Переїжджала кілька разів: як раніше виглядала пивна в Одесі, про яку писав Купрін

Одеса завжди славилася своїми атмосферними закладами, і один із найзнаковіших — це ресторан "Гамбрінус". Його історія розпочалася у середині ХІХ століття, коли німецькі пивовари почали розвивати культуру пивоваріння у місті. "Гамбрінус" став не лише символом одеської гастрономії, а й частиною міської легенди, яку зберегли спогади, фотографії та літературні твори.

Все почалося 1863 року, коли німецький пивовар Йоганн Ансельм відкрив свій пивний завод і перший "біргалле" на Грецькій площі. Заклад пропонував відвідувачам свіже пиво, ароматні ковбаси та стегенця, що стали улюбленим частуванням одеситів. Однак справжня історія "Гамбрінуса" почалася в 1864 році, коли в "круглому будинку" купця Маюрова відкрилася однойменна пивна.

У 1867 році "Гамбрінус" переїхав з будинку Маюрова до будівлі заводу Ансельма на Олександрівському проспекті. Заклад перетворився на популярний "пивний сад", де влітку звучала жива музика, а зимові вечори радували відвідувачів ароматом млинців та зігріваючим глінтвейном. Атмосфера поєднувала у собі затишок, гастрономію та живу культуру.

До кінця XIX століття "Гамбрінус" став ще більш відомим завдяки Пауліні Гоппенфельд, яка володіла закладом та розвивала пивне виробництво в Одесі. Тоді заклад знаходився на розі Преображенської та Дерибасівської у невеликому підвалі, описаному пізніше Олександром Купріним в однойменному оповіданні. Саме тут зародилася його відома душевна атмосфера, яка стала невіднятною частиною образу Одеси.

За радянських часів "Гамбрінус" знайшов нову адресу — кут Дерибасівської та Колодязного провулка. Відкритий у 1966 році пивний бар став місцем тяжіння творчої інтелігенції, туристів та мешканців міста. За кухлем пива тут звучали легенди про стару Одесу, живу музику та дружні розмови. Заклад працює донині.

Раніше "Телеграф" розповідав історію легендарного ресторану "Поплавок" у Дніпрі. Цей заклад розташовано на воді.