Непристойно тільки російською. Слово "пукати" в українській мові значить зовсім не те, що ви думаєте

Читать на русском
Автор
6182
Українці сміються
Українці сміються. Фото Колаж "Телеграфу"

Українська мова ще не раз вас здивує

Українська мова насправді дуже багата і багатогранна, але багато людей, які тільки вирішили перейти на неї, припускається низки помилок через її дальню схожість з іншими слов’янськими мовами.

"Телеграф" вирішив розповісти про слово "пукати", яке навіть багато українців вживають не в його автентичному сенсі. Дійсно, росіяни кажуть "пукать" в значенні псувати повітря, але українці споконвіку мали на увазі зовсім інше.

Орфографічний словник української мови пояснює, що "пукати" — це дієслово недоконаного виду, яке означає лопатися, стукати, або навіть стріляти.

Іван Франко не тільки вживав його як синонім таких слів: розпускатися, зацвітати; стукати, тріскати.

Наприклад:

– Коли пукає акация, належиться сіяти кукурузи. ЕЗ. V. 246.

– Озимина зеленіла пишно, і пупчики на деревах пукали (О. Кобилянська)

– Тіло вкривали боляки [болячки] великі і пекучі, що набиралися, пукали, гнили, гоїлися і знов набирали. (Б. Лепкий)

– І чого ти, серце моє, тремтиш як листок на вітрі? І чому ти, серце моє, не пукнеш? (В. Стефаник)

А ще це слово часто вживалося у зв'язку із якимись шумними діями та гуркотом. Його синонімами є: колотити, гримати, гупати, шуміти тощо.

– Те крутилось і тріщало, а те пукало й гуло. Стор. МПр.

На Буковині це цікаве слово часто вживають, коли хтось стукає у двері чи вікно. Існує навіть такий варіант як "напукатися" – настукатися у двері.

Наприклад:

– Хтось пукає у двері моєї хати. Входить дідусь в зеленім сьвяточнім ґданьскім жупані, підперезаний широким поясом, з шапкою на завісах в руках (О. Маковей, "Мій прадід", Б. 1896, 165-166, 1)

– Кричить баба, репетує, пукає в вікно. (С. Руданський)

– Запукай в двері. – Чекайте, – кажу, – чого би я мав пукати до чужого гробівця? Та же то не хата. – Пукай і не переч. (Ю. Винничук)

– Ой піду я під віконце, пукну. (Сл. Б. Грінченка)

Досить поширене вживання цього слова в українській літературі в значенні стріляти.

Наприклад:

– Тепер було чути, як ріденько пукають січовицькі карабіни, і Тиса гейби ковтала ті несмілі звуки. (М. Дочинець)

– Чи там пукне з пістоля, а ми вже думаємо: з пушок палять, і вже вбито кого-небудь. (Г. Квітка-Основ'яненко)

– Як послиниш, було, клоччя та зробиш з того клоччя кульку, – тугу-тугу! – та як пукнеш, було, так кулька та вище від берестка летить! (Остап Вишня)

Нагадаємо: слово "уют" правильно перекладається українською мовою як "затишок", від слова "тиша". При цьому, що цікаво, слово "затишок" використовується не тільки для опису комфортної середи, але ще й тихого місця, без зайвого шуму, суєти, загалом стану спокою, перерви.