вирішив розпустити усі МСЕК (медико-соціальні експертні комісії). До кінця 2024 року будуть ліквідовані усі МСЕК по країні.

Радикальний крок спровокований гучними скандалами з корупцією та виявленням прокурорів-інвалідів з гігантськими пенсіями. Та чи є цей підхід виваженим, чи не зашкодить особам з інвалідністю, чи готові медзаклади за 2 місяці взяти на себе функції МСЕК? "Телеграф" вирішив розібратися.

МСЕК скасовуються. Хронологія

22 жовтня Володимир Зеленський провів засідання Ради національної безпеки і оборони (РНБО). Було ухвалено низку рішень, зокрема розпуск усіх МСЕК у короткий строк — до 1 січня 2025 року.

Через три дні, 25 жовтня, з’явився план ліквідації МСЕК від Уряду, проте опублікованим для загалу план був ще пізніше.

До цього у Мінохорони здоров’я планували провести реформу. Але так різко, на момент рішення РНБО прогрес у реформуванні сягнув лише стадії проєкту закону, який проходив громадські обговорення. Тобто, зміни планувалися, але не "з плеча".

Ще через кілька днів, 29 жовтня за проєкт закону оперативно проголосувала Верховна Рада.

Що таке МСЕК

МСЕК — це спеціальний заклад Міністерства охорони здоров’я. Він своїм висновком визначає групу інвалідності, ступінь втрати працездатності й видає посвідчення. Зараз, щоб потрапити на прийом у МСЕК, людині потрібно добряче заморочитися й обійти різні бюджетні установи:

• звернутися до свого сімейного лікаря,
• протягом п’яти днів здати аналізи і пройти всіх профільних лікарів;
• кожен з лікарів ставить свій запис у медичній картці пацієнта, а також у формі 088/о — "Направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК)".
• Далі цей папірець розглядає й підписує лікарсько-консультативна комісія (ЛКК) і тільки після цього людину направляють на медико-соціальну експертизу до МСЕК.

Цю експертизу треба пройти протягом п’ятьох робочих днів з моменту отримання висновку ЛКК. Висновок МСЕК отримаєте теж за п’ять днів після того, як у них побуваєте.

Суть реформи МСЕК

Основні моменти:

• замість МСЕК буде новий процес – оцінювання повсякденного функціонування людини;
• медико-соціальна експертиза буде проводитись в *кластерних та *надкластерних лікарнях,
• сімейний або лікуючий лікар зможуть направляти на експертизу самостійно, без залучення ЛКК;
• запровадження електронного направлення для проходження експертизи;
• при ухваленні рішень обов’язкове використання е-системи ЕСОЗ;
• буде створений окремий інструментарій оцінки потреб людини, який надалі використовуватиметься і в інших сферах;
• інший порядок фінансування експертизи – кошти будуть сплачувати НСЗУ за проведення кожного оцінювання.
• можливість онлайн-участі на засіданнях МСЕК, але точні вимоги має встановити Уряд, тобто це може бути не для всіх.
• зміни в порядку встановлення інвалідності: замість особистої присутності розглядати документи пацієнтів для експертизи.
• на засідання МСЕК можуть бути присутні адвокати, чи інші уповноважені представники людей з інвалідністю (лікар тощо).

Поки що під питанням лишається статус МСЕК, бо у законі вони все ж згадуються, а у рішенні РНБО — розпускаються.

* Надкластерні – це лікарні, в яких є ресурси і технології для надання медичної допомоги у найбільш складних або рідкісних випадках захворювань; кластерні – багатопрофільні лікарні в межах госпітального округу, які мають забезпечити потребу населення в лікуванні найбільш поширених захворювань.

Виглядає як гасіння пожежі, — оцінка експертів

Чи достатнього 2 місяців (1 січня 2025 року усі МСЕК розпустять) для якісної реформи та як різкі зміни позначаться на особах з інвалідністю. "Телеграф"розпитав правозахисну організацію "Fight For Right".

