Ніколи не їжте таку картоплю: 3 ознаки небезпеки, які багато хто ігнорує

Звична картопля може зіпсувати вечерю ще до того, як потрапить у каструлю. Зелений відтінок, паростки та гіркота – сигнали, які допомагають розпізнати бульби з підвищеним вмістом природних токсинів.

На які зміни картоплі звертати увагу перед приготуванням, розповідає Fakt.pl. Європейське агентство з безпеки харчових продуктів звертає увагу на ризики, пов’язані з глікоалкалоїдами, до яких належить соланін.

Зелені плями на шкірці та м’якоті

Позеленіння найчастіше виникає, коли картопля перебуває на світлі. Колір їй надає безпечний сам по собі хлорофіл, однак його поява часто супроводжується зростанням вмісту токсичних сполук.

Сильно позеленілі бульби краще викинути. Намагатися врятувати їх лише очищенням шкірки не варто.

Паростки, зморшки та м’якість

Під час проростання концентрація глікоалкалоїдів може збільшуватися, особливо біля вічок. Найбільше насторожують бульби з численними паростками, зморщеною шкіркою та м’якою структурою – від їх споживання краще відмовитися.

Якщо ж картоплина залишається твердою, не має зелених ділянок, а паростки невеликі, її можна використати. Перед приготуванням паростки потрібно ретельно видалити разом із вічками.

Гіркий смак і печіння в роті

Небезпечні зміни не завжди помітні зовні. Гіркота або печіння в роті під час їжі можуть свідчити про підвищений рівень глікоалкалоїдів. У такому разі слід припинити їсти картоплю та не використовувати її для іншої страви.

Рятувати підозрілі бульби високою температурою не слід: звичайна термічна обробка не гарантує видалення соланіну.

Особлива обережність потрібна під час приготування їжі для маленьких дітей і літніх людей. Правильне зберігання картоплі та перевірка її стану перед готуванням допомагають зменшити ризик споживання токсичних бульб.

Як повідомляв "Телеграф", темрява, стабільна прохолода й вентиляція допомагають зберегти картоплю без гнилі та передчасного проростання за рекомендаціями щодо зберігання. Для цього радять підтримувати температуру приблизно +2–4 °C і відкладати пошкоджені бульби, щоб вони не стали джерелом гнилі серед запасів.