Допомога дітям з інвалідністю на сотні мільйонів: чому бюджетні гроші віддавали фірмам з одним працівником

Дітей з інвалідністю підгрупи А до 18 років мають забезпечити портативними зарядними станціями за кошти державного фонду. На цю програму вже спрямували 883,5 млн грн, однак аналіз закупівель показує: частину обладнання держава купувала за цінами, суттєво вищими за пропозиції на відкритому ринку.

"Телеграф" проаналізував закупівлі Фонду декарбонізації України та виявив низку питань до ефективності витрачання коштів. Зокрема, Фонд у різних закупівлях обирав пропозиції компаній, серед яких були підприємства з одним працівником, тоді як аналогічне обладнання "Епіцентр К" пропонував дешевше. Більше читайте у матеріалі: Золоті зарядки для дітей з інвалідністю: як Фонд декарбонізації злив сотні мільйонів через дивні фірми

Сотні мільйонів на зарядні станції

Про програму забезпечення дітей зарядними електростанціями у Фонді декарбонізації України заявили у березні 2026 року. Йдеться про дітей з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років.

"Діти з інвалідністю підгрупи А до 18 років будуть забезпечені портативними зарядними електростанціями за рахунок коштів державного фонду", — заявили у Фонді декарбонізації України.

Фонд декарбонізації фінансується коштом державного бюджету, а також партнерів. Його діяльність, зокрема, спрямована на скорочення викидів вуглецю та підтримку відповідних енергетичних проєктів.

Заявки на отримання станцій оформлювали через Пенсійний фонд України, тоді як закупівлю обладнання проводив Фонд декарбонізації.

Для цього Фонд провів низку закупівель. Частину з них здійснювали без відкритої конкурентної процедури, посилаючись на воєнний стан та необхідність оперативного забезпечення дітей обладнанням.

Загалом на придбання зарядних станцій уже спрямували близько 883,5 млн грн.

Держава могла купити дешевше

Питання виникають насамперед до цін, за якими Фонд купував обладнання.

Показовим є порівняння із пропозиціями "Епіцентр К", який брав участь у відкритих закупівлях та пропонував аналогічні зарядні станції за нижчою вартістю.

Наприклад, модель Deye AE-FS2.0-2H2 "Епіцентр" пропонував по 32 586 грн без ПДВ. Водночас в одній із закупівель Фонду така сама станція коштувала 41 999 грн без ПДВ.

Різниця становить майже 9,4 тис. грн на одній станції.

За обсягами відповідної закупівлі потенційна переплата лише за цією позицією сягнула 32,6 млн грн.

І це не єдиний приклад. За іншою закупівлею різниця між цінами Фонду та пропозиціями "Епіцентру", за підрахунками "Телеграфу", могла становити ще 17,9 млн грн.

Сотні мільйонів — компаніям з одним працівником

Окреме питання — хто саме отримував багатомільйонні замовлення Фонду декарбонізації України.

Серед переможців закупівель опинилися компанії, офіційний штат яких складався фактично з однієї людини.

Зокрема, ТОВ "Інтгеніо" отримало замовлення на зарядні станції загальною вартістю 189,8 млн грн. За даними відкритих реєстрів, у компанії працював лише один співробітник — директор Сергій Шоломейчук.

При цьому фінансові показники підприємства напередодні великого державного контракту були мінімальними.

У 2023–2024 роках "Інтгеніо" мало нульовий дохід. У 2025 році виторг компанії становив близько 968 тис. грн, а чистий прибуток — близько 7,5 тис. грн.

Ще показовіша ситуація з ТОВ "БукЕнерджі Груп". Компанію створили у серпні 2025 року зі статутним капіталом 5 тис. грн, а офіційно в ній працювала одна людина — власник і директор Олександр Єлендюк.

Попри це, вже у 2026 році компанія отримала від Фонду декарбонізації кілька великих замовлень:

• 30 червня 2026 року — на 117,7 млн грн;
• 12 серпня 2026 року — на 89,2 млн грн, договір на момент аналізу ще не був підписаний;
• 13 серпня 2026 року — на 227,6 млн грн.

Загальна вартість цих закупівель — близько 434,5 млн грн за 11 073 зарядні станції.

Тобто компанія, створена менш ніж за рік до проведення цих закупівель, з мінімальним статутним капіталом та одним працівником отримала можливість претендувати на державні контракти на сотні мільйонів гривень.

Дешевшу пропозицію відхилили

Окреме питання виникає щодо відкритих торгів, де замовник уже мав можливість безпосередньо порівняти пропозиції різних учасників.

В одному з тендерів "Епіцентр К" запропонував зарядні станції по 32 586,2 грн, тоді як пропозиція "БукЕнерджі Груп" становила 39 250 грн.

Тобто різниця між цінами сягала приблизно 30%.

Попри це, пропозицію "Епіцентру" Фонд відхилив через претензії до гарантійного листа. Натомість дорожча пропозиція "БукЕнерджі Груп" була прийнята.

У результаті питання виникає вже не лише до самих постачальників, а й до критеріїв, за якими Фонд оцінював учасників.

Адже коли один великий учасник пропонує ту саму техніку дешевше, а його пропозицію відхиляють через формальну невідповідність, тоді як дорожча пропозиція проходить відбір, це потребує окремого пояснення замовника.

За підрахунками "Телеграфу", якби обладнання купували за нижчими ринковими цінами, бюджет міг би заощадити близько 73,7 млн грн.

Раніше "Телеграф" розповідав, як експрацівник Мін’юсту та колишній слідчий будували "бізнес".