АЗС можуть зникнути з прифронтових міст? Які є альтернативи звичайним заправкам

У містах із високою активністю FPV-дронів стаціонарні АЗС можуть бути надто вразливими для роботи. Паливний експерт і співзасновник групи компаній Prime Дмитро Льоушкін вважає, що в таких умовах альтернативою може стати адресна доставка пального.

У коментарі РБК-Україна він пояснив, як може працювати така модель, чому відсутність АЗС не обов'язково призведе до дефіциту пального та які ризики створює стихійна торгівля.

Як працюватиме доставка пального

За словами Дмитра Льоушкіна, для територій, де FPV-дрони створюють постійну загрозу, доцільніше використовувати адресну доставку пального безпосередньо споживачам.

"Якщо ми кажемо про міста, де дуже небезпечно, я не бачу нічого іншого, окрім адресної доставки пального звичайними легковими машинами, які нічим не відрізняються від звичайних легкових. Щоб це працювало за принципом, наприклад, Glovo", — пояснив експерт.

За його словами, сама концепція мобільної АЗС технічно не є складною. Йдеться про автомобіль, обладнаний ємностями для пального та системою його відпуску.

Таким чином, замість поїздки водія на стаціонарну заправку пальне доставлятимуть безпосередньо за адресою.

Відсутність АЗС не означає дефіциту

Льоушкін також звернув увагу, що зникнення стаціонарних АЗС саме по собі не означатиме, що пальне стане недоступним.

На його думку, якщо легальний ринок не зможе задовольнити попит, його частково спробує замістити стихійна торгівля.

"Якщо немає АЗС, це не означає, що зовсім неможливо ніде заправитися. Це буде стихійний ринок. Будуть люди їздити, купувати, перепродувати, щось заробляти на цьому", — зазначив експерт.

Тобто проблема може полягати не стільки у фізичній відсутності пального, скільки у способі його продажу та контролі за таким ринком.

Які ризики виникнуть

За словами Льоушкіна, стихійна торгівля створює значно більше ризиків для держави та споживачів.

Зокрема, у такому випадку буде складніше контролювати:

• хто саме продає пальне;
• чи сплачуються з його реалізації податки;
• якою є якість пального;
• наскільки легально працюють продавці.

Таким чином, у разі скорочення мережі АЗС питання полягатиме не лише у фізичній доступності бензину чи дизеля. Не менш важливим стане те, чи зможе легальний ринок запропонувати безпечний і контрольований спосіб доставки пального в райони, де традиційні заправки працювати не можуть.

Раніше "Телеграф" розплвіжав, чи чекати на дизель по 100+ грн/л.