У Європі почали зносити панельні будинки: що буде із застарілим житлом в Україні

У європейських країнах зносять цілі квартали панельних будинків, зведених для швидкого подолання повоєнного дефіциту житла. Одні будівлі демонтують через небезпечний стан, інші – через спорожнілі квартири та високі витрати на утримання. В Україні оновлення застарілого житлового фонду також стоїть на порядку денному: вибір між реконструкцією і знесенням залежить від стану конкретного будинку та доцільності його ремонту.

Чому Німеччина зносить панельні квартали

Після 1990 року східні землі Німеччини почали втрачати населення: люди переїжджали на захід країни або залишали старі житлові масиви. Частина квартир спорожніла, а утримання великих будинків стало фінансово невигідним. У межах програми Stadtumbau Ost у 2002–2010 роках ліквідували понад 260 000 квартир, значною мірою саме в панельних будинках, пише KB.pl.

У невеликих містах проблема порожнього житла зберігається. Будівлі поступово руйнуються, їхня модернізація не окупається, а знайти покупців складно. Водночас у Берліні та Дрездені високий попит підтримує інтерес до квартир у панельних будинках – як для купівлі, так і для оренди.

Як діють у Чехії, Франції та Великій Британії

У Чехії демонтаж має переважно локальний характер. Наприклад, житловий масив Ханов у місті Мост розбирають поетапно через руйнування будівель і загрози безпеці. Значну частину панельного фонду в країні натомість ремонтують та модернізують.

У Франції наприкінці 1990-х років розпочалася загальнонаціональна програма знесення великих комплексів громадського житла, переважно на міських околицях. Серед них є й повоєнні збірні будинки. Рішення пов’язані з оновленням застарілих периферійних кварталів.

У Великій Британії ставлення до великопанельних конструкцій змінилося після трагедії в лондонському будинку Ронан-Пойнт у 1968 році. Вибух газу на 18-му поверсі зруйнував частину зовнішньої стіни, а недостатні конструктивні зв’язки спричинили обвал усього кута будівлі. Загинули чотири людини, ще понад десять зазнали поранень. Відтоді безпека такого житла стала одним із ключових аргументів під час ухвалення рішень про його подальше використання.

Що передбачає оновлення застарілого житла в Україні

За різними оцінками, в Україні оновлення потребують від 25 до 30 тис. морально та фізично зношених житлових будинків, повідомляє Фокус. Законопроєкт №6458 про комплексну реконструкцію кварталів застарілого житлового фонду зареєстрували у 2021 році, а 21 вересня 2022 року ухвалили за основу. У травневій публікації видання повідомляло про підготовку документа до другого читання.

Експертка Вікторія Берещак пояснює, що рішення щодо кожного будинку чи кварталу має бути індивідуальним. Самого показника зношеності недостатньо для вибору між ремонтом і демонтажем.

"На практиці має працювати чітка логіка з трьома обов’язковими рівнями оцінки. Перший – незалежне технічне обстеження, яке визначає стан несучих конструкцій, інженерних мереж і загальну безпеку будинку. Другий – енергоаудит, що показує ефективність будівлі та витрати на її утримання. Третій – техніко-економічне обґрунтування, яке має відповісти на головне питання: що раціональніше – модернізація чи знесення", – пояснила Вікторія Берещак.

За її оцінкою, більшу частину панельного житла достатньо модернізувати. Знесення має залишатися крайнім рішенням – коли реконструкція технічно неможлива або економічно невиправдана.

Чому разом із будинками потрібно міняти комунікації

Реконструкція українських хрущовок потребує оновлення зовнішніх мереж: теплотрас, водогонів, каналізації та електропідстанцій. Інакше нові або капітально відремонтовані будинки залишаться залежними від зношеної інфраструктури.

"Можна набудувати десятки будинків замість хрущовок, але потім самим потрапити в халепу. Старі мережі будуть виходити з ладу", – зазначив засновник громадського об’єднання "Союз споживачів комунальних послуг" Олег Попенко.

Він наголошує, що заміна комунікацій має бути обов’язковою частиною реновації. В Україні вже є приклади житлових комплексів, де активна забудова не супроводжувалася належним оновленням інфраструктури.

Як повідомляв "Телеграф", утеплення лише однієї квартири не усуває тепловтрати через стики панелей, дах і підвал.