Лабораторія за стінами "будинку Дракули": чим дивує старовинний маєток під Вінницею

У Гнівані Вінницької області зберігся незвичайний маєток, який місцеві жителі називають "будинком Дракули". Будівля на Жмеринській вулиці привертає увагу кам’яними фасадами, складним дахом і легендами, що виникли навколо неї.

Розповідаємо історію цього незвичайного будинку.

Хто збудував маєток у Гнівані

На початку XX століття братам Францу та Карлу Ярошинським належали частина Гнівані, цукровий завод і каменярська майстерня. Виробництву була потрібна якісна сировина, тому Карл вирішив збудувати лабораторію для досліджень, зокрема буряків.

За зразок узяли мисливський будиночок, але замість дерев’яного зрубу використали камінь, пише Vinnytsia Future. Кам’яні блоки, заготовлені в каменоломнях, нумерували й підписували. На виготовлення елементів будівлі пішло щонайменше два роки. Потім їх зібрали в єдину конструкцію.

В оздобленні фасаду поєднуються бароко й еклектика. У будинку є вісім кімнат різного розміру, барокові димарі та дах складної форми, яку теслі називають "ластівчиним хвостом". Черепицю привезли з Європи. Між зовнішньою кам’яною кладкою та внутрішньою цегляною стіною проклали десятисантиметровий шар коркового дерева. Він допомагав зберігати тепло взимку й прохолоду влітку.

Від досліджень буряків до ветеринарної лабораторії

Бактеріологічну лабораторію відкрили 1901 року. Тут досліджували сировину й удосконалювали методи боротьби зі шкідниками. У місцевому шкільному музеї збереглися довгі скляні колби, штампи й печатки, пов’язані з її роботою.

Лабораторія працювала до 1918 року. Потім у будівлі розмістився штаб Армії УНР. Восени 1919 року будинок і господарські приміщення займали військові Української Галицької армії. За радянської влади тут відкрили хімічний технікум, який співпрацював із цукровим заводом, а лабораторія відновила роботу.

Після захоплення міста нацистами в липні 1941 року в будівлі розмістили комендатуру. У повоєнні роки її зайняла ветеринарна лабораторія. Тварин, які захворіли на смертельно небезпечні інфекції, спалювали в крематорії поруч із будинком. За спогадами вчителя історії Гніванської гімназії Олександра Коваля, лабораторія працювала і 1994 року, іще кілька років.

Звідки взялися легенди про Дракулу

Зв’язок із графом Дракулою – місцева легенда. Вона виникла через зовнішню схожість маєтку з житлом, яке приписують графу. Незвичайна архітектура та минуле лабораторії породили й інші історії. Як розповідає "33 канал", одне з повір’їв обіцяло надзвичайну силу тому, хто торкнеться каменів.

Після закриття лабораторії будинок спорожнів, а територія заросла чагарниками й захарастилася сміттям. Будівля перебуває у приватній власності, а її власник живе далеко, тому за "будинком Дракули" ніхто не доглядає.

Раніше "Телеграф" розповідав історію палацу архієпископів, розташованого неподалік від Львова.