"Якщо коротко, то недостатньо (часу, — Ред.). Зараз це більше виглядає як гасіння пожежі (народного гніву), ніж якісна реформа", — кажуть в організації та додають про відсутність якоїсь базової інформації про цю реформу.

Має бути вказано таке: яка зараз ситуація, які проблеми є, що хочуть змінити та як, що потрібно для цього зробити, як система буде виглядати через пів року, рік, п’ять чи 10 років, ризики реформи, додаткові ресурси тощо.

"Зараз цього всього немає. Є слова про те, що буде реформа, а що буде в результаті цієї реформи складно зрозуміти", — підсумували в організації.

Водночас у "Fight For Right" не приховують, що ліквідація МСЕК – це добре. Та зазначають — система була далекою до прав людини. Чи буде нова структура іншою, чи просто буде змінено вивіску на вході – наразі незрозуміло.

"Про реформу МСЕК говорять не перший рік. Шкода, що почалось щось насправді робитись лише за результатом корупційного скандалу. Ми бачили багато скарг від людей з інвалідністю та ветеранів та ветеранок з інвалідністю на роботу МСЕК, але цього було недостатньо щоби перейти від слів до дій", — кажуть правозахисники.

Вплив на права осіб з інвалідністю

У "Fight For Right" кажуть, що у цій ситуації вплив на осіб з інвалідністю їх хвилює найбільше, бо від висновку МСЕК багато чого залежить

"Від того, що написано в індивідуальній програмі реабілітації, від вчасності оформлення документів для людини з інвалідністю залежить дуже багато. Тому під час реформування системи дуже важливо пам’ятати, що питання не тільки в подоланні корупції, а і в тому, що від роботи цієї системи залежить життя багатьох людей з інвалідністю", — попереджають в ГО.

Скасувати папірці замало

Зміни потрібні, і вже дуже давно, кажуть правозахисники. У центрі реформи має бути питання зміни підходу. Варто змістити акцент із просто медичного підходу на труднощі, з якими зіштовхнеться людина у своєму житті.

"Якщо проводиться аналіз перешкод, з якими зіштовхнеться конкретна людина з конкретним станом здоров’я, тоді ми пропонуємо певні рішення, як мінімізувати наслідок перешкод. Тобто, ми на людину дивимося не як на хвору, а як на людину, яка, за умови отримання індивідуальної підтримки зможе працювати, навчатися, бути незалежною тощо. Саме цей підхід має бути стрижнем реформи, бо без цих змін питання інвалідності будуть розглядатися виключно в медичному контексті", — кажуть в організації.

Серед рекомендацій – цифровізація процесів. У 2024 році, коли існує купа цифрових додатків, коли велику кількість послуг можна отримати онлайн, у сфері отримання інвалідності цих змін не спостерігається.

"Збір різних довідок, потім інших довідок, а потім ще зробити їх ксерокопію і завірити ці копії – це сьогоднішня реальність для людей з інвалідністю і такої реальності не повинно бути", — діляться враженнями правозахисники.

Зазначимо, що у новому законі згадується цифровізація, але чітких правил поки не оприлюднено.

Участь людини у засіданні МСЕК чи новоствореної структури у "Fight For Right" необов’язковою. Багато людей з інвалідністю мають негативний досвід комунікації з МСЕК — принизливе ставлення та надання рекомендацій, які не відповідають потребам.

Новостворена структура має відповідати виключно за встановлення інвалідності, яке має прийматись на основі наданих документів без присутності людини з інвалідністю.

Важливо відокремити встановлення інвалідності від рекомендацій щодо освіти, реабілітації, зайнятості, соціальних послуг, засобів реабілітації тощо. Всі ці рекомендації має надавати мультидисциплінарна команда або інші фахівці та фахівчині, які безпосередньо працюють з людиною з інвалідністю і виконання цих рекомендацій не має залежати від документально встановленої інвалідності.

Раніше "Телеграф" розповідав, як живуть керівники МСЕК і скільки коштують їхні крісла. Зокрема посада очільника обласної МСЕК в регіонах коштувала від $50 тис., а у Київській області та столиці — від $100-200 тисяч відповідно.