Мирні переговори в Абу-Дабі: чим може закінчитися нова зустріч України, США та Росії

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Переговори України, США та Росії в Абу-Дабі попередньо запланували на 4 листопада. Про це повідомляє УНІАН із посиланням на заяву прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска. Водночас в українській переговорній команді наголошують, що остаточної дати зустрічі поки немає, а консультації тривають.

"Телеграф" запитав у ШІ, які сценарії розвитку переговорів можливі і що може вплинути на подальший перебіг дипломатичного процесу.

Чому переговори можуть не принести швидкого результату

Попередні переговори за посередництва США не дали істотного прогресу через розбіжності щодо територій. Росія наполягає на контролі над усім Донбасом, тоді як Україна відкидає вимоги поступитися територіями, які російська армія не захопила.

Президент Володимир Зеленський у виступі перед аналітичним центром Hudson Institute заявив, що Україна готова до тристоронніх переговорів на рівні команд у першій половині листопада. Він також наголосив, що для вирішення ключових питань необхідна зустріч лідерів держав, а Європа має брати участь у дипломатичному процесі.

Переговори продовжаться без швидкої мирної угоди

Найімовірніший варіант — сторони проведуть зустріч, але не зможуть одразу погодити умови завершення війни. Переговори можуть перейти в серію консультацій, під час яких учасники уточнюватимуть позиції та шукатимуть можливі компроміси.

Навіть якщо сторонам вдасться узгодити подальший формат переговорів, це не гарантуватиме швидкого результату. Для укладення мирної угоди необхідно погодити не лише умови припинення бойових дій, а й механізми контролю за їх дотриманням та гарантії того, що Росія не відновить наступ.

Тому навіть за умови продовження дипломатичного процесу переговори можуть затягнутися. Їхній результат залежатиме від готовності сторін перейти від обміну позиціями до конкретних домовленостей, які кожна з них погодиться виконувати.

Сторони досягнуть часткових домовленостей

Другий можливий варіант — обмежені домовленості щодо окремих гуманітарних питань або заходів зі зниження інтенсивності бойових дій. Такий результат не означатиме завершення війни, але може стати проміжним кроком у дипломатичному процесі.

Прикладом є домовленість про тимчасове припинення вогню в окупованих Олешках на Херсонщині, яка має забезпечити доставлення гуманітарної допомоги та евакуацію цивільних.

Цей випадок демонструє, що навіть за відсутності політичного компромісу сторони можуть погоджувати окремі практичні рішення. Однак поширення таких домовленостей на всю лінію фронту потребуватиме додаткових переговорів і механізмів контролю.

США спробують прискорити укладення ширшої угоди

Вашингтон може посилити дипломатичний тиск на Москву та Київ, щоб домогтися швидшого прогресу. У такому разі предметом переговорів стануть не лише умови припинення вогню, а й майбутні гарантії безпеки України.

Володимир Зеленський заявляв, що Україна розраховує на американський тиск на Росію для просування дипломатії. Президент також наголосив на необхідності участі європейських партнерів.

Проте результат залежатиме від того, чи зможуть США запропонувати механізм, прийнятний для України та здатний спонукати Росію переглянути свої вимоги.

Переговори зайдуть у глухий кут

Найменш сприятливий сценарій — сторони не зможуть домовитися про подальші кроки або відкладуть зустріч. У такому разі дипломатичний процес не матиме відчутного впливу на перебіг війни, а бойові дії триватимуть.

Перешкодою може стати не лише відсутність компромісу щодо територій, а й незгода щодо послідовності дій: чи має припинення вогню передувати мирній угоді, чи його розглядатимуть лише після погодження ширших умов.

Якщо учасники не знайдуть рішення з цих питань, переговори можуть затягнутися без конкретних результатів. Водночас сам факт відсутності домовленостей за підсумками одного раунду ще не означатиме остаточного провалу дипломатичних зусиль.

Раніше "Телеграф" розповідав, що у Путіна дивно назвали майбутні переговори з Україною.