Хоробра красуня врятувала його від татарів: яку історію зберігає 500-літній Дубенський замок в Україні (фото)

У місті Дубно на Рівненщині розташований замок князів Острозьких — одна з найстаріших фортець України. Споруда XV століття збереглася до наших днів і нині є важливою історичною пам’яткою регіону.

Замок неодноразово ставав центром важливих історичних подій: тут відбувалися облоги, зберігалися князівські скарби та архіви, а його підземелля довгий час залишалися таємними. Як і інші старовинні історичні будівлі, ця також має легенди. "Телеграф" вирішив розповісти про історію та цікаві перекази цього місця.

З чого почалась історія визначної пам'ятки культури України

Історія замку нерозривно пов’язана з історією самого Дубна. Територія міста була заселена здавна, а перша писемна згадка про нього датована 1100 роком у "Повісті минулих літ". Тоді місто вже мало важливе стратегічне значення — стояло на перехресті торгівельних шляхів, які сполучали Київську Русь із західними землями.

Ще у XII столітті на цьому місці існувало давньоруське укріплене городище, обнесене валами та дерев’яними стінами. Воно служило захистом від кочівників, насамперед від половців. Однак після навали татаро-монголів у XIII столітті укріплення було зруйновано.

У XIV столітті Дубно потрапило під владу Великого князівства Литовського, і місто почало відроджуватись. У XV столітті, коли Волинню володіли могутні князі Острозькі, постало питання про зведення сучаснішої фортеці. Спочатку князь Федір Острозький спорудив дерев’яно-земляне укріплення, яке стало прототипом майбутнього замку.

Новий етап у розвитку фортеці пов’язаний з ім’ям князя Костянтина Острозького. У 1492 році він розпочав будівництво кам’яного замку, який мав стати не лише оборонним центром, а й резиденцією роду. Князь перетворив дерев’яні укріплення на могутні кам’яні стіни з бастіонами та вежами. Фортеця розташувалася на березі річки Іква, що посилювало її оборонні можливості.

Замок швидко став політичним та адміністративним центром князівських володінь. Тут приймали важливі рішення, зберігали архіви, зброю, цінності, а в підземеллях — провізію на випадок облоги. Вхід до підземних ходів, за переказами, з’єднував замок із іншими оборонними спорудами міста.

Фортеця неодноразово витримувала облоги. У 1506 році татари вперше намагалися штурмувати Дубно, але марно. Найвідоміша облога відбулася у 1648 році, коли козацькі війська під проводом Максима Кривоноса намагалися захопити замок під час національно-визвольної війни. Та й цього разу твердиня встояла. Дубенські стіни залишилися неприступними і під час повстання Палія у 1703 році.

На початку XVII століття князь Януш Острозький здійснив масштабну реконструкцію фортеці, надавши їй риси пізнього Ренесансу. Тоді з’явилися два бастіони зі сторожовими вежами, а замкову артилерію посилили десятки гармат. Саме в цей період замок набув вигляду, який частково зберігся донині.

Згодом родовий маєток перейшов у власність Любомирських. З південного боку зберігся старіший палац Острозьких, а з північного — новіший палац Любомирських. Проте з початком XIX століття замок утратив військове значення і почав занепадати. Частину споруд використовували під господарські потреби, а реставраційні роботи зупинили через нестачу коштів.

Після поділів Речі Посполитої Дубно опинилося під владою Російської імперії. Замок неодноразово переходив у різні руки: у його стінах розміщували військові частини царської армії, згодом австрійські війська, армія УНР, польські підрозділи, радянські гарнізони. У роки Другої світової війни в замку діяв сумнозвісний підрозділ НКВД, де під час відступу радянська влада стратила в’язнів.

Дві світові війни принесли фортеці значні руйнування. До 1991 року її територія залишалася закритою — там розташовувалися радянські казарми. Лише після здобуття Україною незалежності замок відкрили для відвідувачів і взяли під державну охорону як пам’ятку історії та архітектури.

Сьогодні Дубенський замок — це не просто археологічна спадщина, а справжній культурний осередок. У його стінах працює музей, проходять фестивалі, виставки, театралізовані дійства та історичні реконструкції. Щороку сюди приїздять тисячі туристів із різних куточків України та з-за кордону, щоб побачити бастіони, князівські палаци й пройти стародавніми підземеллями.

Як туди дібратись

До Дубенського замку можна дістатись громадським транспортом. З залізничного вокзалу потрібно сісти на маршрутку №1, 11, 15 або 17, які зупиняються на зупинці "Площа".

Якщо автомобілем, то спочатку потрібно доїхати до головної дороги міста. В’їжджаючи зі сторони залізничного вокзалу, потрібно проїхати близько 2,6 км, на кільці повернути ліворуч і їхати головною дорогою до центру. На потрійному перехресті рухатись прямо — з правого боку буде замок з невеликим паркувальним майданчиком.

Легенди, що оживають у стінах Дубенського замку

Дубенський замок відомий не лише своєю історією, а й численними легендами, які з покоління в покоління передають мешканці Волині. Вони додають старовинній фортеці особливого шарму.

Відважна наречена

За переказами, під час весільного бенкету в замку князів Острозьких на місто раптово напало татарське військо. Серед загальної паніки юна наречена вибігла на бастіон і, вихопивши запал у гармашів, здійснила постріл із гармати. Ядро влучило в шатро воєначальника ворогів — сина хана, після чого нападники відступили. Відтоді її вважають символом жіночої відваги й честі.

Скарби Острозьких

Інша легенда розповідає про заховані в підземеллях замку незліченні багатства роду Острозьких. Кажуть, князі замурували їх у таємних сховищах, а над скарбами лежить прокляття, що береже їх від чужинців. Знайти їх, за віруваннями, може лише нащадок князівського роду.

Підземні ходи

Місцеві перекази також згадують підземні тунелі, що тягнуться на кілометри під землею й з’єднують замок із монастирями Дубна. Старожили кажуть, що в темних коридорах досі можна почути кроки та шепіт привидів минулого.

Голова турка у стіні

Ще одна легенда оповідає, що після однієї з битв голову загиблого турецького воєначальника замурували в стіну замку. Мовляв, цей камінь має магічну силу, але знайти його нікому так і не вдалося.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що в Україні є замок, якому вже 700 років. За легендою, там замурували монаха.