Перепоховання Євгена Коновальця: як Андрій Білецький продовжує традиції полковника

Повернення праху полковника Євгена Коновальця в Україну викликало дискусію не лише за межами країни, а й усередині українського суспільства. Особливої уваги події додала участь у богослужінні на честь Коновальця командувача Третього армійського корпусу Андрія Білецького та його військовослужбовців.

Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко пояснив, чому для Білецького та Третього армійського корпусу повернення Коновальця має значення, що виходить далеко за межі символічного перепоховання.

Чому повернення Коновальця викликало дискусію

Поховання Євгена Коновальця на українській землі Коваленко називає відновленням історичної справедливості та продовженням формування Пантеону українських героїв.

Водночас саме церемонія прощання та богослужіння у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві викликали дискусії. У заході взяли участь Андрій Білецький та військовослужбовці Третього армійського корпусу.

Коваленко вважає, що критика частково виникла через нерозуміння того, яке значення ця подія має для сучасного війська.

"Ми говоримо не про якесь ситуативне піар-заходи, як деякі намагаються виставити це перепоховання, а про відданість традиціям легендарного полковника".

На його думку, для Білецького та створених за його участі військових структур це питання принципу.

Від "Азову" до Третього армійського корпусу

Коваленко окремо нагадує про участь Третього армійського корпусу в перепохованні полковника армії УНР Андрія Мельника 25 травня.

Цей епізод оглядач пов'язує із загальною концепцією військових формувань, які очолював або створював Білецький. Йдеться про орієнтацію на досвід українських військових командирів минулого.

За словами Коваленка, саме на принципах, які він пов'язує з Євгеном Коновальцем, Білецький формував полк "Азов".Оглядач також пов’язує з цією традицією Військову школу імені полковника Євгена Коновальця, Третю штурмову бригаду, Третій армійський корпус, Хорунжу службу, Патронатну службу "Ангели Трійки" та ветеранський напрям.

"Для 3-го АК, в основу якого командувачем генералом Андрієм Білецьким закладено принципи та філософію командування та управління військами легендарними командирами ОУН, є справою принципу повернення офіцерів-героїв в Україну", — написав Олександр Коваленко.

Тобто Коновалець у цій системі координат виступає не просто історичним символом. Його ім’я використовується як маркер певної військової традиції, яку сучасні формування намагаються продовжити.

Яку спадкоємність бачить Коваленко

За версією оглядача, спадкоємність полягає не лише у символах чи використанні імен історичних командирів.

Він звертає увагу на принципи управління військом, роль командира та значення сержантського корпусу. Командир, за цією логікою, має бути не лише начальником, а й провідником та наставником для підлеглих.

Окремо Коваленко наголошує на ролі сержантів як сполучної ланки між командуванням та особовим складом.

Саме ці принципи він пов'язує з традиціями Січових стрільців, Чорних запорожців, Української військової організації, ОУН та УПА.

Чому досвід минулого знову став актуальним

Коваленко проводить паралель із подіями 1918 року. Після приходу до влади Павла Скоропадського полк Січових стрільців 1 травня 1918 року був роззброєний та розформований на вимогу німецького командування.

На думку оглядача, ця історія демонструє проблему, яка залишається актуальною і сьогодні: армія та військові кадри не можуть залежати лише від конкретного етапу війни.

З цього він робить висновок, що підготовка війська має тривати незалежно від того, чи перебуває країна у конкретній фазі бойових дій.

У цьому контексті повернення Коновальця стає для Білецького не просто даниною історичній постаті. Коваленко трактує його як демонстрацію спадкоємності — від командирів визвольних змагань до сучасних українських військових формувань.

"Традиційність і спадковість, перенесена через сторіччя, це те, що нині тінь минулого відбито в армії нового покоління, нової доби", — підсумував Олександр Коваленко.

Раніше "Телеграф" розповідав, як у Києві прощаються із засновником ОУН Євгеном Коновальцем.