Там був кінотеатр і престижні квартири: як легендарний "Зелений дім" у Харкові опинився на межі зникнення

Будинок Буркевича, відомий також як "Зелений дім" на Полтавському шляху в Харкові, спочатку задумувався як прибутковий — із магазинами на першому поверсі та квартирами вище. За більш ніж сто років існування він не раз змінював власників і призначення, а сьогодні руйнується.

"Телеграф" розповідає історію однієї зі знакових харківських будівель, яка може невдовзі зникнути.

Ділянку на розі Єкатеринославської вулиці № 1 (тепер Полтавський Шлях), де згодом був збудований "зелений дім", колезький радник Карл Буркевич придбав у 1877 році, зазначається на порталі Otkudarodom. Він задумав масштабне будівництво й зніс більшу частину старих споруд, залишивши недоторканими лише комплекс на Конторській та двоповерховий кам’яний будинок.

У 1879 році архітектор Олександр Шиле склав проєкт нового кам’яного триповерхового будинку з підвалом. Але цей проєкт, який передбачав магазини на першому поверсі та квартири вище, був повернений на доопрацювання через численні недоліки (відсутність в’їзної брами, неясну систему опалення, зауваження до сходів).

Не дочекавшись затвердження основного проєкту, в 1882 Буркевич самостійно спроєктував і побудував тимчасові кам’яні магазини, прилаштувавши їх до вцілілих крамниць на розі.

До будівництва основного кам’яного будинку Буркевич зміг приступити пізніше. Проєкт, скорочений у довжині й з мансардою замість повноцінного третього поверху, був перероблений. Будівництво будинку завершилося у 1888 році.

Перший поверх зайняли магазини (зокрема книжковий магазин Суворіна "Нове время"), другий — квартири, третій — кімнати в найм. Витративши значні кошти, Буркевич не зміг завершити оздоблення й продав будинок з аукціону. У 1901 році власником "Зеленого дому" був гірничий інженер Петро Іванов, а з 1910 по 1917 рік — купець і шведський консул Адольф Мюнх. Саме він прибудував із боку двору додаткову будівлю та відкрив там кінотеатр "Миньон".

У радянські роки на цьому місці продовжував працювати кінотеатр — уже імені Карла Маркса. Крім того, тут розміщувалися магазини, заочні машинобудівний та архітектурний технікуми.

Після Другої світової війни будинок неодноразово передавали різним організаціям. У 2006 році будівля перейшла на баланс Харківського національного економічного університету. Тоді вона ще виглядала досить міцною, і керівництво вишу планувало провести легкий ремонт. Але з’ясувалося, що як пам’ятка архітектури будинок потребує не ремонту, а дороговартісної реставрації. Вартість таких робіт виявилася утричі вищою за будівництво нового корпусу, і в результаті будівлю залишили без відновлення.

Відтоді дім стояв без опалення й догляду, поступово руйнуючись. Особливо сильно він постраждав у 2022 році під час ракетного удару по Павлівській площі — вибух пошкодив перекриття та частину фасаду. Сьогодні це місце нагадує про колишню велич і водночас викликає тривогу: будівля перебуває в аварійному стані, і її доля залишається невизначеною.

Раніше "Телеграф" розповідав історію будинку Потебні у Харкові. Будівлі понад 120 років і вона активно експлуатується.