Наголос все змінює: в Україні є село-однофамілець головного рупора Кремля (карта)

В Україні є чимало населених пунктів з дивними назвами. До прикладу, на Волині є село, назва якого схожа на ім'я міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Однак вирішує цей каламбур наголос.

"Телеграф" розповість, що відомо про це село і чому воно має таку назву. Зауважимо, що йдеться про населений пункт Лаврів.

Історія та легенди утворення назви

Село Лаврів знаходиться у Луцькому районі Волинської області. Входить до складу Боратинської сільської громади. Його населення становить 1 164 осіб. Існує цей населений пункт досить довго, адже перша письмова згадка датована 1292 роком. У дарчій грамоті князя Лева Даниловича Галицького вказується, що землі та ліси Лаврова даруються для будівництва монастиря.

Наступна згадка про Лаврів була у 1545 році у книзі "Польща у XVI ст.". Там писали, що Лаврів – торгове містечко, яке славиться жвавими ярмарками. Окрім того, є дані, що приблизно після 1560 року у корчмі Лаврова один раз ночував Тарас Григорович Шевченко, коли повертався з міста Берестечка. Відомо, що туди поет їздив з археографічною експедицією, досліджуючи історичне минуле в Кременці, Почаєві, Берестечку, Луцьку.

Походження назви села має три легенди: перша — утворилась через те, що у давні часи у тутешніх лісах росли лаврові кущі; друга — жителі села подарували київському князю за перемогу лавровий вінок. І третя — найбільш вірогідна, що село названо на честь чоловічого монастиря – лаври. Відомо, що в Лаврові був побудований монастир у 1632 році на кошти селян, але він проіснував 149 років і згорів від блискавки.

Те, що назва Лаврів досить схожа на прізвище одного з головних путіністів Кремля Сергія Лаврова — просто збіг. До того ж українською село називається Лаврів з наголосом на "і", а російською буде Лавров, з наголосом на "а". Але враховуючи війну з РФ та відкриту ворожнечу, цей каламбур досить дотепний.

Цікаві факти про Лаврів

• Про село Лаврів написано три книги — книга Лідії Анохіної (нині проживає у Латвії), Феодосія Шевчука "Шляхами життя", Сіми Кордунової "Колиска родина".
• У 1922 році княгиня Марія повернулася у свій маєток села Лаврова. Але виявила, що майже усі книги з її бібліотеки забрали селяни. Тоді вона дала оголошення, що за повернену книгу дає дві ціни. Так у 1923 році в селі Лаврів було засновано хату-читальню на легальних умовах, з фондом 450 книжок різних видань.
• Це село має одні з найбільших розмірів на Волині: протяжність із заходу на схід – 12 км, із півночі на південь – 4 км.

Раніше "Телеграф" розповідав, що на Закарпатті є село з дивною назвою та родовищем газу.