Називали "Катеринославським хмарочосом": історія філармонії в Дніпрі (фото)

Будівля, де зараз розташована Дніпровська філармонія, має довгу та насичену історію. Вона бачила різні часи, змінювала своє призначення та пережила багато подій. Сьогодні це важливий культурний центр міста, де можна насолодитися музикою та мистецтвом, проте так було не завжди.

Будівлю спорудили у проміжок між 1910 та 1913 роками на вулиці Воскресенській (на той час вона називалася Клубною). Архітектором проєкту став Олександр Гінзбург із Харкова. Його творіння було незвичним й виділялося серед інших у місті та отримало неофіційну назву "Катеринославський хмарочос".

Спочатку ця споруда виконувала роль театру-клубу громадського зібрання. Тут збиралася міська еліта, проводилися бали, укладалися угоди, а також, як і в багатьох подібних закладах того часу, грали в азартні ігри. У будівлі було два зали: один невеликий та інший – значно більший, здатний вмістити близько 4000 осіб.

З початком Першої світової війни в 1914 році було запроваджено заборону на азартні ігри та введено "сухий закон". Це стало серйозним ударом по фінансах клубу, який не зміг утримувати себе лише коштом членських внесків та концертних заходів. Вже восени того ж року будівлю передали у розпорядження Військового відомства – тут розмістили евакогоспіталь та склад меблів, вилучених з навчальних закладів.

У 1917 році відбулися кардинальні зміни – після революції власники будівлі втратили свої статки, а саму споруду націоналізували. Її передали у власність залізниці, і так з’явився Будинок культури залізничників. Тут проводилися агітаційні заходи, ставилися театральні вистави, звучали революційні промови, а згодом – концертні номери для працівників залізниці.

У 1927 році будівля офіційно перейшла у власність Сталінської залізниці, а вже через три роки її орендував театр імені Горького. Наступний важливий етап у розвитку будівлі настав у 1936 році, коли Дніпропетровська обласна виконавча рада ухвалила рішення про створення державної естради та філармонії. Вже на початку 1939 року тут почав діяти симфонічний оркестр під керівництвом Соломана Фельдмана. Саме в цей період на сцені виступали всесвітньо відомі артисти, серед яких Клавдія Шульженко, Любов Орлова, Аркадій Райкін та Леонід Утьосов.

Під час Другої світової війни будівля дивом залишилася неушкодженою, що дозволило швидко відновити її функціонування після завершення бойових дій. У 1958–1959 роках споруду офіційно передали Дніпропетровській обласній філармонії, проте згодом вона знову відійшла залізничникам, а також у її стінах розмістився Театр юного глядача.

У 1990-х роках будівля перебувала у занепаді та потребувала серйозної реконструкції. Лише у 2001 році вона була остаточно передана Дніпропетровській обласній філармонії, а у 2002 році отримала статус пам’ятки архітектури національного значення. Після капітального ремонту велика зала знову відкрила свої двері для поціновувачів класичної музики. Тут почали проходити концерти симфонічного оркестру, виступи джазових колективів та різноманітні культурні заходи.

Сьогодні Дніпровська філармонія продовжує дарувати людям натхнення, красу та незабутні емоції від музичних виступів.

Раніше "Телеграф" розповідав, як виглядала перша аптека в Дніпрі й куди зник її власник.