Де в Україні "живе" привид Каспер: місце з особливою історією

По обидва боки від річки Серет на Тернопільщині розкинулось село Касперівці, перша письмова згадка про яке датується 1469 роком. Звісно, ніякого Каспера там немає, але для багатьох назва може асоціюватися саме з цим мультяшним привидом.

"Телеграф" вирішив розповісти про походження цікавої назви та багату історію цього населеного пункту. В Касперівцях було зроблено багато археологічних знахідок.

Назва

За однією з версій, назва села походить від особового імені Каспер. Так звали одного з трьох волхвів, що принесли дари новонародженому Ісусу Христу. Це ім’я має латинське походження і через німецьку та польську традиції увійшло у вжиток у Центральній та Східній Європі. В Україні воно не було традиційним серед українців, але в Галичині та на Волині, де відчувався сильний вплив польської та частково німецької культури, такі імена зустрічалися.

Заснування

Село Касперівці було засноване в 1469 році. У 1619 році король Сигізмунд III надав Яну Лютомирському привілей на заснування міста в селі Касперівці, яке отримало назву Лютомирськ. Проте через часті турецько-татарські напади місто занепало. У 1641 році місто стало Лютомирськом Касперівці, а після 1786 року втратило статус міста. Також воно входило до складу короткочасного Турецького Подільського еялету, який існував з 1672 по 1699 рік. У цей період село було центром наїї в Язлофцькому санжаці під назвою Kaşperofça (Кашперофча).

Археологічні знахідки

На території села виявлені численні археологічні пам’ятки — від пізнього палеоліту до пізньофеодального періоду. Тут відкрито трипільське поселення на березі Серету, скарби римських монет, давньослов’янське поселення та давньоруський могильник. На жаль трипільське поселення практично зруйноване ГЕС. У 1908 році знайдено понад тисячу римських сестерціїв, а у 1932 та 1935 роках — монети Траяна, Адріана, Антоніна Пія, Марка Аврелія та Септімія Севера.

Давньослов’янське поселення, розташоване в центрі села на підвищенні правого берега Серету, виявлено в 1969 році: знайдено сліди напівземлянкових житлових споруд та ям, датованих VII століттям нашої ери.

Дністровські феномени

На південь від села, у межах урочища "Криве", розташовані дністровські феномени — геоморфологічна пам’ятка природи місцевого значення. На лівому березі Тупи знаходиться Касперівський каньйон — унікальні відшарування з рештками моховаток і голкошкірих вапняків.

Архітектурні пам'ятки

Серед архітектурних та культурних об’єктів села особливу увагу привертає вапнякова брила з видовбаним зображенням святого Онуфрія XVIII століття. За легендою, її створив чоловік, який втік із турецького табору, переплив Серет і сховався в лісі. Протягом кількох років він витесував фігуру святого, а після завершення роботи зник. Пізніше на цьому місці збудували капличку, яка не збереглася.

На території Касперівців збереглися церкви Святого Георгія (XVII ст.) та Святої Параскеви (1772 рік). Також є руїни римсько-католицької каплиці, збудованої в 1910 році.

Сьогодні Касперівці залишаються тихим і самобутнім селом з багатою історією, де переплітаються давні археологічні знахідки, середньовічні події та легенди. Тут кожен камінь і пагорб зберігають відлуння минулого, а назва села, яка нагадує про Каспера, додає місцю особливого шарму та загадковості. Для тих, хто цікавиться історією, культурою та природними феноменами, Касперівці стають живим музеєм просто неба, де можна відчути справжню атмосферу українського Поділля.

Нагадаємо, в Україні є чимало населених пунктів з дивними назвами. До прикладу, на Волині є село, назва якого схожа на ім'я глави МЗС Росії Сергія Лаврова. Однак вирішує цей каламбур наголос.